Найважливіші віхи розвитку міста Хмельницька міська централізована бібліотечна система Найважливіші віхи розвитку міста Хмельницька міська централізована бібліотечна система
    Про ЦБС
    Бібліотеки
    Читачам
    Ресурси бібліотек
    Віртуальні виставки
    Наша Україна
    Наше місто
    Літературна світлиця
    БібліоЖиття
    Фотогалерея
    Відеогалерея
    Проекти та програми
    Партнери і спонсори
    Контакти
    Карта сайту




    Пошук по сайту

    Хмельницька міська рада

     
      Головна » Наше місто » Ми знаємо про Хмельницький все
    Найважливіші віхи розвитку міста

    1431 - перша згадка про Плоскирів (Плоскирівці)

    1493 – перший перепис населення. Був складений "Реєстр димів Подільського воєводства 1493", який свідчить про те, що Плоскирів мав усього 7 димів.

    1565 - перше свідчення про існування Плоскирівського замку.

    1583 вперше у податкових тарифах Плоскирів названо як містечко.

    1786 – перший професійний лікар. Плоскирівський магістрат організував навчання медицині на 3 роки у Кракові Войцеху Плецьковському, для чого зібрав з мешканців міста 400 злотих за одяг і підводу. Окрім цього учневі було видано ще 126 злотих на руки і по 120 платили щорічно за навчання.

    1795 - Проскурів став повітовим містом Подільської губернії.  

    1822 – місто постраждало від великої пожежі, що майже повністю знищила всі дерев'яні споруди Проскурова. Так само вогнем були знищені давні архівні документи.

    1824 – російський імператор Олександр І затвердив генеральний план забудови Проскурова, розроблений подільським губернським землеміром В. Рудлицьким та архітектором Геслером. План мав чіткий поділ на вулиці, вся міська територія була розбита на 51 квартал та 403 садибні ділянки. Саме згідно з цим планом були прокладені всі основні вулиці центральної частини міста.

    1837 – відбулося освячення нового кам'яного собору Різдва Пресвятої Богородиці, збудованого на місці дерев'яної Різдво-Богородицької церкви, що згоріла під час пожежі 1822 р. Спорудження собору почалося у 1835 р., на його будівництво було асигновано 60 тисяч рублів із державної скарбниці.

    У серпні 1937 р. за рішенням міської ради собор було закрито. Приміщення використовувалося як склад.
    У 1989 р. богослужіння у найстарішому православному храмі міста було відновлено.

    1870 – введено у дію залізничну лінію Жмеринка – Проскурів – Волочиськ. На східній околиці міста побудовано залізничну станцію та вокзал.

    • Початок ХХ ст.
      • 1909 – у Проскурові відкрито управління Подільської залізниці. 
        1913 – відкрито вантажно-пасажирський рух від Проскурова до Шепетівки. У приміському селі Гречани побудовано паровозне депо (нині – локомотивне депо Гречани). 
        1914 – відкрито рух потягів від Проскурова до Кам'янця-Подільського.
        1952 – введений у дію новий залізничний вокзал, який одночасно міг прийняти більше 300 пасажирів. Стара будівля вокзалу була знесена.
        1955 – на привокзальній площі відкрито пам'ятник Б. Хмельницькому.
        1957 – на станції Гречани відкрита нова вузлова залізнична лікарня на 100 ліжок.
        1984 – завершена реконструкція залізничного вокзалу: повністю перебудоване основне приміщення, добудовані каси попереднього продажу квитків, багажне відділення, адміністративний корпус із готельними кімнатами та рестораном. Новий вокзальний комплекс може одночасно приймати до 1700 пасажирів.
        1997 – введено в дію електрифікацію залізничної лінії Деражня-Хмельницький. До Хмельницького прибув перший електропоїзд.
        2004 – почав курсувати швидкісний потяг "Подільський експрес" Хмельницький – Київ, який долає відстань до столиці за 4 год. 30 хв.

    1880 – перша у місті фотографія. Її власником був міщанин Матвій Юргилевич.

    Вперше відбулися вибори до міської думи згідно з “міською реформою 1870 року”. Членів думи (“гласних”) обирали на 4 роки, право на участь у виборах надавалося лише заможним верствам населення, які сплачували великі податки до міської скарбниці й досягли 25 років. Вибрана міська дума обирала міського голову.

    1886 – перша у місті книжкова лавка. Її відкрив міщанин І. Ляндебургський.

    1891 – Став до ладу цукровий завод, який належав купцю С. Маранцу. Це підприємство стало найбільшим у Проскурові – на ньому працювали 470 чоловік. У 1907 р. завод викупив І. Левінзон.

    Відкрито безкоштовну амбулаторну лікарню (одну з трьох у губернії), яку засновано на кошти місцевого благодійного товариства.

    1892 – перший у місті театр. Він був приватним і належав Б. Шильману.

    Перший у місті паровий млин, власником якого був С. Маранц. Саме від цього млина бере початок   нинішній Хмельницький комбінат хлібопродуктів.

    1893 – перша у місті друкарня, засновником та власником якої був міщанин Давид Голованевський.

    1900 – завершено роботи по благоустрою міського саду, який став головним місцем відпочинку проскурівчан. У середині 1920-х років сад був перейменований на парк ім. Коцюбинського.

    У 1992 році у парку був урочисто відкритий пам'ятник Т. Шевченку, а через деякий час на честь Кобзаря перейменували і сам сквер. Нині сквер ім. Шевченка має площу зелених насаджень 24696 кв.м, квітників — 1436 кв.м, його дитяче містечко прикрашають скульптури, створені художником Миколою Мазуром. З квітня 2001 року скверові наданий статус пам'ятника садово-паркового мистецтва місцевого значення. У 2008 р. була проведена реконструкція скверу.

    1901 – заснована "Проскуровская городская библиотека в память А. С. Пушкина". У 1949 р. обласній бібілотеці присвоєне ім'я письменника Миколи Островського.

    1905 – побудовано спиртоочисний склад Акцизного управління. Спиртосклад працював до 1924 р.

    У 1927 р. засновано цукеркову фабрику (нині кондитерська фабрика), яка згодом переїхала на площі колишнього спиртоскладу. З кінця 2000-х років – ЗАТ ХКФ «Кондфіл».

    1908 – перший ілюзіон (тобто кінотеатр) – він розташовувався на вул. Кам'янецькій.

    1909 – перша у місті музична школа. У 1979 р. було відкрито дитячу музичну школу №2. У 1991 р. відкрито дитячу музичну школу №3.

    • Перша міська телефонна мережа.
      • 1914 – перший міжповітовий телефонний зв'язок (між Проскуровом та Кам'янець-Подільським).
        1943 – німецькою окупаційною адміністрацією прокладена перша в області кабельна лінія телефонного зв'язку (з'єднала м. Рівне і   "Вервольф").
        1961 – перша автоматична телефонна станція АТС-47 на 2350 номерів.
        1966 – міжміська телефонна кабельна лінія Хмельницький – Городок.
        1973 – перша автоматична міжміська телефонна станція.
        1989 – змонтовано першу у місті квазіелектронну АТС типу "Квант".
        1994 – перша в місті цифрова АТС.

    1910 – збудовано перший у місті централізований питний водогін для забезпечення потреб військових казарм (район Дубове).

    1911 – на вулицях міста засяяли перші електричні ліхтарі, а через декілька місяців електричне освітлення вперше увійшло в будинки державних установ та міської аристократії.

    1930 – стала до ладу нова міська електростанція на 500 кВт.
    1947 – стала до ладу нова паротурбінна електростанція.
    1956 – створено підприємство "Облсільенерго" (з 1978 р. – Північне підприємство електромереж).
    1965 – на базі електростанції створено Хмельницьке підприємство електромереж (з 1978 р. – Південне підприємство електромереж).
    1995 – Південне та Північне підприємства електромереж об'єднані у Державну акціонерну енергопостачальну компанію "Хмельницькобленерго" з подальшим перейменуванням у відкрите акціонерне товариство енергопостачальну компанію "Хмельницькобленерго" (ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго"), а згодом у ПАТ "Хмельницькобленерго”.

    1913 – місцевий домовласник М. Шильман відкрив деревообробну фабрику столярних виробів (нині меблева фабрика на Старокостянтинівському шосе). У 1951 р. пожежа майже повністю її знищила. Відбудову підприємства розпочали лише у 1953 р.

    1921 – були організовані курси лікарського персоналу, які з 1923 р. перетворені на школу лікарського персоналу, а згодом на фельдшерсько-акушерську школу. Саме від цього навчального закладу веде початок нинішнє медичне училище. У 1944-58 рр. медучилище базувалося у Славуті, а з 1959 р. переїхало знову до обласного центру. На початку 60-х років медучилищу передали приміщення, яке після перебудови має нинішній вигляд. У 1968 р. будинок було здано в експлуатацію. У 2007 р. медучилище перейменоване у Хмельницький базовий медичний коледж.

    Створена педагогічна школа, яка вже у грудні реорганізована у вищі трирічні педагогічні курси. У 1924 р. педагогічні курси реорганізовані у педагогічний технікум. У 1935 р. його розформували. У 1939 р. технікум відновив свою роботу, але у Городку, а з 1945 р. його перевели у Проскурів, але вже як педагогічне училище. У 1999 р. училищу присвоєно статус вищого навчального закладу ІІ рівня акредитації і назву Хмельницький педагогічний коледж. У 2000 р. на базі педагогічного коледжу утворений Хмельницький гуманітарно-педагогічний інститут. 1 лютого 2006 року заклад реорганізовано у Хмельницьку гуманітарно-педагогічну академію.

    1927 – заснована цукеркова (нині кондитерська) фабрика.

    Обладнаний перший у місті стадіон, який став головною спортивною ареною у довоєнні роки. Незабаром стадіон перейшов у відомство товариства "Динамо" та одержав відповідну назву.  Новий стадіон "Динамо" у 1950 р. був побудований  на новому місті (саме тут він знаходиться і нині). У 1960 р. його повністю перебудували. Було споруджено залізобетонні трибуни на 10020 місць, роздягальні, душові, сауна, медпункт, встановлені щогли електричного освітлення. У 1960 р. футболісти хмельницького "Динамо" отримали статус команди майстрів та стартували у Чемпіонаті СРСР у класі "Б".  У 1980 р. естафета Олімпійського вогню ХХІІ Олімпійських ігор (Москва) пройшла по Подільській зелі. Маршрут пролягав через Хмельницький, де 8 липня на стадіоні "Поділля" відбулося велике спортивно-театралізоване свято. У 2003 р. завершена перша черга повної реконструкції стадіону "Поділля".

    1929 – Організована Проскурівська машинно-тракторна станція (МТС), від якої взяла початок нинішня машинобудівна компанія «АДВІС». У 1949 р. машино-тракторна майстерня перетворена у ремонтний завод (капремонт тракторних та автомобільних двигунів). У 1958 р. ремонтний завод (колишня МТС) перейменовується у завод "Трактородеталь" і стає спеціалізованим підприємством-монополістом у СРСР по виготовленню деталей механізму газорозподілу до тракторних двигунів. У 1972 р. завод перейменовано на завод тракторних агрегатів. Того ж року при заводі створено галузеве конструкторсько-технологічне бюро пневмокомпресорів – головне у галузі компресоробудування. У 1974 р. на заводі тракторних агрегатів створені виробничі потужності та розпочато випуск пневмокомпресорів для двигунів. Таким чином, Хмельницький стає провідним центром виробництва та конструювання тракторних компресорів у СРСР. У 1990 р. завод тракторних агрегатів перетворено у ВО "АДВІС". У 1997 р. машинобудівна компанія спільно з німецькою фірмою "Допп-Штадт" розпочала виробництво самохідних кормозбиральних комбайнів "Марал 125-Поділля".

    Відкрито автобусний рух по місту. Єдиний автобус здійснював рейси від залізничного вокзалу до Кам'янецького переїзду.

    Заснована перша у місті установа музейного типу – музей санітарної культури, від якого веде початок нинішній обласний краєзнавчий музей. У 1933 р. створено краєзнавчий музей. Незабаром музей санітарної культури припинив свою діяльність, і єдиним музейним закладом міста залишився краєзнавчий музей. У 1993 р. із самостійного відділу обласного краєзнавчого музею було засновано музей "Літературна Хмельниччина". У 2005 р. на його базі створено Хмельницький обласний літературний музей.

    1930 – заснована макаронна фабрика. У 1987 р. здано в експлуатацію нові виробничі потужності макаронної фабрики по вул. Галана.

    1932 – став до ладу м'ясокомбінат. У 1999 р. на виробничих площах м'ясокомбінату створене підприємство "М'ясний двір Поділля".

    Введена в дію «Гарнизонная и гражданская коммунальная баня им. 12-летия Октября» (нині міська лазня №1), будівництво якої було розпочате у 1929 р. 

    1936 – в передмісті Гречани побудована нафтобаза.

    1937 – відкрито Палац піонерів. У 1964 р. при палаці піонерів засновано дитячий ансамбль танцю "Подолянчик", який згодом став одним із найкращих дитячих танцювальних колективів України.  Палац творчості дітей та юнацтва переїхав у новопобудовану споруду на перехресті вул. Свободи та Прибузької.

    1939 – відкрито Будинок Червоної Армії. У 1941 р. тут розташовувався командний пункт Південно-Західного фронту під командуванням генерал-полковника М. Кирпоноса. Згодом він носив назву – Будинок офіцерів. Нині у цьому приміщенні – навчальний корпус університету управління та права.

    1940 – відкрито кінотеатр ім. Чкалова (нині ім. Шевченка) – один із найбільших та найсучасніших на той час в Україні.

    1941 – постанова №313/107-РНК УРСР та ЦК КП(б) «Про перенесення обласного центру з Кам'янця-Подільського у Проскурів».

    8 липня. Німецько-фашистські війська окупували Проскурів.
    20 серпня  на території колишнього військового містечка Ракове окупанти влаштували табір особливого режиму для військовополоненних "Шталаг 355", у якому за роки окупації було знищено близько 65 тисяч чоловік. У 1953 р. на його території було відкрито пам'ятник на братській могилі загиблих у фашистському концтаборі військовополонених.

    1944 – у ніч з 24 на 25 березня частини 1-го Українського фронту штурмом оволоділи Проскуровом.

    Обласна газета отримала назву "Радянське Поділля" й почала виходити у Проскурові. Заснована газета була 10 лютого 1918 р.  Обласною стала з жовтня 1937 р. 27 серпня 1991 р. обласна газета стала першим у області офіційним виданням, що опублікувала Акт проголошення Незалежності України та відповідну Постанову Верховної Ради УРСР. Цей номер газети (№164) вперше вийшов без зазначення "Орган Хмельницького обкому Компартії України" та вперше без обов'язкового для всіх радянських газет гасла "Пролетарі всіх країн, єднайтеся!". З 1992 р. газета називається "Подільські вісті".

    У місті почала працювати обласна бібліотека для дітей (створена у 1937 р. у Кам'янці-Подільському). У 1974 р. бібліотека переїхала у новозбудоване приміщення площею 1500 кв. м.

    У Проскурові відновив роботу обласний музично-драматичний театр ім. Петровського (заснований у 1931 р. на Північному Кавказі, в 1934-37 рр. перебував у Вінниці, з 1938 р. – в Кам'янці-Подільському). У 1960 р. було завершено спорудження нового приміщення театру (нині його займає філармонія). У 1982 р. завершено спорудження нової будівлі театру на вул. Театральній. Там театр знаходиться і нині. З 2007  р. – театр ім. Михайла Старицького.

    Створено базу «Молтехпостачзбут». У 1951 р. у Гречанах введено в дію маслохолодбазу, куди перевели «Молтехпостачзбут» (нині Хмельницька маслосирбаза).

    1945 – стала до ладу взуттєва фабрика. 32 робітники за рік виробили 4,5 тисяч пар чоловічих черевиків. З 1974 р. фабрика почала працювати у нових корпусах на проспекті Миру.

    1946 – у межі міста включено приміські села Гречани і Заріччя.

    1947 – створена обласна дитяча туристська станція (нині обласний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді).

    Відкрито школу торгово-кулінарного учнівства. У 1966 р. школа торгово-кулінарного учнівства перейменована у торгово-кулінарне училище. У 1986 р. воно перейменоване у ПТУ №24.

    Заснована промислова артіль "Побут", яка з 1958 р. отримала назву "Україна". На базі цієї артілі у 1960 р. створена шкіргалантерейна фабрика.

    1948 – створено макаронний цех харчокомбінату, від якого бере початок нинішня макаронна фабрика.

    Після об'єднання дитячого стаціонарного відділення та дитячої поліклініки заснована міська дитяча лікарня. У 1959 р. здано в експлуатацію новий корпус міської лікарні.

    Перша Радянська лікарня почала функціонувати як обласна.

    Комсомольці міста заклали новий парк, висадивши перші 1000 дерев. Парк отримав назву Комсомольський. У 1998 р. Центральний парк культури та відпочинку отримав ім'я 500-річчя м. Хмельницького. Площа зелених насаджень парку складає 55,27 га, в ньому зростає понад 30 порід дерев та кущів, розташовані атракціони, зоокуточок, ресторани та кафе, дитяче містечко, спортивні майданчики тощо. У 2008 р. парк перейменували у парк ім. М. Чекмана.

    1949 – вперше на вулицях міста з'явилось легкове таксі (ГАЗ-20 "Побєда"). У 1958 р. стало до ладу автопідприємство 16806 (таксомоторний парк).

    Обласній бібліотеці присвоєне ім'я письменника Миколи Островського.

    1950 – заснована міська центральна бібліотека.

    На зарічанських ланах північної околиці міста, поблизу перехрестя Старокостянтинівського та Вінницького шосе, обладнані майданчики та павільйони для Обласної сільськогосподарської виставки. Виставка була стаціонарною та діяла до середини 1960-х років. Досить швидко за цією зарічанською частиною міста закріпилась назва Виставка, яка поширилася на весь навколишній мікрорайон. У 1959 р. прокладено проспект Миру. На початку 1960-х років розпочалась забудова невеличкого житлового масиву двоповерхових будинків для службовців 17-ї дивізії. Так почалася розбудова нового Зарічанського мікрорайону (неофіційна назва "Виставка").

    1951 – організовано обласне товариство художників. У 1962 р. споруджено Будинок художників, на першому поверсі якого відкрито виставочний салон.

    Створено автобусний парк, який незабаром став називатися АТП-16827 (нині ВАТ "Поділля-Плюс").

    1952 – Засновано обласну психіатричну лікарню.

    1953 – облаштовано новий сквер на розі вулиць 25-го Жовтня та Дзержинського (нині Проскурівська та Свободи), в центрі якого встановлено скульптуру пролетарського письменника О. Горького. У 1997 р. на її місці установлено пам'ятник жертвам репресій "Янгол Скорботи".

    1954 - Проскурів перейменовано на Хмельницький.

    1954 – завершено спорудження Будинку Рад та впорядкування навколишньої площі (нині – Майдан Незалежності).

    Почала працювати міська стоматологічна поліклініка.

    1956 – став до ладу новозбудований завод залізобетонних та будівельних конструкцій. У 1994 р. на базі заводу створено ВАТ "Хмельницькзалізобетон".

    Відкрита міська лікарня.

    Декілька підприємств і перша тисяча квартир у Хмельницькому одержали природний газ. У 1972 р. було закінчено будівництво магістрального газопроводу Хмельницький – Кам'янець-Подільський.

    1957 – розпочато будівництво заводу трансформаторних підстанцій – підприємства електромашинобудування Всесоюзного значення. Вже у 1959 р. завод випустив першу продукцію. У 1975 р. на базі заводу створено Хмельницьке ВО "Укрелектроапарат" . У 1976 р. завод рансформаторних підстанцій нагороджений орденом Трудового Червоного Прапору.

    1958 – відкрито обласну дитячу лікарню. У 1966 р. завершено будівництво лікарняних корпусів (нині – вул. Кам'янецька), в які переведено стаціонар обласної дитячої лікарні та поліклініку міської дитячої лікарні.

    1959 – відкрито кооперативний технікум, який переведено із Кам'янця-Подільського. Технікум засновано у 1957 р. У 1973 р. був відкритий універмаг "Юність", який почав працювати на першому поверсі нового навчального корпусу кооперативного технікуму та став навчально-виробничою базою для його студентів. У 2005 р. навчальний заклад реорганізовано у кооперативний торгово-економічний коледж. У 2008 р. коледж реорганізовано в інститут.

    1960 – відкрито музичне училище. У 2000 р. йому присвоєно ім'я В. Заремби.

    Вперше випущено конверти, на яких зображено один із куточків м. Хмельницького.

    1961 – поблизу Хмельницького та на території області розгортаються бойові позиції міжконтинентальних ракет. У 1964 р. до міста переведено штаб та супутні частини 19-ї ракетної дивізії, яка розташувалася у Раківському військовому містечку. Ця дивізія стала найбільшим військовим підрозділом Хмельницького гарнізону. У 1993 р. у рамках державної програми ліквідації ядерного озброєння, з бойового чергування почали знімати полки 19-ї Запорізької Червонопрапорної орденів Суворова і Кутузова дивізії РВСП, із подальшим знищенням шахтно-пускових установок та скороченням особового складу дивізії. У 1994 р. закладено будівництво військового містечка "Ракове-2", спорудження якого відбувалося інвестиціями США у рамках скорочення ядерного озброєння в Україні.

    1962 – організовано перший у місті вищий навчальний, який дав початок нинішньому Хмельницькому національному університету. У 1967 р. на базі загальнотехнічного факультету почав працювати технологічний інститут побутового обслуговування, який з 1989 р. перетворений у багатопрофільний вищий навчальний заклад і набув статусу Хмельницького технологічного інституту. У 1994 р. навчальний заклад отримав статус університету і назву "Технологічний університет Поділля". У 2003 р. отримав статус класичного та відповідну назву – Хмельницький державний університет. У 2004 р. Державному університету надано статус Національного з відповідним перейменуванням на Хмельницький національний університет. У 2004 р. на території університету закладено ботанічний сад.

    1963 – введено в дію телетранслятор у Вінниці, після чого хмельничани вперше отримали можливість приймати більш-менш гарантований телесигнал та, придбавши телевізор, дивитися передачі єдиного на той час всесоюзного телеканалу «ЦТ». 30 жовтня в місцевій пресі (газета «Радянське Поділля») вперше була опублікована програма телепередач. У 1968 р. на найвищій точці міста (р-н Заріччя) збудовано телеретранслятор (висота 100 м). У 1980 р. здано в есплуатацію новий телерадіотранслятор, телевежа якого має висоту 200 м.

    Створено Хмельницький філіал проектного інституту «Дніпроцивільпромбуд» (нині – проектний інститут «Цивільпромбуд»).

    У смугу міста включено приміське село Лезневе.

    1964 – на полях приміського радгоспу лікарських рослин розпочалася забудова нового Південно-Західного мікрорайону.

    Закладено дендрологічний парк, в якому насаджені сотні видів різноманітних дерев та кущів, завезених з усіх куточків Поділля, а також із ботанічних садів України та Молдови. У 1969 р. дендропарк «Поділля» включено до заповідного фонду області та надано йому статус парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва.

    1965 – розпочато навчання у нових учбових закладах – технікумі радянської торгівлі та електромеханічному технікумі. У 1991 р. електромеханічний технікум отримав назву політехнічний коледж, а технікум радянської торгівлі став називатися комерційним.

    Став до ладу новий хлібозавод. Згодом на базі цього хлібзаводу та вже існуючого створено хлібокобінат. У 1976 р. на базі хлібокомбінату створено ВО хлібопромисловості, у яке увійшли ще 7 хлібопідприємств області.

    1966 – став до ладу радіотехнічний завод – підприємство військово-промислового комплексу. У 1980 р. на його базі створено ВО "Новатор".

    1967 – побудовано готель "Жовтневий".

    Засновано підприємство "Хмельницькі об'єднані котельні і теплові мережі".

    1968 – відкрито дитячу художню школу.

    Здано в експлуатацію обласний протитуберкульозний диспансер на 90 ліжок.

    Став до ладу завод термопластавтоматів. У 1976 р. на базі заводу створено Хмельницьке ВО "Термопластавтомат".

    1969 – став до ладу завод "Катіон". У 1971 р. на ньому розпочато випуск малогабаритних телевізорів "Електроніка." У 1977 р. на базі заводу створено ВО "Катіон". У 1983 р. на "Катіоні" випущено мільйонний телевізор. Завод вийшов на міжнародний ринок – 2/3 продукції йшло на експорт (Італія, Німеччина, Польща та ін.).

    1970 – у приміщенні обласної філармонії відкрився державний обласний театр ляльок. У 1973 р. театр переїхав в окрему будівлю по вул. Кірова, 103 (нині вул. Володимирська). У 1997 р. ляльковий театр продовжив свою роботу у новому приміщенні по вул. Проскурівській (колишнє приміщення палацу піонерів).

    Відкрито Центральну районну лікарню.

    Введено в дію першу тролейбусну лінію, яка мала довжину 16 км (завод "Катіон" – залізничний вокзал). Регулярний рух почали здійснювати 12 тролейбусів. Того ж року почало діяти тролейбусне управління та депо. У 1971 р. прокладено тролейбусну лінію до мікрорайону Ракове. У 1972 р. введена в дію нова тролейбусна лінія по Старокостянтинівському шосе та проспекту Миру. У 1976 р. було здано в експлуатацію тролейбусну лінію по вул Куйбишева (нині Зарічанська). У 1984 р. довжина тролейбусних ліній по місту сягнула 61,1 км. Парк нараховував 102 тролейбуси. У 1995 р. було розпочато будівництво нового тролейбусного депо. Довжина ліній становила 73,8 км, парк нараховував 138 тролейбусів. У 1995 р. розпочато будівництво нового тролейбусного депо. Довжина ліній становила 73,8 км, парк нараховував 138 тролейбусів. У 2002 р. прокладено новий тролейбусний маршрут на Озерну й Дубове. У 2003 р. прокладено тролейбусну лінію по Львівському шосе. У 2006 р. продовжено тролейбусні лінії до мікрорайону Озерна та до міжміського автовокзалу №1.

    1971 – введено в дію спорткомплекс ДЮСШ №3 із плавальним басейном. Нині – обласний центр фізвиховання молоді.

    Збудовано перший висотний будинок – 9-ти поверховий.

    1972 – відкрито будинок побуту "Ювілейний" на вул. 25-го Жовтня (нині Проскурівська).

    1973 – здана в експлуатацію нова споруда центрального універмагу (ЦУМ).

    1974 – створено Центр науково-технічної інформації (ЦНТІ).

    Проведена реконструкція скверу і братньої могили на вул. 25-го Жовтня (нині Проскурівська). Встановлено новий пам'ятник, чашу вічного вогню та стелу ії меморіальною плитою.

    1975 – засноване видавництво "Поділля".

    1976 – у мікрорайоні Заріччя відкрито кінотеатр "Сілістра", названий на честь болгарського міста-побратима (нині клуб "СВ").

    Вперше хмельничанин став Олімпійським чемпіоном. Таке звання виборов студент технологічного інституту, веслувальник Сергій Нагорний.

    1977 – створена обласна бібліотека для юнацтва.

    Почало працювати підприємство радіомашинобудування – завод "Темп".

    1978 – став до ладу приладний завод "Нева".

    1979 – здано в експлуатацію новий пологовий будинок по вул. Затонського (нині Хотовицького).

    Здано в експлуатацію Будинок дитини на 200 місць по вул. Затонського (нині вул Хотовицького).

    Відкрито нову поліклініку №3 у мікрорайоні Ракове.

     1980 – створено Хмельницьку обласну письменницьку організацію, до складу якої увійшло 9 літераторів.

    Почало працювати виробництво Хмельницької протезно-ортопедичної дільниці, що підпорядковувалась Вінницькому державному протезно-ортопедичному підприємству. У 1998 р. на його базі створено Державне експериментальне протезно-ортопедичне підприємство (ХДЕПОП).

    1981 – до міста приєднані села Ружична та Книжківці.

    Стало до ладу підприємтво надомної праці, від якого веде свою історію сучасне виробниче швейне об'єднання "Хмельницьклегпром". У 1995 р. підприємство переведено у нові виробничі корпуси по вул. Рибалко і тоді ж реорганізовано у швейну фабрику "Хмельницьклегпром".

    Стала до ладу перша черга водоводу Чернелівка – Хмельницький.

    1982 – на проспекті Миру відкрито монумент Вічної Слави на честь військовиї частин, партизанів, підпільників, які звільняли область від фашистських загарбників.

    1985 – відкрито обласний кардіологічний диспансер.

    Здана в експлуатацію стоматологіна поліклініка по вул. Радянській (нині Прибузька).

    1986 – засновано завод "Строммашина".

    Відкрито новий готель "Поділля" по вул. Шевченка.

    1987 – відкрив двері новий дитячий кінотеатр "Планета". Він розмістився у приміщенні колишнього пожежного депо.

    1988 – здані перші будинки нового мікрорайону, який отримав назву "Озерна".

    1989 – завершено будівництво нових павільйонів Центрального продовольчого ринку.

    Відкрито новий міжміський автовокзал (№1) – один із найбільших в Україні.

    1990 – вийшов перший номер газети "Вільне слово" – орган Хмельницької міської Ради (з 1992 р. – газета "Проскурів").

    Державний архів Хмельницької області переведено із Кам'янець-Подільського у новозбудоване 9-ти поверхове приміщення у Хмельницькому.

    На базі республіканської контори "Житлосоцбанку" засновано Хмельницьку філію Акціонерно-комерційного банку "Укрсоцбанк". У 1998 р. новоспоруджену будівлю "Укрсоцбанку" (вул. Соборна) відзначено Державною премією у галузі архітектури.

    1991 – у спеціально реконструйованому залі обласної філармонії спеціалістами з Чехії був змонтований орган. Він налічує 36 регістрів, 3 мануала, близько 3000 тисяч труб. У 2000 р. пройшов перший Подільський фестиваль органної та камерної музики.

    Створена обласна державна студія телебачення (ХТБ).

    Відкрито дитячу школу мистецтв.

    Відкритий обласний госпіталь для інвалідів та ветеранів війни.

    Символічна Незалежність на Хмельниччині стартувала у вересні 1991 року, коли над будинком виконкому замайорів жовто-блакитний прапор, який лише наступного року офіційно став державним, тоді ж площа імені В. І. Леніна перейменована на Майдан Незалежності

    1992 – відбулося освячення та перше Богослужіння у новозбудованному Свято-Покровському кафедральному соборі (споруджений на місці колишньої Покровської цвинтарної церкви).

    Створено Хмельницьку митницю. У 1993 р. створено Хмельницький Центр перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів митної служби – один з двох на Україні навчальних закладів післядиплломної освіти цього відомства.

    Вийшов перший номер інформаційно-рекламної газети "Є!". З 1993 р. вона почала виходити як окреме видання.

    Відбулося відкриття філіалу Одеського відкритого університету, на базі якого у 1995 р. було створено Хмельницький інститут регіонального управління та права.

    Відкрито обласний художній музей.

    Срібним призером Олімпіади-92 став у Барселоні важкоатлет Тимур Таймазов – студент технологічного інституту. У 1996 р. він став у Атланті (США) Олімпійським чемпіоном.

    1993 – відкрився міський монотеатр "Кут" (керівник та актор В. Смотритель). У 1994 р. відбувся перший моно-фестиваль "Розкуття-94", організатором якого став монотеатр. У 2008 р. геніальні одинаки представили свою творчість на Міжнародному фестивалі моно-мистецтв «Відлуння», який відтоді оселився у Хмельницькому.

    Став до ладу підземний перехід на перехресті вул. Кам'янецької та Подільської.

    1996 – відкрито міський музей історії м. Хмельницького.

    Створено телерадіокомпанію "Контакт".

    1997 – створена радіостанція "Поділля-центр".

    Міське управління транспорту й зв'язку видало ліцензію приватному підприємству "Тандем" на організацію рейсів маршрутних мікроавтобусів. Розпочалось перевезення пасажирів по трьох маршрутах.

    Вийшов перший номер газети "Подільський кур'єр".

    1998 – відкрито філію Міжрегіональної академії управління персоналом (МАУП). У 2003 р. на її базі створено Хмельницький інститут МАУП. На проспекті Миру у колишньому адміністративному приміщенні заводу "Темп" відкрито головний корпус інституту. У 2007  р. біля приміщення інституту відкрито пам'ятник Б. Хмельницькому. Це вже четвертий монумент гетьманові, ім'я якого носить місто.

    1999 – розпочалося навчання у Хмельницькій філії Відкритого міжнародного університету розвитку людини "Україна".

    Скульптору і художнику Богдану Мазуру присуджено Малу Державну премію України імені Т.Г. Шевченка.

    Створено благодійний фонд "Хесед Бешт".

    2000 – засновано підприємство полімерної промисловості –"ХЕКРО ПЕТ Лтд", яке стало одним із найбільших у Східній Європі виробників полімерної пакувальної плівки та ПЕТ-преформ для пластикових пляшок.

    2001 – відбувся перший концерт новоствореного обласного симфонічного оркестру.

    Хмельницька дирекція Українського державного підприємства електрозв'язку реорганізована у Хмельницьку дирекцію ВАТ "Укртелеком".

    2002 – на вул. Зарічанській відкрито пам'ятник загиблим міліціонерам.

    Відкрито пам'ятник подолянам, загиблим в Афганістані та інших локальних війнах.

    Оптовий продовольчий ринок перевели у мікрорайон Дубове.

    Депутати обласної ради ухвалили герб і прапор Хмельницької області.

    2003 – створено міську телерадіокомпанію "Місто".

    2004 – хмельничанка Ірина Мельник (Мерлені) стала в Афінах Олімпійською чемпіонкою, здобувши Золоту медаль у вільній боротьбі серед жінок у найлегшій вазі.

    На площі біля обласного управління МНС відкрито пам'ятник героям-чорнобилцям.

    2005 – вийшов у ефір новий канал телебачення – "33".

    2007 – відкрито пам'ятник Івану Франку у однойменному парку. На вул. Соборній відкрито пам'ятник В'ячеславові Чорноволу.

    Вперше у місті проведено земельний аукціон, на який було виставлено шість земельних ділянок.

    Міські обранці вперше працювали під пильним наглядом хмельничан – засідання сесії міської ради вперше транслювали на великому екрані, встановленому на будівлі "Дитячого світу".

    2008 – студентки Хмельницького націонаьного університету Галина Пундик та Ольга Жовнір у складі команди фехтувальниць стали чемпіонами Олімпіади-2008 у Пекіні.

    Затверджений новий генеральний план розвитку міста до 2031 р.

    2009 – любителі кіно отримали сучасний кінотеатр "Мультиплекс".

    2010 – команда хмельничан захищала честь міста у новому проекті "БУМ", зйомки якого відбувалися в Аргентині.

    2011 – бібліотеки Хмельницької міської ЦБС стали переможцями конкурсу з організації нових бібліотечних послуг від програми "Бібліоміст".

    Хмельницький зайняв почесне друге місце у "Рейтингу розвитку 45-ти найбільших міст України". Враховувались наступні показники: високий рівень народжуваності та низький рівень смертності населення, стан забруднення атмосфери, рівень безробіття, стан заборгованості з виплати заробітної плати, найнижчий в Україні рівень заборгованості населення з оплати житлово-комунальних послуг, роздрібний товарообіг підприємств, обсяги введення в експлуатацію житла, витрати з міського бюджету на освіту, введення в експлуатацію навчальних та медичних закладів.

    • Заголовок
      • Текст який згортається

    День дитячої книги у філії №3
    День дитячої книги у філії №3
    • Електронний каталог
    • Меню для книгоманів
    • Зростаємо професійно
    • Мистецька вітальня
    • Наші видання
    • Послуги ЦБС
    • Хмельницький в інтернеті
    • Почесні
    • Ім’я в історії міста
    • Творчість бібліотекарів
    Нові книги у четвертому кварталі 2015 р.
    Якому жанру літератури Ви надаєте перевагу?
    детективи
    драми
    казки
    комедії
    легенди
    ліричні вірші
    пригоди
    трілери
    фентезі
    інше

    Слідкуйте за нами у
    соціальних мережах






    Яндекс.Метрика
    © ХМ ЦБС, 2010-2017 г.
       Офіційний сайт
    Україна, м. Хмельницький, вул. Подільська, 78
    www.cbs.km.ua            kmcbs.c@gmail.com
    Копіювання інформації можливе тільки за наявності згоди
    адміністратора, а також активного посилання на сайт.
    створення
    сайту
    Студія Спектр