Уперше на Поділлі Централізована бібліотечна система Хмельницької міської територіальної громади Уперше на Поділлі Централізована бібліотечна система Хмельницької міської територіальної громади
    Про ЦБС
    Бібліотеки
    Читачам
    Ресурси бібліотек
    Віртуальні виставки
    Наша Україна
    Наше місто
    Літературна світлиця
    БібліоЖиття
    Фотогалерея
    Відеогалерея
    Проєкти та програми
    Контакти
    Карта сайту




    Пошук по сайту

     

    Хмельницька міська рада

     
      Головна » Наше місто » Ми знаємо про Хмельницький все
    Уперше на Поділлі

    У липні 1878 року міщанин Берко Речкоблит, який займався дрібногуртовою торгівлею зерном, придбав у міщанина Григорія Папировича частину його земельної ділянки по вулиці Комерційній (нині – Грушевського). Через два роки Речкоблит забудував цю вузьку смужку землі. Спочатку з'явився будинок на 5 кімнат, а пізніше в глибині двору побудували комору.

    Всі свої надії на продовження сімейного бізнесу Берко Речкоблит покладав на старшого сина Шулим-Шахну. Той спочатку охоче допомагав батькові, але незабаром захопився друкарською справою і спробував переконати батька відкрити в коморі літографічну майстерню. Але батько категорично відкинув подібну пропозицію. Лише після того, як в один з років хліботорговельна справа Берка цілком прогоріла, він дозволив синові зайнятися чим завгодно, віддавши в його розпорядження все домашнє господарство (у тому числі і комору).

    Двадцятишестилітній Шулим-Шахна Речкоблит вирішив заснувати принципово нову не тільки для Проскурова, але і для всієї губернії справу – виготовлення каучукових штемпельних печаток. Він зумів отримати відповідні дозволи у подільського губернатора і, найголовніше, – в Головному Імператорському управлінні у справах печаток. У травні 1893 р. у коморі Шулим-Шахна влаштував майстерню, придбав для неї апарат для розтоплювання каучуку, 40 фунтів олов'яних шрифтів, різні інструменти та ливарні форми. Майстерню, де Ш. Речкоблит був і хазяїном, і робітником в одній особі, він горділиво назвав фабрикою каучукових штемпелів.

    У єдиної на Поділлі фабрики, що виготовляла печатки і штемпелі, проблем із замовленнями не було. Тепер установам і приватним особам нашого краю, які мали потребу в печатках, не було необхідності їхати до Києва або Одеси – все було поруч, у Проскурові. Згодом фабрика розширилася – Ш. Речкоблит відвів для неї ще дві кімнати свого будинку і найняв двох робітників. Але на піку свого розквіту у 1907 р. фабрика каучукових штемпелів несподівано припинила існування. Провиною тому стала політична ситуація у Російській імперії після революції 1905 р.: посилилася цензура, підсилився вплив поліції, держава взяла під контроль діяльність різних установ, зокрема друкарні, видавництва і підприємства, подібні до фабрики Ш. Речкоблита. "Визнати недоцільним виготовлення печаток, штемпелів і ін. на дрібних підприємствах у провінційних містах", – такий був вердикт вищестоящих керівників імперії.

    Наприкінці ХІХ ст. у Проскурові почали з'являтися перші електричні прилади – електрозапальнички для гасових ламп та цигарок, електродзвінки тощо. Ці речі були поки доволі примітивні та малопрактичні, але незважаючи на те – «модні», і користувались надзвичайним попитом. Працювали вищезгадані прилади на гальвано-електричних елементах, які завозили із-за кордону і тому були дефіцитними. Побачивши таке, проскурівський купець та промисловець, власник цукрозаводу та парового млину (нині хлібокомбінат на вул. Заводській) Соломон Маранц відкрив майстерню з виробництва сухих гальвано-електричних елементів. Вона стала до ладу у 1896 р. та була першим подібним підприємством у Подільській губернії й одним із перших в Україні.

    5 липня 1913 р. у приміському селі Ружична сталася перша на Поділлі дорожньо-транспортна пригода, у якій під колесами автомашини загинула людина.

    Цього дня омнібус (прототип теперішніх автобусів), що їхав Кам'янецьким шосе до Проскурова, збив трирічного хлопчика Прокопія Дармограя.

    У листопаді 1925 р. відкрився Український державний драматичний театр – перший подібний заклад на Поділлі, який увійшов до загальної мережі театрів України. У 1930-х роках реорганізований у пересувний український робітничо-колгоспний театр.

    17.09.2012 р.

    Використані джерела:

    1. Єсюнін С. Батарейки виготовляли у Проскурові ще у ХІХ столітті / Сергій Єсюнін // Місто. – 2006. – №20. – 18 травня.
       
    2. Єсюнін С. Місто Хмельницький: історія, події, факти / Сергій Єсюнін // «Є!». – 2004. – №21. – 19 серпня.
       
    3. Єсюнін С. Прогулянка Проскуровом : історичні нариси / Сергій Єсюнін. – Хмельницький : Мельник А. А., 2008. – 168 с.

    © Хмельницька міська центральна бібліотека
    Сектор автоматизації центральної бібліотеки

    Підготувала: Галина Єсюніна


    Центральна публічна бібліотека
    Центральна публічна бібліотека
    • Електронний каталог
    • Електронний каталог
    • Електронний каталог
    • Електронний каталог
    • Електронний каталог
    • Меню для книгоманів
    • Зростаємо професійно
    • Мистецька вітальня
    • Наші видання
    • Послуги ЦБС
    Публіцистична література серії «Бібліотека газети «День»
    Якому жанру літератури Ви надаєте перевагу?
    детективи
    драми
    казки
    комедії
    легенди
    ліричні вірші
    пригоди
    трилери
    фентезі
    інше

    Слідкуйте за нами у
    соціальних мережах






    © ХМ ЦБС, 2010-2024 г.
       Офіційний сайт
    Україна, м. Хмельницький, вул. Подільська, 78
    www.cbs.km.ua            kmcbs.c@gmail.com
    Копіювання інформації можливе тільки за наявності згоди
    адміністратора, а також активного посилання на сайт.
    створення
    сайту
    Студія Спектр