Сергій Корольов Хмельницька міська централізована бібліотечна система Сергій Корольов Хмельницька міська централізована бібліотечна система
    Про ЦБС
    Бібліотеки
    Читачам
    Ресурси бібліотек
    Віртуальні виставки
    Наша Україна
    Наше місто
    Літературна світлиця
    БібліоЖиття
    Фотогалерея
    Відеогалерея
    Проекти та програми
    Партнери і спонсори
    Контакти
    Карта сайту




    Пошук по сайту

    Хмельницька міська рада

     
      Головна » Про ЦБС » Анонси та плани
    Сергій Корольов

     

     

     

    СЕРГІЙ ПАВЛОВИЧ
    КОРОЛЬОВ

     
    УКРАЇНЕЦЬ, БЕЗ ЯКОГО НЕМОЖЛИВО
    УЯВИТИ КОСМОНАВТИКУ ХХ СТ.
     
     
     

    У середині XX ст. почалася нова, космічна ера в історії людства. Зоряне небо, нескінченний Всесвіт, які манили людей багато тисячоліть, стали ближче. Людина зробила крок із своєї земної колиски, і перспективи її руху до інших світів вже не здаються фантастикою.

    Після закінчення Другої світової війни космічним дослідженням у провідних державах надавали особливого значення. Природно, не в останню чергу політиків цікавила військова сторона справи, перспектива встановлення своєї гегемонії за допомогою космічної зброї. На розробку ракетної і космічної техніки були кинуті кращі наукові сили США і СРСР. У Радянському Союзі керівником космічних програм став фахівець з ракетних систем Сергій Корольов.


    12 січня 2017 року – 110 років від дня народження
    Сергія Корольова –
    одного із основоположників практичної космонавтики


    ДИТИНСТВО

    У Ніжині 15 серпня 1905 р. батьків Сергія Корольова, Марію Миколаївну Москаленко, доньку українського купця, яка щойно закінчила гімназію і Павла Яковича Корольова, що незадовго до цього закінчив словесне відділення філологічного факультету Історико-філологічного інституту, урочисто обвінчали в Ніжинському Миколаївському соборі.

    Після весілля молоді поїхали на Кубань, в Єкатеринодар (нині – Краснодар), куди Павла Яковича призначили викладачем російської мови в чоловічій гімназії. В серпні 1906 р. П. Корольов одержав нове призначення і сім'я переїхала в Житомир.

    12 січня 1907 р. (за старим стилем 30 грудня 1906 р.) в м. Житомирі народився Сергій Павлович Корольов – майбутній конструктор космічних кораблів. Невдовзі після народження сина батьки переїхали до Києва. Мати мріяла продовжувати навчання та закінчити Вищі жіночі курсиале чоловік заперечував. На цьому ґрунті в 1910 р. їхній шлюб розпався.

    Марія Миколаївна відвезла Сергійка до своїх батьків, у Ніжин, а сама здійснила своє давнє бажання – вчилась на Київських вищих жіночих курсах і працювала там у канцелярії, у вільний час навідуючись до сина.

    Перші уроки хлопчині давали вдома бабуся та мама. Сергій рано навчився читати й писати, особливо подобалась арифметика, яка давалась дуже легко. Зі спогадів матері:


    «Він мав виняткову пам'ять, добре вчився: завзято, наполегливо, без примусу. Він легко запам'ятовував. Навколо в сусідів не було малюків, він не знав галасу й метушні дитячого гурту. Граючись сам, мимоволі мусив виявляти ініціативу, винахідливість, учився мислити самостійно. Силу волі загартовували невдачі. Плакати не годилось».


    Нарешті в 1916 р. батьки офіційно розлучилися. Мама вдруге вийшла заміж і разом із сином переїхала до Одеси.

    Вітчим, Григорій Михайлович Баланін, начальник портової електростанції, був розумним інженером, який зробив швидку кар'єру відразу у двох галузях: залізничній промисловості й технічній освіті. Він мав два дипломи інженера з електричних машин, один одержав у Німеччині, другий у Київському політехнічному інституті. Григорій Михайлович був пасинкові за наставника.

      

    НАВЧАННЯ

    У вересні 1917 р. хлопчик пішов до першого класу Третьої одеської гімназії, однак почалася революція, гімназію закрили і він почав навчатися самостійно під керівництвом матері і вітчима. Проте, як і кожен, повинен був мати робітничий фах.

    Склавши екстерном усі іспити, Сергій Корольов вступив до передвипускного класу і в 1922-1924 рр. навчався в Одеській будівельній профшколі, здобувши середню освіту і спеціальність муляра-черепичника. Одночасно займався у багатьох гуртках і на різних курсах.

    У той час Сергій уже захворів авіацією. Одного разу він побачив гідролітак і «занедужав» повітроплаванням, яке згодом привело його в планерний гурток. У 1921 р. він познайомився з льотчиками Одеського гідрозагону й брав активну участь в авіаційному громадському житті.

    У 1923 р. Сергій став членом щойно організованого Товариства авіації і повітроплавання України та Криму (ТАПУК), закінчивши спочатку курси пропагандистів, а згодом – теорії і практики проектування літальних апаратів. Тому з 16 років виступав як лектор з ліквідації авіабезграмотності, як конструктор почав свою діяльність із розробки конструкцій планерів.

    У 17 років розробив проект безмоторного літака «К-5», офіційно захищеного перед компетентною комісією й рекомендованого до будівництва.

    Знання з планеризму Сергій черпав переважно з книг. Він вільно володів німецькою мовою і прочитав кілька десятків книг в оригіналі з відповідної тематики.

    Одеська будівельна профшкола не тільки славилася прекрасним викладацьким складом, але й надавала своїм випускникам можливість вступу в інститут без вступних іспитів.

    Вступивши осінню 1924 р. у Київський політехнічний інститут на механічний факультет, С. Корольов за два роки опанував у ньому загальні інженерні дисципліни і став спортсменом-планеристом.

     

    В анкеті, що збереглася, в графі
    "національність"  написав – українець

     

    Восени 1926 р. стало зрозуміло, що авіаційне відділення при факультеті відкрито не буде і Сергій перевівся на вечірнє відділення аеромеханічного факультету в Московське вище технічне училище (МВТУ) ім. М. Е. Баумана – кращий технічний інститут Радянського Союзу. Водночас він працював рознощиком газет, столяром, а потім улаштувався на завод Всесоюзного авіаційного об'єднання ім. Менжинського.

    До цього часу юнак набув популярності як здібний авіаконструктор і досвідчений пілот, який закінчив Московську школу льотчиків-планеристів. Деякі з його планерів уже тоді привертали до себе увагу знавців. На його планері «СК-3»«Червона зірка» відомий льотчик Степанчонок уперше в світі зробив три мертвих петлі Нестерова.

    Свій дипломний проект – розробку легкомоторного двомісного літака «СК-4» талановитий студент виконав під керівництвом майбутнього академіка А. М. Туполєва. У 1930 р. Сергій Корольов закінчив МВТУ ім. М. Е. Баумана. Після знайомства з працями К. Е. Ціолковського зацікавився ідеєю створення літальних апаратів ракетного типу.

    У 1931 р. він влаштувався на роботу в Центральній аерогідродинамічний інститут (ЦАГІ). У вересні того ж року разом із талановитим ентузіастом у галузі ракетних двигунів Ф. А. Цандером, С. Корольов домігся створення в Москві громадської організації – Групи вивчення реактивного руху (ГВРР) при Центральній раді Осоавіахіму, що вже через рік стала державною науково-конструкторською лабораторією з розробки ракетних літальних апаратів, підрозділом ЦАГІ.

    У липні 1932 р. Сергій Павлович був призначений керівником ГВРР на громадських засадах. У 1933 р. в Москві на базі ГВРР та газодинамічної лабораторії (ГДЛ) було сформовано Реактивний науково-дослідний інститут (РНДІ) і С. Корольова призначили заступником начальника. Від 1934 р. він очолив відділ ракетних літальних апаратів. Цього ж року вийшла його праця «Ракетний політ у стратосфері». Сергій Павлович розробив кілька проектів крилатих ракет з автоматичним управлінням та проект ракетоплана «РП-318-1» (льотчик Володимир Федоров у 1940 р. вперше в СРСР здійснив політ на його ракетоплані з працюючим ракетним двигуном).

     

    ЗВИНУВАЧЕНИЙ У «КОНТРРЕВОЛЮЦІЙНІЙ ТРОЦЬКІСТСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ»

    1938 р. Сергій Корольов був заарештований, звинувачений у «контрреволюційній троцькістській діяльності» і засуджений до 10 років ув'язнення. Покарання відбував на Колимі.

    Після перегляду справи 1940 р. був направлений до Конструкторського бюро особливого режиму при НКВС СРСР, яким керував А. Туполєв. Брав участь у створенні та виробництві фронтового бомбардувальника «ТУ-2» й одночасно з власної ініціативи розробляв проекти керованої аероторпеди й ракетного перехоплювача нового типу.

    Це стало приводом для переведення його 1942 р. в Особливе конструкторське бюро НКВС СРСР при Казанському авіазаводі №16, де велися роботи зі створення ракетних двигунів для авіації. Сергій Корольов був достроково звільнений 1944 р., однак реабілітований лише в 1957 р.

      

    СЕРГІЙ КОРОЛЬОВ – ГОЛОВНИЙ КОНСТРУКТОР

    У 1945 р. після закінчення війни Сергій Корольов був у складі Технічної комісії відряджений до Німеччини для ознайомлення з трофейною ракетною технікою (ФАУ-2). Після повернення до Москви у 1946 р. був призначений головним конструктором балістичних ракет далекої дії і керівником Ради головних конструкторів. Сергій Павлович розробив ідею міжконтинентальної багатоступінчатої балістичної ракети і втілив її в життя. У серпні 1957 р. було здійснено перший успішний політ такої ракети.

    Увесь час, займаючись бойовими балістичними ракетами, Сергій Павлович мріяв про підкорення космічного простору людиною. Тому він ще з 1949 р. почав регулярні експерименти з вивчення параметрів близького космічного простору, сонячних і галактичних випромінювань, магнітного поля Землі, поведінки високорозвинених тварин у космічних умовах, а також відпрацювання засобів життєзабезпечення і повернення тварин на Землю з космосу. З цією метою було зроблено близько 70 спеціальних запусків ракет. Цим С. Корольов завчасно заклав серйозні основи для штурму космосу людиною.

    Під керівництвом Сергія Корольова 4 жовтня 1957 р. був запущений на навколоземну орбіту перший в історії людства штучний супутник Землі, політ якого мав приголомшуючий успіх у світі. 1958 р. було розроблено і виведено в космос геофізичний супутник, а потім і парні супутники «Електрон» для дослідження радіаційних поясів Землі. Наступного року було створено й запущено три автоматичні космічні апарати до Місяця. Надалі С. Корольов почав розробку більш досконалого місячного апарата для його м'якої посадки на поверхню Місяця, фотографування і передачі на Землю місячної панорами.

    На початку 1960-х років був створений перший пілотований космічний корабель серії «Восток».

    12 квітня 1961 р. Сергій Павлович реалізував перший у світі запуск ракети з людиною на борту. Це був політ Юрія Гагаріна по навколоземній орбіті (корабель зробив тільки один виток).

    6 серпня 1961 р. Германом Титовим на кораблі «Восток-2» було виконано другий космічний політ, що тривав одну добу. За життя С. Корольова на його космічних кораблях у космосі побувало одинадцять радянських космонавтів, а 18 березня 1965 р. під час польоту на кораблі «Восход-2» космонавт О. А. Леонов здійснив перший у світі вихід людини у відкритий космос у скафандрі через шлюзову камеру.

    У той же період Сергій Павлович почав реалізовувати ідею створення пілотованої довгострокової орбітальної станції. Її прообразом став принципово новий, більш досконалий, ніж попередні, космічний корабель «Союз». До складу цього корабля входив побутовий відсік, де космонавти могли перебувати без скафандрів і проводити наукові дослідження. У ході польоту передбачалися також автоматичне стикування на орбіті двох кораблів «Союз» і перехід космонавтів з одного корабля в інший. Цей проект був реалізований після смерті С. Корольова.

    Сергій Павлович був генератором багатьох неординарних ідей і прабатьком видатних конструкторських колективів, які працюють у галузі ракетно-космічної техніки. Можна тільки дивуватися багатогранності його таланту і невичерпній творчій енергії.

    Радянський Союз багато в чому завдяки генію Сергія Павловича Корольова, його блискучої інженерної інтуїції, в 60-і роки XX ст. став світовим лідером в ракетній галузі.

     

    «Він володів і ще однією дивною властивістю – за недоліку інформації все-таки приймати правильне рішення… Знову приголомшливе чуття, що його ніколи не підводило. Таку справу, якою він керував, можна було вести тільки з характером Корольова – характером полководця»

    академік Б. Раушенбах

     

    В Україні радянський вчений прожив 24 роки: народився у Житомирі, дитинство провів у Ніжині, потім жив у Києві та Одесі. Улюбленими українськими піснями Корольова були «Дивлюсь я на небо...» та «Реве та стогне Дніпр широкий». Український космонавт Павло Попович зробив своєму головному конструктору справді неземний подарунок: заспівав Корольову його улюблену пісню... із космосу!

    ОСОБИСТЕ І ОСОБИСТІСТЬ

    Ще коли Сергій Корольов жив в Одесі, він уперше закохався. Її звали Ксенія Вінцентіні (Ляля). Вони були однолітками. Сергій сім років домагався її руки. Перед тим як поїхати складати іспити до Київського політехнічного інституту, Сергій посватався. Ксенія відповіла, що не зробить цього, доки не буде самостійно заробляти. Восени 1924-го Корольов став студентом.

    1930-го Корольов закінчив МВТУ, залишився у Москві, а Ксенія – Харківський медичний інститут і за розподілом поїхала працювати на Донбас, в Алчевськ. Сергій удруге посватався до Ксенії, вона знов відмовила, бо три роки їм доведеться жити в різних містах. Корольов домовився з керівництвом лікарні і кохану відпустили достроково. У серпні 1931 р. Сергій і Ксенія одружилися. 11 квітня 1935 р. у подружжя народилася донька Наталя. Проте особисте життя дало тріщину і вони розлучились. Для дванадцятирічної Наталі розлучення батьків стало справжньою трагедією. Як результат – довгі роки надзвичайно напружених взаємин. Лише коли дочка подорослішала, вибачила батька й налагодила з ним дружні стосунки. Донька конструктора Наталія Сергіївна Корольова, як і її мама – знаний лікар, доктор медичних наук.

    Жінки говорили про С. Корольова «космічний Дон Жуан».

    У травні 1947 р. Сергій Павлович одружився з 26-літньою Ніною Котенковою, яка працювала в НДІ в бюро перекладів і щасливо прожив з нею до кінця своїх днів. Вона залишила роботу і присвятила себе чоловікові, а він себе – ракетобудуванню. Сергій знайшов домашній затишок.

    Наприкінці 1965 р. С. Корольов писав:

     

    «Те, що здавалося незбутнім протягом століть, що ще вчора було тільки сміливою мрією, сьогодні стає реальним завданням, а завтра – здійсненням. Немає перешкод людській думці!»

     

    У той момент Сергій Павлович уже дав згоду на хірургічну операцію на прямій кишці, не підозрюючи, що діагноз «кровоточивий поліп» насправді являє собою запущену саркому.

    14 січня 1966 р. у Кремлівській лікарні Сергію Корольову зробили операцію з видалення поліпа через ендоскоп. Після того, як в ході операції не вдалося зупинити кровотечу, було вирішено робити розтин черевної порожнини. Діагноз виявився помилковим. Коли почали підбиратися до місця кровотечі, виявили пухлину завбільшки з кулак, яку не знайшли вчасно. Це була саркома. Міністр охорони здоров'я СРСР Б. Петровський, який проводив операцію, прийняв рішення видалити пухлину. На жаль, серце Сергія Корольова не витримало багатогодинної операції та наркозу. В реанімації його серце зупинилося.

    До кінця життя ім'я Сергія Корольова було суворо засекречене. Увесь Радянський Союз та світ знали його просто як Головного конструктора. Статті про радянську космонавтику він підписував псевдонімом, який обрала для нього влада – К. Сергєєв. Звісно, С. Корольов переживав з цього приводу. До того ж, аби не розсекречувати прізвище, його не запропонували, хоч він був поза конкуренцією, на висунення Нобелівським лауреатом.

    Лише високе керівництво, підлеглі, колеги та ті, кого він відправляв у космічні польоти знали, що за всіма космічними досягненнями стоїть ім'я Сергія Корольова. Легенду про безіменного Головного було розвіяно вже наступного дня після його смерті… З урядового некролога увесь світ довідався про те, хто ховався під таємничим Головним конструктором радянської ракетної техніки.

    Урну з прахом Сергія Павловича Корольова урочисто поховали в Кремлівській стіні. 1966 р. Академія наук СРСР заснувала золоту медаль імені С. П. Корольова – наукову нагороду за видатні роботи в галузі ракето-космічної техніки.

    Пам'ять про видатного конструктора і вченого ХХ ст. живе у віках. Ім'я Сергія Корольова носять вулиці багатьох міст, у тому числі й у Хмельницькому, присуджуються іменні стипендії для студентів вищих навчальних закладів, споруджені пам'ятники, створено меморіальні музеї тощо. У м. Житомирі, на батьківщині великого ученого, діє Житомирський музей космонавтики ім. С. П. Корольова.

    Ті, кому пощастило знати Сергія Павловича Корольова особисто, працювати з ним, одностайно відзначають як головну рису його особистості – прагнення робити незвичне. Вражає не тільки енергія, з якою він працював над втіленням у життя рішень, а й рідкісна цілеспрямованість.

    Неабиякі творчі й організаторські здібності С. Корольова проявилися яскраво і повно. він умів вести за собою інших і зважати на їх думки. Для його діяльності були характерні ініціативність, сміливість у постановці завдань і в той же час гранична тверезість в оцінках можливостей і обставин – всі роботи мали чітке практичне спрямування і безумовно могли бути реалізовані.

    Використані джерела:

    1. Академік С. П. Корольові ракетно-космічна техніка (до 100-річчя від дня народження Головного конструктора) [Електронний ресурс]. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://dspace.nbuv.gov.ua (дата звернення 10.01.2017). – Назва з екрану.
       
    2. Вони змінили світ / уклад. І. Ю. Левашова. – Донецьк : Глорія Трейд, 2012. – 704 с.
       
    3. Космічний геній Сергій Корольов [Електронний ресурс] // uaмодна : [офіц. сайт]. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://www.uamodna.com  (дата звернення 10.01.2017). – Назва з екрану.
       
    4. Космос Сергія Корольова починався в Ніжині [Електронний ресурс] // sivernews: [офіц. сайт]. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://sivernews.com.ua (дата звернення 10.01.2017). – Назва з екрану.
       
    5. Сергій Корольов [Електронний ресурс] // UAHistory: [офіц. сайт]. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://uahistory.com (дата звернення 10.01.2017). – Назва з екрану.
       
    6. Сергій Корольов. Крок за кроком – назустріч мрії [Електронний ресурс] // Міжнародна громадська організація Лагода : [офіц. сайт]. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://lagoda.org/uk (дата звернення 10.01.2017). – Назва з екрану.
       
    7. 100 знаменитих людей України / В. М. Скляренко, Т. М. Харченко, О. Ю. Очкурова, І. А. Рудичева ; пер. з рос. Т. В. Ковальова. - Харків : Фоліо, 2005. - 511 с.

    © Хмельницька міська центральна бібліотека
    Відділ інформаційних технологій та електронних ресурсів

    Підготувала: Єсюніна Галина

     Подільська, 78
    тел.
     (0382) 72-07-09
    cbs.km.ua


    Філія №4
    Філія №4
    • Електронний каталог
    • Меню для книгоманів
    • Зростаємо професійно
    • Мистецька вітальня
    • Наші видання
    • Послуги ЦБС
    • Хмельницький в інтернеті
    • Почесні
    • Ім’я в історії міста
    • Творчість бібліотекарів
    Нові книги у четвертому кварталі 2016 р.

    За останні місяці 2016 року до бібліотек Хмельницької міської ЦБС надійшло 1657 примірників нових книг. 

    Якому жанру літератури Ви надаєте перевагу?
    детективи
    драми
    казки
    комедії
    легенди
    ліричні вірші
    пригоди
    трілери
    фентезі
    інше

    Слідкуйте за нами у
    соціальних мережах






    © ХМ ЦБС, 2010-2017 г.
       Офіційний сайт
    Україна, м. Хмельницький, вул. Подільська, 78
    www.cbs.km.ua            kmcbs.c@gmail.com
    Копіювання інформації можливе тільки за наявності згоди
    адміністратора, а також активного посилання на сайт.
    створення
    сайту
    Студія Спектр