Міхалевський Віталій Цезарійович  Централізована бібліотечна система Хмельницької міської територіальної громади Міхалевський Віталій Цезарійович  Централізована бібліотечна система Хмельницької міської територіальної громади
    Про ЦБС
    Бібліотеки
    Читачам
    Ресурси бібліотек
    Віртуальні виставки
    Наша Україна
    Наше місто
    Літературна світлиця
    БібліоЖиття
    Фотогалерея
    Відеогалерея
    Проєкти та програми
    Контакти
    Карта сайту




    Пошук по сайту

     

    Хмельницька міська рада

     
      Головна » Літературна світлиця
    Міхалевський Віталій Цезарійович

     

    Міхалевський
    Віталій Цезарійович

     

    Міхалевський Віталій Цезарійович народився 3 листопада 1961 р. в селі Подільське Кам'янець-Подільського району на Хмельниччині.  Змалку виявив неабиякий хист до точних наук. Водночас батько прищеплював йому і потяг до мистецтва, культури. Закінчив у рідному селі школу із золотою медаллю. Потім відразу вступив на математичний факультет Чернівецького державного університету, закінчив його з відзнакою. Два роки проходив офіцерську службу. З грудня 1986 р. постійно проживає у місті Хмельницькому. Працював інженером-програмістом, начальником відділу міського, обласного підприємств електрозв'язку, в.о. начальника Центру інформаційних технологій та технічного забезпечення Хмельницької філії ВАТ «Укртелеком».

     У 1997 р. захистив десертацію (кандидат фізико-математичних наук). Зараз доцент кафедри комп'ютерних наук та інформаційних технологій Хмельницького національного університету.

    Ще у школі почав писати вірші, але не надавав цьому особливого значення. Тільки у 2002 р., під час творчого звіту художньої самодіяльності на роботі, за підтримки колег виступив із семистрофним віршем «За зв'язок без браку!». Цей випадок підштовхнув Віталія Цезарійовича до написання ліричних віршів, які побачили світ у газетах «Подільський кур'єр», «Проскурів». Згодом друкувався і в літературних альманахах «Творче Поділля. Ювілей» (2003) та «Антологія сучасної новелістики та лірики України» (2004, 2005, 2006), міжнародному журналі «Склянка часу (Zeitglas)» (2003-2006).

    Автор збірок «Я жду весну» (2003), «Крапелина вина, або Уроки української» (2005), «Година пік, або Твір на власну тему» (2006), «Місце під сонцем» (2006), «Невиправний  романтик, або Як я провів літо» (2011), «Соло на трубі» (аудіозбірка, 2011), «Перші черешні» (2012), «Яблука райські» (2013), «Цукерково-букетні вірші» (2015).

    Лауреат міської премії ім. Б. Хмельницького (2006). Лауреат обласної премії ім. Тараса Шевченка (2015). З 2014 р. член Національної спілки письменників України, а з 16 лютого 2016 року  Хмельницької міської організації Національної спілки письменників України (НСПУ). 14 вересня 2017 року Віталія Цезарійовича Міхалевського обрано головою Хмельницької міської організації НСПУ.

    Ініціатор проведення в місті Хмельницькому з 2015 року літературного фестивалю "Слово єднає!".

    Ідея Фестивалю народилася у центральній публічній бібліотеці Централізованої бібліотечної системи Хмельницької міської територіальної громади під час онлайнових скайп-зустрічей з письменниками, бібліотекарями та шанувальниками літератури міста Старобільська, котре є побратимом нашого Хмельницького. Поет Віталій Міхалевський запропонував в рамках святкування Дня міста Хмельницького провести зустріч літераторів зі Старобільська та місцевих письменників наживо. Ідею такої події у нашому місті підтримали. Згодом зустрічі переросли у Хмельницький міський літературний фестиваль «Слово єднає!».


    Флешмоб до 60-річчя від дня народження Віталія Міхалевського (3.11.2021 р.).


    Певно, в кожного на горищі
    Весь пожовклий і геть потертий
    Є блокнот цукеркових віршів.
    А точніш, 
     цукерково-букетних...

    В. Міхалевський

    До книги подільського поета Віталія Міхалевського "Цукерково-букетні вірші" (2015) увійшли ліричні вірші різних років. Філософські та інтимні роздуми автора складають цілісну палітру глибоких почуттів.

    Мучся, чоловіче –
    Вліво вже ні кроку!
    Жінка – щастя й відчай,
    І політ високий.

    Подвиги, турботи,
    Божевільні вчинки.
    А без неї хто ти?
    І створив Бог жінку.

     

    Збірка «Я жду весну» вийшла у світ у 41-шу річницю автора, тому і вміщено у ній 41 вірш. Має три тематичні розділи: «Твір на вільну тему», «Запрошення», «Капелька света» (останній – російською мовою).

    Якої весни чекає поет? Це весна відродження, якій уже ніщо не стане на заваді. Він чекає її не тільки для себе, чекає для всіх, для всієї України. Недаремно ж збірка відкривається візуальним віршем у вигляді тризуба, де логічно вмонтований рядок із гімну України: «Ще нам, браття-українці, усміхнеться доля».

    Тонкий лірик сповнює свого ліричного героя, який часом є поетом,  легкою настроєвою мінливістю, єднає його з природою: то зі свіжою весною, то з тихим і забутим листопадом (мабуть, тому, що й сам автор народився у листопаді).

    Деякі з поетичних творів повняться філософською глибиною роздуму про життя: одних воно несе далеко, аж в глибоку осінь, а в інших обривається ще раннім літом («Слід зірки»). З особливим трепетом ставиться автор до своєї маленької Батьківщини, до рідного отчого дому: «… Додому тягне – куди б не втік ти»

    Тут також зустрічаємо смуток через бистрину плину молодості, у багатьох поезіях гостро відчувається ностальгія автора за юністю.

    Однак не варто думати, що тільки сумом повниться збірка. Розбавляють загальний стиль діалогові форми поезії та притчі. Знаходимо тут і вірші-присвяти. Особливо чарують теплотою батьківської ніжності ті, які написані для донечки («Мамина считалочка», «Умка», «Моє сонечко»).

     

    Друга збірка «Крапелина вина, або Уроки української» Віталія Міхалевського вийшла в світ у 2005 р. Складається вона із шести циклів: «На устах усього світу», «По колу рухається все», «Місце під сонцем», «Пустіть погрітися», «І словами тебе лоскочу», «Іду на Ви!».

    Тут авторське чутливе серце пекучим болем відкликається  на наші суспільні негаразди, події: заробітчанство, «помаранчеве відродження», вимирання сіл:

    Поле, колись ти хвалилось ріллею
    Чорною…
    Плачу безсило над матір-землею
    З торбою.
    Мовчки селянські отак вимирають
    Корені…
    Хочеш кричи – лиш лякатимеш зграї
    Воронів...

    Не оминає автор і теми життя, ґрунтовно розвиває її. Уже не проста ностальгія за молодістю хвилює поетову уяву, більш болючим йому здається непередбачений коловорот життєвої долі, адже та така невблаганна («Така вже доля», «По колу рухається все», «Колисала мати сина»).

    Знаходимо у збірці і поезії-відклики на твори відомих українських поетів. Разом із Ліною Костенко Віталію Міхалевському хочеться дива і трішки вина («Крапелина вина»).  Тут тичинівська «кохана спить», а наш автор під шелест листя цілує її очі («Колискова»). На заклик Івана Франка іде лупати скалу і твердо знає, що завжди йтиме вперед, ніколи не зупиниться, не падатиме духом («Ніколи не плач!»).

    Загалом дивує читача краса метафор, новаторська рима, відчувається ріст автора, його поезії.

    Перечитуючи кожен вірш Віталія Міхалевського зі збірки «Година пік, або Твір на власну тему», яка побачила світ у 2006 році,  відчуваємо, як автор відповідально орієнтує нас на одвічні людські ідеали: щастя, добро, любов, віру та надію. З погляду читача, між рядками звучить ствердження поета: «Я українець, син свого народу!». Уже у перших поезіях («Боже, бережи Хмельницький!», «Купальська ніч») чується замилування рідним краєм, чітка належність автора батьківській землі.

    Відлунює тут і тугою за славою козачою («Ще люльку викурю»), і взагалі духом війни та боротьби з усіма своїми недолями та бідами («Три дні», «Зі щитом»). По-особливому емоційно насиченим є вірш, присвячений сучасній біді – абортам:

    … Та не буде весни в нас, ні літа.
    Все відбудеться тільки не з нами…
    Нам ніколи не жити на світі –
    Нас сьогодні позбулися мами.

    Друга частина збірки – це ода жінці, її красі, загадковості та неприступності («Жінкам», «Залицяння», «Красива», «І створив Бог жінку»). До неї автор звертається «красуне», дивується чудом її природи:

    Через вас починаються війни
    І стають ворогами навік.
    Через вас – хай пастушка, царівна –
    Пропада не один чоловік.

    Особливо чарує поета жіночий танець. Ліричний герой перебуває у пошуках найкращої з жінок, адже саме вона має стати його («Девіз»). І не важливо, чи ця жінка вже комусь належить, він зважується і на крадене кохання («Кража», «Божеволію немов»).

    Загалом в інтимній ліриці знаходимо і прояв національного характеру: хоча мова йде про одвічну тему кохання, але в нього – українська душа («Піде нічка в чисте поле»). Місцями навіть відчувається фольклорний стиль. 

     

    У 2006 р. побачила світ ще одна збірка Віталія Міхалевського «Місце під сонцем», до якої увійшло 100 поезій. Вона у своїй переважній частині складається з того, що уже було надруковане.

    Раніше поету дорікали, що його збірки за тематикою і жанровою ознакою не мають чіткої композиційної побудови. Тому й не дивно, що з'явилася та,  у якій все (найкраще з попереднього і 14 нових поезій) погруповано:

    І. «Серце подільського краю» (тема любові до рідного краю, замилування його красою);

    ІІ. «Така вже доля» (примхливість долі людини (часом це доля України), непередбачуваність життя, туга за втраченим або непрожитим);

    ІІІ. «Вишиванка» (пройнята українською ментальністю лірика,  що  тонко  відлунює  зразками рідної поезії ХІХ ст.);

    IV. «Нема часу» (смуток автора через те, що тільки турботи і тривоги заполонюють життя, і в цьому галопі люди не встигають просто пожити);

    V. «Девіз» («чоловіча» поезія, сповнена красою боротьби, нестримним бойовий духом, поривами свободи, рвучкістю до досягнення мети);

    VI. «Спогад» (спогади про колишнє кохання, про дитинство донечки, про свої юні літа; цікаво, що тут автор дуже природно дає читачеві відчути, що мова йде про минуле);

    VII. «Вибираю тебе» (перша частина циклу – печаль нездійсненого чи то нерозділеного кохання або такого, що не має права на життя; друга – шалене, чарівне, безмежне  і, що головне, розділене кохання ліричного героя до своєї обраниці);

    VIII. «Стріла амура» (зачарування природою, красою жінки, возвеличення її);

    IX.«Іду на Ви!» (цикл пройнятий переживаннями, мріями, своєрідними філософськими настроями автора).

    Серед нових поезій, які увійшли до «Місця під сонцем», особливо зачаровують ті, які присвячені рідному краю («Хмельницький вечірній», «Серце подільського краю»):

    Я у місті такому живу,
    Що відоме у цілому світі.
    Мій Хмельницький, мій сон наяву!
    Три стріли – слід віків заповітний.

     


    До свого 50-річчя Віталій Міхалевський  видав ще одну збірку «Невиправний романтик, або Як я провів літо» (2011). З'явилася вона як гомін утвердження поета на стезі глибоколіричної поезії. Недарма ж своє натхнення автор знаходить у коханні. Чому саме така назва? Пояснимо.

    У збірці поет символічно проєктує життя на пори року природи. Початкові два цикли «До музи», «Соло на трубі» відлунюють «невинно-чистим першим снігом» грудня, відповідно молодим відчуває себе і автор:

    А я ж цікавий ще! І молодий…
    Вогонь у серці, очі – чисте небо.

    Однак кохання ліричного героя ще не здійснилося, а тільки має початися, тому він зве кохану: «моєю станьте», може будемо разом.

    Безмежно чарує наступний цикл «У мого кохання найкраще ім'я», в якому розташувалися п'ять поезій. У «Попелюшці» з'являється жінка («у ній – весна, уся краса жіноча») із найкращим сонячно-світлим ім'ям – «Світланка». Поету у здобутті її прихильності сили додає незламна «Віра», підтримує «Надія», що народилася «першим підсніжником весняного гаю», і уже заполонює «Любов».

    У наступному циклі ліричний герой зовсім по-весняному залицяється, шаленіє, цілує свою єдину, милується кольором її очей («Очі кольору весни», «Ради Ваших красивих очей»):

    Що нікуди від них не втечеш –
    Сам цю тайну пізнав неземную.
    Білий світ я увесь розмалюю
    Дивним кольором Ваших очей!

    Любов росте, міцніє, сіяє літнім сонцем, цвіте в ромашковому полі («Ромашковий роман») та п'янко танцює під теплим дощем («Та, що танцює під дощем»). Однак уже «…минає серпень. Як не було літа!», несмілим сумом наближається осінь. У наступних поезіях вже чується зрілість автора, його певний життєвий досвід. Він звертається до матері, до друга, до донечки, що так швидко виросла. Дух філософських роздумів дорослої людини витає над поезією осені, гостро відчувається смуток за нещодавно пройденими молодими літами.

    Наприкінці збірки ліричний герой говорить: «Ну, здраствуй, осене…».

    Спливає його смуток, віє дух змужніння. Він розуміє, що кохання буває й восени, але в цій порі воно таке, що вже знаходить свою пристань, як говорить автор, єдину жінку, «що віки шукаю».

    Глибоко відчутна ніжність кожного поетичного рядка збірки, захоплює чарівна мелодика поезій.

    Бібліографія:

    1. Кульбовський М. Все почалося з гуморесок : [про Віталія Міхалевського] // З подільського кореня : нариси / Микола Кульбовський. – Кн. 3. – Хмельницький, 2004. – С. 32-35.
       
    2. Міхалевський В. Ц. Година пік, або Твір на власну тему : [поезії] / В. Ц. Міхалевський. – Хмельницький : Цюпак А. А., 2006. – 80 с.
       
    3. Міхалевський В. Ц. Крапелина вина, або Уроки української : [поезії] / В. Ц. Міхалевський. – Хмельницький : Цюпак А. А., 2005. – 72 с.
       
    4. Міхалевський В. Ц. Місце під сонцем : [поезії] / В. Ц. Міхалевський. – Хмельницький : Цюпак А. А., 2006. – 144 с.
       
    5. Міхалевський В. Ц. Невиправний романтик, або Як я провів літо : [поезії] / В. Ц. Міхалевський. – Хмельницький : Цюпак А. А., 2011. – 88 с.
       
    6. Міхалевський Віталій: «Поезія для мене – це спосіб мислення» [Електронний ресурс] // Є. – Режим доступу : http://ye.ua/news/news_7134.html. – Назва з екрану.
       
    7. Міхалевський В. Ц. Яблука райські : [поезії] / Віталій Цезарійович Міхалевський. – Маріуполь : Азов'є, 2013 (друк. Донецьк : Сучасний друк) – 210 с.
       
    8. Міхалевський В. Ц. Я жду весну : [поезії] / В. Ц. Міхалевський. – Хмельницький : Евріка, 2003. – 68 с.
       
    9. Творче Поділля. Ювілей : худож.-публіц. альм. – Хмельницький : Евріка, 2003. – 260 с., іл.
       
    10. Хмельницький в іменах. Прозаїки, поети, журналісти : бібліогр. довід. / упоряд. : В. Дмитрик, Є. Семенюк. – Хмельницький : Цюпак А. А., 2006. – 200 с.

    Філія №4
    Філія №4
    • Електронний каталог
    • Електронний каталог
    • Електронний каталог
    • Електронний каталог
    • Електронний каталог
    • Меню для книгоманів
    • Зростаємо професійно
    • Мистецька вітальня
    • Наші видання
    • Послуги ЦБС
    Нові книги від наших друзів з Польщі

    Понад 300 примірників книг польською мовою надійшло до бібліотек Централізованої бібліотечної системи Хмельницької міської територіальної громади. Це художні, енциклопедії, збірники, словники Варшави як для дітей, так і для дорослих.

    Якому жанру літератури Ви надаєте перевагу?
    детективи
    драми
    казки
    комедії
    легенди
    ліричні вірші
    пригоди
    трилери
    фентезі
    інше

    Слідкуйте за нами у
    соціальних мережах






    © ХМ ЦБС, 2010-2024 г.
       Офіційний сайт
    Україна, м. Хмельницький, вул. Подільська, 78
    www.cbs.km.ua            kmcbs.c@gmail.com
    Копіювання інформації можливе тільки за наявності згоди
    адміністратора, а також активного посилання на сайт.
    створення
    сайту
    Студія Спектр