Мачківський Микола Антонович Хмельницька міська централізована бібліотечна система Мачківський Микола Антонович Хмельницька міська централізована бібліотечна система
    Про ЦБС
    Бібліотеки
    Читачам
    Ресурси бібліотек
    Віртуальні виставки
    Наша Україна
    Наше місто
    Літературна світлиця
    БібліоЖиття
    Фотогалерея
    Відеогалерея
    Проекти та програми
    Партнери і спонсори
    Контакти
    Карта сайту




    Пошук по сайту

    Хмельницька міська рада

     
      Головна » Літературна світлиця
    Мачківський Микола Антонович

    Мачківський
    Микола Антонович

    Мачківський Микола Антонович народився 10 січня 1942 р. в селі Хоростку Славутського р-ну Хмельницької області у селянській родині. Перед війною рідні були безпідставно репресовані, а згодом батько загинув у фашистському концтаборі. Додала лиха хлопцю важка невиліковна недуга, яка зробила його на все життя інвалідом.

    Закінчив Хоростоцьку семирічну школу (в період ускладнення хвороби навчання доводилося на деякий час переривати, перебувати в лікувальних установах). Восьмий клас – у Ганнопільській середній школі і, оскільки матеріальне становище сім'ї було важке, то вирішив залишити навчання і влаштуватися на роботу. Однак йому не було тоді ще й 16. Довелося приписати два роки, щоб поїхати в Крим садити сади і виноградники. Згодом перебрався у Кам'янець-Подільський та влаштувався кочегаром на цукровому заводі. Там почав відвідувати заняття міського літературного об'єднання. Тоді Микола зрозумів, що треба вчитися. Вступив у тамтешній сільськогосподарський технікум на агрономічне відділення, але довго там не пробув. Весною 1960 р. закінчив Кам'янець-Подільську міжрайонну середню школу.

    У цей період часто публікував свої вірші і статті в міській і обласній молодіжній газетах. Першими наставниками на творчому шляху були письменники: Микола Яровий, Іван Сочивець, Іван Рибицький, Микола Скорський.

    У 1963 р. став студентом факультету журналістики Львівського державного університету, який заочно закінчив у 1968 р. Ще будучи студентом, влаштувався на роботу в редакцію чемеровецької районної газети «Нове життя», де обіймав посади завідувача відділу листів і масової роботи, а згодом – відповідального секретаря редакції. До 1980 р. працював у газеті «Радянське село».

    З січня 1981 р. проживає у місті Хмельницькому. Після переїзду працював у редакціях обласних газет «Радянське Поділля» (нині – «Подільські вісті») і «Корчагінець» (пізніше – «Ровесник») на посадах випускового, літредактора, літконсультанта, кореспондента, редагував обласну газету «Подільська панорама», книги у державному видавництві «Поділля», був відповідальним секретарем редакції міської газети «Вечірній Хмельницький». Завідував кабінетом молодого автора при Хмельницькій обласній організації Національної спілки письменників України. Разом з двома іншими науковцями створив музей «Літературна Хмельниччина», був його науковим співробітником.

    З лютого 1979 р. – член Національної спілки письменників України, а з грудня 1980 р. – член Національної спілки журналістів України. Лауреат Міжнародної літературної премії імені Івана Кошелівця, а також низки регіональних премій – міжобласної «Скарби землі Болохівської» (засновник Броніслав Грищук), обласних – імені Микити Годованця та імені Володимира Булаєнка, міської – імені Богдана Хмельницького. З 16 лютого 2016 року – член Хмельницької міської організації Національної спілки письменників України.

    Окремими виданнями вийшли такі книги Миколи Мачківського: збірки поезій – «В житах» (1974), «Червоний рушник» (1979), «Живий дощ» (1983), «Зав'язь доброти» (1986), «Осіння радість» (1990), «Розімкнуте коло» (1994), «Вибране» (1994), «Далечінь» (1997), «Лугова незабудка» (2001), «Монолог тиші» (2006), «А трава – як любов!..» (2011), а також прозові твори – «Сорокодуби» (1994), «За сонячний промінь тримаючись…» (2005), «Живи – як сад…» (2007),«Пароль – «Проскурів» (1997), «Чорний дяк» (2000), «Провесінь в імлі» (2002), «До вежі черленої» (2005), «Коріятовичі» (2010).

    За романом «Пароль – «Проскурів» знято документальний фільм.

    ПОЕЗІЯ

       Творчість Миколи Мачківського, починаючи з перших збірок («В житах», «Червоний рушник», «Зав'язь доброти»), що побачили світ протягом 1974-1986 років, пройнята пекучим болем повоєнної доби («Гривун», «Одяг 1946-го»). Тут заплакані голодні діти, замучені бідою і злиднями матері – уже вдови… Взагалі у поезії автора чітко проглядаються родинні зв'язки, особливо паралель «матір – син» (у цьому є щось автобіографічне). Адже для сина, що через війну не має більше тата, мати стає єдиною відрадою: 

     

    В отій довоєнній благенькій хустинці
    Молодшає неня.
    Покличе мене:
    – Не бійся, синочку. Не прийдуть ординці! –
    Голівку погладить,
    Коли й пригорне…

    Її образ у творчості Миколи Мачківського надзвичайно наскрізний. Про матір він говорить з простотою, зворушливою ніжністю і тою віковічною скорботою, що дихають з кожного слова, і  істинною синівською любов'ю. Вона справді для нього  була і залишається навіть після смерті найдорожчою людиною:

    Все далі, мамо, твій відходить образ.
    Все рідше, мамо, ти приходиш в сни…
    Моя маленька, лагідна і добра,
    Не забувай мій сад хоч восени.

    Стимулом у житті для автора стають нерозривні родинні корені, предківський дух: «Все тут домашнє, до болю святе». Поет захищає пісню дідів, полотняну сорочку, в якій виростали здоровими ті, що жили до нас, захищає сільську цнотливість.

    Із самого початку творчої роботи він наважується вдаватися до досить складної теми: поринає у психологію людської душі. Чимала частина всього поетичного доробку якимось чином, часом трохи побіжно, розкриває психологічні колізії, але є тут ряд таких, які присвячені тільки цій темі:

    Клубочок, що підкотиться до горла,
    Гіркий, аж застилають сльози очі.
    Яка б людина не спізнала горя,
    У ній щемливий стиснеться клубочок. 

    І випливе відтіль, з самого денця,
    І другим серцем в тілі затріпоче.
    Тоді людині до кінця збагнеться,
    Чого від неї перше серце хоче.

    Радянщина відбилась на творчості Мачківського, але зовсім не так, як би цього хотіла влада. Зустрічаємо зримий супротив автора, сповнений зауваженнями, докорами системі, цілковитим запереченням її настанов.

    Починаючи із заклику «цінуй землю, а не владу» він береться засуджувати зброєву  пошесть, ідеологічний тиск. Особливо гучно виступає на захист письменників, яких  влада назвала ворогами:

    Що Винниченко – лютий ворог,
    Що Хвильовий – заклятий ворог,
    Що Семенко – запеклий ворог?
    Кому товкмачили? Мені!

    Згадує поет і про величезну екологічну помилку – Чорнобиль, адже чи не найбільше клопотів завдано людям бездумним ставленням до природи:

    І голуб, що лякається зерна,
    І ластівка, що моститься під снопик,
    Не розуміють, що таке Чорнобиль,
    А відчувають, в чім людська вина…

     

     Підійшла межа, коли вже далі нікуди. Поет не гукає плакатно, а через поетичний образ, через почуття звертається до совісті кожного: «Не гаймося сьогодні, бо завтра що вдихнемо ми?». Мова тут йде про ту природу, якою живе, з якою розмовляє, в якій закохано купається автор («верби й тополята пружностеблі», «кульбаби, мов качата»). 

    Між ось цим, написаним раніше, і тим, що пише поет нині,  чіткої межі не провести, бо створене сприймається як одне ціле. В основі все ж лежать  сільські чи по-сільському заземлені вірші, від яких Микола Мачківський як син землі, її співець відійти не зміг, хоча виднокіл уже значно ширший, всеохопний… Додалися насамперед тривоги й болі, яких довелося зазнати і зазнає ненька Україна і які не дають спокою поету (поеми «Нічні очікування», «Недремний пращур»). Він патріот, справжній син України, до болю готовий відстоювати мову свого народу: «…її не смійте хоронити!». Щоправда, іноді Микола Мачківський досить різкувато докоряє співвітчизникам, називає деякі їхні громади «стадами боягузів», «продажною наволоччю рабів», хоча, якщо розібратись, то й на таку оцінку він має право, бо вболіває за свій народ, бажає йому добра. Безкомпромісно судить себе й інших, зрозуміло, як поет, громадянин. Адже ж все мусить кращати, бо надворі вже Україна стала Україною, хоч поки що невеселою, окраденою чужими та своїми: 

    Про що та сопілочка грає?
    Україно!
    Була б ти раєм,
    Якби тебе не розгрібали,
    Якби тебе не розтягали,
    Якби над твоїми горбами,
    Якби над лісами,
    Якби над степом
    Не кружляла
    Чужа ненажерлива галич!
    Якби тебе не в'язали,
    Якби тебе не гнуздали
    У повіддя,
    Якби тобі волі хоч одне століття!

    І все ж погляд його спрямований у майбутнє, на те, що має здійснитися, якщо Бог повелів з'явитися самій собою Україні. Наперекір нинішнім нашим негараздам чистота, переконаний поет, існує, в ній ми, українці, зцілимо свої змучені душі («Чистота»).

    Серед нових поезій є й на історичні теми («Римляни в Кам'янці-Подільському», «Сковорода», «Окроплена воля», «Пілат»), є й пейзажна та інтимна лірика («Узбережжя», вірші про буковинські враження, особливо «Око вороне»). Ряд поезій з тонким смутком присвячені світлій пам'яті дружини Алли («…Далека моя! Як до тебе іти ще не близько!»).

    А у «Луговій незабудці» знаходимо твори про Тараса Шевченка («Окроплена воля», «Сівба», «Лампада», «Є село…» та ін.). До нього Микола Мачківський звертається як до того, хто залишив українцям безцінну поетичну спадщину, як до всенародного наставника. 

    Найновіша збірка М. Мачківського «А трава – як любов!..» вийшла у 2011 році. Вона відзначається образною повновагістю, формозмістовою цілісністю, ліричною повнотою. Любов і природа – дві суті, що тісно переплітаються в основі збірки. Погляд автора дивує своєю внутрішньою наповненістю, глибоким розумінням всього, про що він пише. Любить життя, а конкретно – «маленьку людину», яка обезсмертнює «людей великих». Читач відчуває зрілість поета. Часто замислюється автор над життям, його змістом, особливостями випадку, долі. 

    Незмінним все ж залишається для М. Мачківського село… Це його дім, його життя, коріння, внутрішня гармонія:

    Ще не одна проляже борозна
    Довкіл села – як вена, обів'ється.
    Воно ж в мені, як серце, б'ється, б'ється,
    І скільки битись буде ще –
    Бозна…

    Особливо цікавим є цикл «З литовського епосу». У його строфах оживають мало знані читачами постаті української та литовської історії: Ольгерд, Давид, картини битви на Синіх Водах, художні полотна Чюрльоніса.

    Загалом поезія Миколи Мачківського традиційна, хоча автор добре володіє й верлібром, білим віршем. У нього досить вдало використовуються слова пестливого значення, як ось: колосочок, сльозинка, дівчатко, крапелинка, – вони надають кожному творові милозвучності, тонкого відлуння ліризму, майстровитої експресивності.  У доробку автора представлено речі різних жанрів: ліричні мініатюри, балади, притчі, поеми, а також майстерні переклади.

    ПРОЗА

    До прози Микола Мачківський звернувся у зрілому віці. Не збирався він братися за цю справу, навіть не помишляв про власні повісті і романи. Проте свого часу поета було залучено до створення музею «Літературна Хмельниччина». Працюючи науковим співробітником, він досліджував архіви. Те, що в них відкрилося, буквально сколихнуло поета-лірика, але не про все можна розповісти віршованим рядком – узявся за прозу. І раптом… з-під його пера одна за одною виходять три об'ємисті і досить цікаві книги – повість «Сорокодуби» (про упослідженого наклепником і забороненого за радянських часів поета-воїна Володимира Булаєнка), романи «Пароль – «Проскурів» (про антифашистське підпілля; до речі, в цьому творі він до­сить тепло розповів про німецького мандрівника ХVІІ століття Ульріха фон Вердума, цитує його щоденник) і «Чорний дяк». Останній з них із дещо інтригуючою назвою. Автор вперше відтворив художнім словом образи давніх подільських просвітителів Ісайї Кам'янчанина та Герасима Смотрицького, віддав належне і їхнім сучасникам-однодумцям – князю Василю-Костянтину Острозькому, першодрукарю Іванові Федорову, молдавському єпископу Макарію, знаним з інших відомих книг.

    Згодом з'явилися й інші прозові твори:

    • «Провесінь в імлі» (про складний життєвий і творчий шлях відомого українського прозаїка, видавця і громадського діяча Олександра Деко; написано у формі нарисових новел, жваво і подекуди досить гостро);
    • «До вежі червленої» (роман склали чотири повісті про відому українську письменницю і журналістку Наталю Кащук, надзвичайно вродливу і талановиту жінку, якій випало життя, сповнене фізичних страждань);
    • «За сонячний промінь тримаючись...» (твір із десяти літературознавчих новел, кожна з яких – своєрідна стежина життєвого і творчого шляху нашого земляка Миколи Федунця; написано тепло, цікаво, із залученням багатьох документів, є й фотографії з сімейного архіву поета);
    • «Живи – як сад...» (розкрито неординарну особистість письменника і журналіста Мар'яна Красуцького; тут чимало оригінальних роздумів про вічну людину, мистецтво слова, формування літератора у відповідному середовищі).

    Проза Миколи Мачківського краєзнавчого і літературознавчого характеру. Однак вона не суха, не безбарвна: теми письменник розкриває через призму художності, образне слово, обирає для своїх творів оригінальну форму. І читається його проза добре, зацікавлює ще не освоєним історичною наукою матеріалом.

           ПРО НЬОГО 

    Хліборобська праця, рідна природа, трудовий і ратний подвиг старших поколінь, молода людина з любов`ю в серці – це його, Миколи Мачківського, світ. Така поезія допомагає у нашім думанні, зрештою, – у повсякденних клопотах.

    О. Матійко

    Микола Антонович – син повоєнної доби. В той час в житті було багато чорно-білого: спочатку книжки, потім – телебачення. І оця двухполюсність: або чорне, або біле, або добро, або зло – відчувається у творчості цієї людини.

    М. Кульбовський

    Поет добре володіє віршем, вміє розкрити внутрішню суть слова. Пульсуючий соціальний нерв поезії Миколи Мачківського пронизує всю його творчість, навіть вірші, на перший погляд, суто пейзажні.

    П. Осадчук

    У поезіях Миколи Мачківського є та «мудра простота», якої бракує віршам багатьох наших авторів. І сам він – світла особистість.

    В. Базилевський 

        

    05.07.2012

    Бібліографія:

    Твори

    1. Мачківський М. А. А трава – як любов!.. : нова книга поезій / М. А. Мачківський. – Хмельницький : вид-во Цюпак А. А., 2011. – 76 с.
       
    2. Мачківський М. А. В житах : поезії / М. А. Мачківський. – К. : Молодь, 1974. – 56 с.
       
    3. Мачківський М. А. Вибране : поезії / М. А. Мачківський. – Хмельницький : Доля, 1994. – 60 с.
       
    4. Мачківський М. А. До вежі черленої : роман-життєпис / М. А. Мачківський. – Хмельницький : Поділля, 2005. – 448 с.
       
    5. Мачківський М. А. Зав'язь доброти : вірші, поема / М. А. Мачківський. – К. : Рад. письменник, 1986. – 126 с.
       
    6. Мачківський М. А. «За сонячний промінь тримаючись...» : [повість-портрет про Миколу Федунця] / М. А. Мачківський. – Хмельницький : Поліграфіст, 2005. – 176 с.
       
    7. Мачківський М. А. Живи – як сад... : [літературознавча повість про Мар'яна Красуцького] / М. А. Мачківський. – Хмельницький : Поліграфіст, 2007. – 196 с.
       
    8. Мачківський М. А. Коріятовичі : роман-міф / М. А. Мачківський. – К. : Золоті ворота, 2010. – 328 с.
       
    9. Мачківський М. А. Лугова незабудка : поезії різних років / М. А. Мачківський. – Хмельницький : Еврика, 2001. – 152 с.
       
    10. Мачківський М. А. Монолог тиші : нова книга поезій / М. А. Мачківський. – Хмельницький : вид-во Цюпак А. А., 2006. – 100 с.
       
    11. Мачківський М. А. Осіння радість : поезії / М. А. Мачківський. – Львів : Каменяр, 1990. – 112 с.
       
    12. Мачківський М. А. Пароль – «Проскурів» : худож.-док. роман / М. А. Мачківський. – Хмельницький : Поділля, 1997. – 544 с.
       
    13. Мачківський М. А. Провесінь в імлі, або Роман-есе про Олександра Деко : [біогр. роман] / М. А. Мачківський. – Хмельницький : Поділля, 2002. – 256 с.
       
    14. Мачківський М. А. Розімкнуте коло : вірші, поема / М. А. Мачківський. – К. : Укр. письменник, 1994. – 112 с.
       
    15. Мачківський М. А. Сорокодуби : книга про поета-воїна Володимира Булаєнка, його предтеч, сучасників і спадкоємців / М. А. Мачківський. – Хмельницький : Поділля, 1994. – 256 с.
       
    16. Мачківський М. А. Червоний рушник : поезії / М. А. Мачківський. – К. : Рад. письменник, 1979. – 80 с.
       
    17. Мачківський М. А. Чорний дяк : істор. роман / М. А. Мачківський. – Хмельницький : Поділля, 2000. – 328 с.

    Про нього

    1. Літератори Хмельниччини : довід. обл. організації Спілки письменників України / упоряд. М. Федунець. – Хмельницький : Доля, 1997. – 32 с.
       
    2. Літературна Хмельниччина ХХ століття : Хрестоматія / упоряд. М. Федунець. – Хмельницький : Поліграфіст, 2005. – 608 с.
       
    3. Мацько В. П. Микола Мачківський // Поляки на Хмельниччині : погляд крізь віки : Зб. наук. праць за матеріалами міжнарод. наук. конф. (23-24 червня 1999 р.) / В. П. Мацько. – Хмельницький : Поділля, 1999. – С. 592-596.
       
    4. Михайловський В. Антонівко! Це я прийшов, Антонович… [Електронний ресурс] / В. Михайловський // Білогір'я – свіжі новини. – Режим доступу : http://newsbilogirya.ucoz.ru/news/antonivko_ce_ja_prijshov_antonovich/2012-01-15-367. – Назва з екрану.
       
    5. Подих подільського зябу. Микола Мачківський – поет, прозаїк, літературознавець: бібліогр. покажчик / упоряд. В. Тарчевська, Т. Сороколіт . – Хмельницький, 2007. – 112 с.
       
    6. Хмельницький в іменах. Прозаїки, поети, журналісти : бібліограф. довід. / упоряд. В. Дмитрик, Є. Семенюк. – Хмельницький : вид-во Цюпак А. А., 2006. – 200 с.

    Свято Перемоги у філії №3
    Свято Перемоги у філії №3
    • Електронний каталог
    • Меню для книгоманів
    • Зростаємо професійно
    • Мистецька вітальня
    • Наші видання
    • Послуги ЦБС
    • Хмельницький в інтернеті
    • Почесні
    • Ім’я в історії міста
    • Творчість бібліотекарів
    Нові книги у другому кварталі 2016 р.

    Гарна книжка допоможе чудово провести свій вільний час у спекотне літо.

    Багато нових, цікавих, пізнавальних книг та літератури для дозвілля надійшло до бібліотек Хмельницької міської ЦБС.

    Якому жанру літератури Ви надаєте перевагу?
    детективи
    драми
    казки
    комедії
    легенди
    ліричні вірші
    пригоди
    трілери
    фентезі
    інше

    Слідкуйте за нами у
    соціальних мережах






    © ХМ ЦБС, 2010-2017 г.
       Офіційний сайт
    Україна, м. Хмельницький, вул. Подільська, 78
    www.cbs.km.ua            kmcbs.c@gmail.com
    Копіювання інформації можливе тільки за наявності згоди
    адміністратора, а також активного посилання на сайт.
    створення
    сайту
    Студія Спектр