Свята Варвара жила в III столітті у місті Іліополі Фінікійському. Її батько Діоскур був язичником, представником малоазійської аристократії. Дружина його померла, і він сам виховував свою єдину дочку Варвару, яка була дуже вродливою. Щоб заховати її від сторонніх очей, батько тримав дівчину у вежі.

Милуючись із вікна красою усього земного, Варвара дійшла висновку про наявність єдиного Творця всього світу.

Коли батько хотів видати дочку заміж, вона відмовилася. Діоскур подумав, що на це рішення вплинуло її усамітнення, тому дозволив їй зустрічатися із дівчатами. Серед її подруг були християнки. Варвара вирішила теж стати однією із них. 

Коли батько дізнався про релігію дочки, Варвару жорстоко катували. Проте ні погрози батька, ні побої не скорили Варвару. Переконавшись, що не зможе зламати її віри, Діоскур у розпачі відвів її до начальника управи Мартіана і сказав йому, що коли вона не покається і не поклониться богам язичників, той може чинити з нею, що захоче: «Муч її, як хочеш. Я їй не батько, і вона мені не донька!» 

Варвара мужньо зносила тортури. Дівчина Юліанія, побачивши її мужність, підбігла до Мартіана і голосно заявила, що вона також християнка. Її зразу ж схопили, після тривалих катувань обом святим мученицям відрубали голови. Це було 306 року. У той же день Діоскор і Мартіан загинули від блискавки під час грози. 

Мощі святої великомучениці Варвари знаходилися спочатку в Києві у Михайлівському Золотоверхому монастирі, куди були перевезені із Царгорода грецькою царівною Варварою, дружиною князя Святополка. Зараз мощі святої знаходяться у Володимирському кафедральному соборі. Це – найдавніші мощі в Україні.

Існує цілий ряд відомих монастирів, які носять ім’я святої великомучениці. Одним з найвідоміших є монастир Русану або святої Варвари в Греції на Метеорах.

Особливо шанують святу Варвару в Грузії, де її вважають покровителькою дітей.