Новини ЦБС Централізована бібліотечна система Хмельницької міської територіальної громади Новини ЦБС Централізована бібліотечна система Хмельницької міської територіальної громади
    Про ЦБС
    Бібліотеки
    Читачам
    Ресурси бібліотек
    Віртуальні виставки
    Наша Україна
    Наше місто
    Літературна світлиця
    БібліоЖиття
    Фотогалерея
    Відеогалерея
    Проєкти та програми
    Контакти
    Карта сайту




    Пошук по сайту

     

    Хмельницька міська рада

     

      Головна » Про ЦБС » Новини ЦБС
    День святого Миколая
    Галина Єсюніна, завідуюча відділом ІТ та ЕР
    15 Грудня 2015 р.

     

    Головною традицією в Україні є звичай обдаровувати дітей у ніч на Миколая. Адже святий – опікун молодят та виховник дітей. Він упродовж року слідкує, хто як поводиться, а у ніч напередодні свята йде до кожної оселі із своїми помічником – Ангелом, за яким крадеться чортик Антипко.

    Ангел розкладає при­ємні подарунки чемним діткам під подушки або в чобітки «миколайчики» від доброго святого за гарну поведінку протя­гом року, а Антипко розносить неслухам різочки. Хто отримає різочку, має замислитись над поведінкою.

    На святого Миколая особливо опікуються сиротами та знедоленими дітьми, дарують їм подарунки, зокрема – спеціальне печиво «миколайчики».

    Від Миколи починають готуватися до Різдва: роблять колядницьку торбу, зірку, плетуть дідуха, солом’яних павуків, вивчають колядки.

    Дуже давно в місті Мірра (Італія) жив хлопець на ім'я Миколай. Він був єдиною дитиною в дуже багатій родині, але ба­тьки померли рано. Тому Миколай став відлюдником, мрійни­ком, звернувся до вивчення наук.

    Легенда розповідає, що одно­го разу Миколай дізнався, що на околиці міста живе бідна дів­чина, яка не може вийти заміж тільки тому, що не має посагу. Хлопець вирішив зарадити біді дівчини. Уночі він прийшов у її дім і непомітно підкинув пакунок із необхідною сумою грошей їй у вікно. Ясна річ, бідна дівчина вирішила, що це втручання неземних сил, і містом поширилася чутка, що янгол спустився з неба й допоміг закоханим. Це була найщасливіша подія в житті Миколая, він зрозумів, що його призначення – робити добро.

    Ще багато добрих справ зробив Миколай, і весь час він ховався, не виказував свого імені, а місто дивувалося все біль­ше. Але люди дуже цікаві, тому й вистежили хлопця. Коли вони дізналися, хто насправді цей добродій, то зробили його своїм єпископом. По смерті він був канонізований. За перека­зами, навіть його святі останки мають надзвичайні властивості: вони зберігаються нетлінними й виробляють чудесне миро, від якого багато людей зцілилося. На честь цього святого названо велику кількість церков по всій Україні.

    День святого Миколая – веселе народне свято, на яке прийнято склика­ти гостей і гуляти досхочу.

    Як і на Введення, велике значення має «перший полазник». Першою до господи має ввійти людина добра, здорова, хазяй­новита – це гарний знак для сім'ї. Дбайливі господарі цього дня вітають свою худобу зі святом.

    До обов'язків святого Миколи входить оберігати диких тва­рин, людей від стихійних лих, у першу чергу на воді. Саме тому святого Миколу дуже шанують рибалки, беруть із собою на промисел образ чудотворця.

    За легендою, святий Касіян якось образився, що люди Ми­колу шанують більше за нього, й поскаржився Богу. Бог вирі­шив розібратися, але довелося аж чотири дні чекати на свято­го Миколу, бо він весь час був у роботі: то людей від пожежі рятував, то козаків із турецької неволі визволяв, то рибалкам під час бурі допомагав.

    Аж за кілька днів з'явився він до Бога – брудний, у старому одязі, знову після своєї нелегкої роботи. Бог зрозумів, що Касіянові нарікання безпідставні, й порадив йому не на небі сидіти-пишатися, а спускатися на землю та людям допомагати – тоді й шана від людей більша буде.

    Після Миколая в Україні кожного вечора дозволя­ється збиратися на вечорниці.

    Як же вони проводилися – українські вечорниці, що згадуються в багатьох художніх тво­рах?

    Українські вечорниці
    Це щось на зразок сучасних клубів, дискотек, мож­ливо, їхній «прототип». Там молодь знайомилася, зближувалася, а невдовзі й одружувалася. Причому якщо молодь сиділа до півночі, то це вечорниці, а якщо ж засиджувалися до третіх півнів – досвітки. Вечорниці тривають аж до початку Вели­кого посту.

    Дівчата вибирали оселю для проведення вечорниць. Вда­лим варіантом вважалася оселя вдови. Господиню всі прибулі величали паніматкою. Вона слідкувала за дотриманням тра­дицій й народного звичаєвого права під час вечорниць. Примі­щення надавалося не безкоштовно, а за плату. Тільки гріш­ми платили рідко, частіше – хлібом або борошном, ткани­ною тощо.

    Відвідували вечорниці тільки неодружені молоді люди. Ро­дичі – брати й сестри – намагалися ходити до різних осель. Першими сходилися дівчата, а слідом за ними – хлопці. Якщо вечорниці припали на будні дні, то й займатися дівча­там слід було буденними справами, наприклад шити, виши­вати тощо. У хлопців «обов'язки» значно легші та цікавіші: співати пісні, розповідати різноманітні історії, казки, тан­цювати, залицятися – загалом, якнайстаранніше заважати дівчатам працювати. Загалом найкращі жарти, народні бай­ки, пісні, жартівливі оповідання народжувалися саме на вечорницях.

    Колядницька зірка
    Восьмикутна зірка – обов’язковий атрибут колядницької ватаги. Це старовинний символ новонародженого сонця, а також символ Віфлеємської зірки, яка запалилася у Різдво Христа. 

    Різдвяний солом’яний павук
    Різдвяний павук – стародавній символ Всесвіту. Його підвішують попід стелю і будь-який подих вітру – наприклад, від дверей чи вікна – колише його та повертає, немовби живу істоту. У старі часи не наряджали ялинок, а як різдвяну прикрасу для хати використовували солом’яних павуків. Їх вважають не тільки прикрасою, але й оберегом для помешкання.

    Дідух
    Зазвичай Дідуха робили із останнього снопа, зжатого на Спаса (19 серпня). Іноді для цього використовували перший сніп, зжатий на початку жнив – Зажинках. Сніп зберігали до зими, а перед Різдвом він перетворювався на Дідуха.

    Його ще називали Дідом, Колядою, Колядником – як видно з назви, він був головною дійовою особою всієї Коляди.

    Прикрашали Дідуха стрічками та сухими квітами, а потім ставили на покутті, як це робили наші предки. Покуття – це головний куток у хаті, там зазвичай вішають ікони.

    Колядницька торба
    Коляда – важливий ритуал, який складається із привітань, побажань для господарів та подяки колядникам. Тому тут важливі обидві складові – як гарні колядки та гарні голоси, так і вдячність від господарів, яку складають у торбу, щоб потім чесно розділити.

    Щоб Коляда вийшла доброю і господарі розщедрилися, треба знати правила, бо Коляда – старовинний ритуал з багатою традицією. Від того, як колядники поколядують, залежить, чи вдасться наступний рік у господарів. Так що це не просто розвага.

    Добра ватага колядників завжди добре готова до свята – має красиву зірку, велику торбу і багато колядок у запасі.

    Торбу носить Міхоноша – найбільш серйозний і відповідальний з ватаги. Адже він повинен не тільки скласти до торби усе, що наколядували, але й не забутися її ніде.

    Міхоноша має бути дужим – бо добрі колядники ніколи не вертаються додому з порожньою торбою. А після того, як закінчили колядувати, годиться чесно розділити наколядоване поміж усіма членами ватаги, не забуваючи і не обділяючи найменших.

     

    Використані джерела: 

    1. Капранов В. В. Веселих свят! : український рік / В. В. Капранов, Д. В. Капранов ; упоряд.: Я. Музиченко, Я. Левчук ; худож. О. Костенко [и др.]. – Київ : Зелений Пес : Гамазин, 2014. – 104 с. : іл.
       
    2. Шкода М. Н. Традиції і свята українського народу / М. Н. Шкода. – Донецьк : БАО, 2007. – 384 с. : іл.

    Філія №4
    Філія №4
    • Електронний каталог
    • Електронний каталог
    • Електронний каталог
    • Електронний каталог
    • Електронний каталог
    • Меню для книгоманів
    • Зростаємо професійно
    • Мистецька вітальня
    • Наші видання
    • Послуги ЦБС
    #КнижкиДаруй_ДоПеремогиКрокуй

    У межах бібліотечної акції «Книжки даруй – до перемоги крокуй» та челенджу з дарування книг книгозбірням, котрий нещодавно оголосило управління культури і туризму, подарували нашим читачам багато українських книг.

    Розпочинаємо знайомити із новинками, які вже на полицях бібліотек.

    Якому жанру літератури Ви надаєте перевагу?
    детективи
    драми
    казки
    комедії
    легенди
    ліричні вірші
    пригоди
    трилери
    фентезі
    інше

    Слідкуйте за нами у
    соціальних мережах






    © ХМ ЦБС, 2010-2024 г.
       Офіційний сайт
    Україна, м. Хмельницький, вул. Подільська, 78
    www.cbs.km.ua            kmcbs.c@gmail.com
    Копіювання інформації можливе тільки за наявності згоди
    адміністратора, а також активного посилання на сайт.
    створення
    сайту
    Студія Спектр