Літо, спека. Кожен мріє про сієсту. Як каже словник: сієста – це час після обіду, коли робиться перерва у роботі, щоб відпочити і поповнити сили. Отже, сьогодні у читальній залі центральної бібліотеки можна було відпочити, та ще й з користю, а саме «почитати» «живі книги». Саме 28 липня у черговий раз тут відбулася акція «Жива бібліотека».

Кожна «книга», як збірник різноманітних оповідань про найкращих наречених, поліцейських, гастролі та подорожі, молодіжні фестивалі та власний розвиток, а також про те, як стати успішним.

Захоплюючою книгою «На шляху до змін» була поліцейська Ілона Табенська, переможниця конкурсу «Наречена року – 2015»:

«Я і Україна народилися у ХХ столітті. Але ХХІ вимагає від нас постійного вдосконалення та саморозвитку, тому кожного дня я намагаюся робити щось нове та цікаве. Впевнена, що саме такий підхід змінить нашу країну на кращу і принесе неабияку користь її громадянам».

Надзвичайно пізнавальною та корисною стала книга «Знаю як залишитися» (голова правління Хмельницького молодіжного клубу розвитку Степан Кушнір). Саме він добре знає про те, як створити сприятливі умови для молодого покоління в місті та надихнути його на громадську активність, а також завжди готовий розповісти, як це зробити.

«У даний час важко визначитися щодо свого майбутнього: яку спеціальність краще обрати, в якій країні краще жити, куди піти на роботу... Не полишало мене й запитання «чи потрібна я своїй країні?» Сьогодні я отримала вичерпну відповідь від пана Степана, яка додала мені оптимізму і допоможе впевненіше рухатися вперед», – поділилася своїми думками Леся Кутей, читачка «Живої бібліотеки».

Безмежно цікава книга «Життя, як подорож» (подружня пара Катерина та Юрій Даценко) просто полонила наших читачів. Окрім численних спільних захоплень: мистецтва, книг, спорту, стилю життя, для них є одне найважливіше – подорожі з метою пізнання чогось нового. Так як Катерина за спеціальністю артистка балету і звикла до гастрольної діяльності, а Юрій байкер, то їхні історії тісно переплелися з розповідями про те, як воно бути артистом, про що пишуть байкери, і які сімейні цінності повинні бути в кожній родині.

«Завжди хотіла наживо поспілкуватися з байкером, та серед знайомих та друзів таких немає. «Жива бібліотека» – це чудова нагода здійснити свою давню мрію, та ще й подвійно, оскільки спілкувалася з надзвичайно цікавим подружжям: байкером та професійною танцівницею. Я просто у захваті. Дуже рада, що я є читачкою бібліотеки, адже саме тут, завжди готові підказати шлях до здійснення мрій», – зазначила гостя заходу Наталія Казаніна-Олейнік.

Такі акції у нас проходять не вперше. Вони підвищують соціальну згуртованість й проводяться для відновлення живого спілкування між людьми, побудови довіри через особисті історії. Таким чином руйнуються стереотипи, підвищується взаєморозуміння та налагоджуються суспільні діалоги. Усі живі книги не залишаються в минулому, а знову й знову приходять до нас, але уже у ролі читачів, друзів бібліотеки.

«Я особисто працюю у сфері освіти, і, здавалося б, спілкування не бракує. Але 20 хвилин роблять неможливе: люди, які навіть не вітались перед цим, залишаються майже друзями. Усі бар’єри зняті, і мовні,і психологічні, людині є що сказати, а тобі хочеться почути щось нове, їхнє, пережите власним досвідом», – поділилася враженнями читачка «Живої бібліотеки» Валентина Грішко-Дунаєвська.

«Жива бібліотека» – це тільки початок нової роботи у бібліотеці. Як показує досвід, співпраця з «живими книгами» переростає у інші досить цікаві проекти, надихає на креативність.

ВІДЕОРЕПОРТАЖ ТРК "Місто"

Нагадаємо, що "Живі бібліотеки" проводилися у лютому і травні. Загалом, хмельничани прочитали уже 14 "живих книг".