Підліткова пора – той час, коли юна людина починає задумуватися: хто вона і для чого живе в світі. Переосмислюється добро і зло, шукається сенс буття і задаються віковічні питання. Життя перестає здаватися простим і зрозумілим, людина стає на порозі пошуку і прискіпливо починає проводити переоцінку реальності. А якщо це людина творча і талановита, то її твори, як дзеркало, починають відображати той пошук, який великий вчитель В. Скуратівський називає пошуком Зерняти Істини.

Читачка бібліотеки-філії №11, дванадцятирічна Дарина Янчук, принесла наприкінці літа у бібліотеку свої нові вірші. В розліньованому зошиті римованими рядками запитально і палюче відкривається перед читачем багатий внутрішній світ поетеси.

«Багато віршів я пишу вночі, – розповідає Даринка. – Якщо не подобається рима, чи зразу не вдається дібрати потрібні слова, щоб розкрити думку, тоді повертаюся до них протягом дня і стараюся виправити. Завжди зачитую вірші рідним, для мене дуже важлива їх думка. Критику слухаю спокійно, проте залишаю останнє слово за собою, адже це мої вірші, мої думки і я повинна писати те, що відчуваю».

Нещодавно у бібліотеці самвидатом вийшла друга збірочка Дарини «Я вірити усім так просто хочу». Кілька поезій ми представляємо до уваги наших інтернет-читачів.

***

Приголосні стають голосними,
Губляться у словах
Тікаю, ховаюся з ними
У реченнях і містах.
Я крапка, тире,
Я кома.
Питання знайоме,
Старе.
Дорога додому
І втома
Потяг, крапка і тире.
Хвилини, секунди, зупинки,
Знайоме, нове і старе.
Погляди, душі та вчинки
На ринку
Ніхто не бере…

***

Не засуджуй інших за помилки
І не лізь у душі просто так.
Ти не лізь, у їхніх все руках.
Пліткувати – марна втрата часу,
Досить мити людям кісточки.
Бо не знати, може, хтось і наші
Із життя гортає сторінки.
Рве без жалю, топче їх ногами,
Забуває дозволу спитать.
Кожен з нас із мріями, гріхами
Завжди має іншим що сказать.

***

Ми через техніку забудемо людей.
Годинами онлайн у іншому все світі.
Уже нема думок, нема ідей.
Життя на сайті, просто так привіти.
Багато повідомлень є у скринці.
Як вибратися людям із тенет?
Ось, ловлячи сигнал хтось мерзне на зупинці.
Нам спілкування заміняє інтернет.
В руках планшет або ще телефон,
Там гра, можливо, жвава переписка.
А інші люди, то неначе фон.
Поглянь, ти не у цьому списку?