Третя субота травня – професійне свято науковців України – День науки. Він встановлений Указом Президента від 14.02.1997 р. №145/97 на підтримку ініціативи відомих вчених, наукових установ, а також професійних спілок України.

У тлумачному словнику дається визначення:

«Наука – це система знань про розвиток природи, техніки, суспільства, а науковець – той, хто займається вивченням, дослідженням у певній науковій галузі».

Та якби запитати у самих вчених «Що значить у вашому житті НАУКА?», кожен відповів би по-своєму. Звичайно, для когось наука – це спосіб існування, джерело прибутку. Та коли мова йде про справжнього науковця, ймовірно, він  сказав би: «Наука – це спосіб життя, спосіб спілкування зі світом, спосіб його розуміння». Чи може так: «Наука – особа жіночого роду. Познайомившись із нею у ... років, я закохався на все життя. Науці неможливо зрадити». Хтось міг би сказати: «Наука – це чудово. Нею не можна не захоплюватись, вона є сенсом життя».

І це теж правда, бо серед науковців є немало романтиків, хтось із них здавався навіть диваком. Та як би там не було, але наука – це та галузь, яка дає змогу повністю себе реалізувати, адже її особливістю є той факт, що на основі однієї теми створюються багато інших і науковцеві вже важко зупинитися.

Для об'єднання науковців та спрямування їх діяльності існують різні наукові установи як галузеві, так і загальнонаціональні.

Найбільшою науковою установою є Національна академія наук України, заснована у 1918 році. З самого початку своєї діяльності Академія займається усім комплексом наук: природничими, технічними, суспільними. Президія та більшість наукових підрозділів розташовані у Києві. Організаційною формою регіональної діяльності є наукові центри НАН України. Академією публікуються наукові періодичних видання, а в скарбниці її творчих досягнень – понад 90% усіх наукових відкриттів, зроблених в Україні.

Назва Академії не раз зазнавала змін. Хронологію цих змін подано нижче у таблиці:

Першим президентом Української академії наук 12 лютого 1919 року на першому спільному зібранні академіків було обрано Володимира Івановича Вернадського (1863-1945 рр.), основоположника геохімії, біогеохімії та радіогеології.
	Наймолодшим президентом Академії наук УРСР у 44 роки став знаний фахівець в галузі електрозварювання, металургії та технології металів Борис Євгенович Патон (нар. 1918 р.).

В людській пам'яті надовго зберігаються імена тих особистостей, які своєю невтомною, подвижницькою працею збагачували вітчизняну науку, втілювали у життя прогресивні ідеї. Та, мабуть, розмова про науку була б незакінченою, якби у межах статті ми не згадали найвидатніших вчених, які народилися у Хмельницькому (у сьогоднішніх межах) і представляють вони різні галузі науки: математику, фізику, медицину, історію, філософію, геологію, економіку, технічні науки. Хоча, звичайно ж, їх значно більше.

4 липня 1881 року у Проскурові (нині м. Хмельницький) в глибоко православній вчительській родині народився Зеньковський Василь Васильович. Він – вчений-філософ та психолог, християнський православний мислитель, церковний і громадський діяч.

У 2007 р. ім'ям філософа-богослова названа одна з вулиць Хмельницького (у мікрорайоні Книжківці).

30 лютого 1914 року в селі Книжківці (нині мікрорайон Книжківці м. Хмельницького) в селянській сім'ї народився Григорій Никифорович  Щерба. Йому було 16 років, коли він почав свою трудову діяльність геологом-колектором у Казахстані.

Ім'ям геолога названа одна з вулиць Хмельницького (у мікрорайоні Книжківці).

18 червня 1918 року в Проскурові (нині м. Хмельницький) у сім'ї інженера-зв'язківця народився Михайло Федорович Дейген – видатний фізик-теоретик, доктор фізико-математичних наук,член-кореспондент Академії наук УРСР.

У 1993 році ім'ям фізика названа одна з вулиць Хмельницького (у мікрорайоні Дубове).

8 серпня 1927 року в родині військовослужбовця у Проскурові (нині м. Хмельницький) народився Святослав Миколайович Федоров – видатний лікар-офтальмолог, академік.

У 2001 р. ім'ям видатного офтальмолога названа одна з вулиць Хмельницького (у районі автовокзалу).

У селі Ружична (нині мікрорайон Ружична м. Хмельницького) 13 березня 1942 року народився Михайло Антонович Павловський – знаний в Україні й світі вчений та політик, професор, доктор технічних наук (1977), доктор економічних наук (1997), Заслужений діяч науки і техніки України, академік Академії технологічних наук України, лауреат Державної премії СРСР (1986), Державної премії України (1980 та 1992). М. Павловський – творець власної наукової школи в галузі авіаційних та космічних гіроскопічних та навігаційних систем, навігаційних приладів і комплексів. Автор понад 450 друкованих праць, серед яких 24 монографії та навчальні посібники. Підготував 12 докторів наук і понад 50 кандидатів наук. У 1992 р. був міністром промисловості України, з 1994 р. – народний депутат України II, ІІІ та IV скликань Верховної Ради України.

У 2007 році ім'ям вченого названа одна з вулиць Хмельницького (у мікрорайоні Ружична).

У Проскурові (нині м. Хмельницький) народився Трохим Васильович Борима (1914-1984 рр.) – видатний акушер-гінеколог, професор, доктор медичних наук. Фундатор наукових підходів до проблеми діагностики та лікування генітального туберкульозу в Україні, проте ім'я Трохима Васильовича як висококваліфікованого фахівця було відомим і далеко за її межами.

Продовжити список можна й іншими іменами: Вольф Бенціонович Штейншлейгер, Самуїл Давидович Ейдельман, Анатолій Данилович Грига, Олег Михайлович Приходнюк, Олександр Семенович Бронштейн тощо.  

А до уваги сучасних науковців та краєзнавців електронний варіант збірника "Хмельницькі краєзнавчі студії". Випуск 10.

© Хмельницька міська центральна бібліотека
Відділ інформаційних технологій та електронних ресурсів

Підготувала: Єсюніна Галина

 Подільська, 78
тел. (0382) 72-07-09
cbs.km.ua