В історії людства не раз спалахували страшні епідемії, що характеризувалися відсутністю колективного імунітету та ефективних засобів профілактики й лікування.

У ХІІІ-ХІХ століттях чума, тиф, холера періодично спустошували й наше Поділля. Найбільш жахливою з них була епідемія чуми 1770-1771-их років. Подробиці про цю епідемію, зокрема, щодо Кам’янця-Подільського, переповів у своїй праці відомий медик і дослідник місцевої старовини доктор Йосип Ролле. Там він зазначив: «Майже всі жителі міста Кам’янця і половина всього Поділля впала жертвою жорстокої чумної епідемії 1770 року. В Кам’янці й у сусідніх селах вмерло 30 000 чоловік».

Проте у 1918 році увесь світ сколихнула невідома інфекція – «іспанська хвороба» або «іспанка». Свою назву хвороба отримала завдяки тому, що Іспанія першою оголосила про її спалах. Епідемія вразила за кілька тижнів усю Європу, США. За 18 місяців загинуло кілька десятків мільйонів чоловік, оскільки хворобу лікувати не вміли.

Хворі солдати з Форту Райлі (Фото ВікіпедіЯ)

Про епідемію "іспанки" на Поділлі знаходимо відомості у виданні "Незнане Поділля" Сергія Єсюніна (Єсюнін С. М. Незнане Поділля / Сергій Єсюнін. – Городок : Бедрихів край, 2012. – 156 с.):

"Захопила іспанка і наші краї. Подільські газети з вересня 1918 року регулярно подають жахливі вісті про епідемію. Як повідомляла преса, особливо слабують на «іспанку» села, в деяких кожного дня вмирало по троє-четверо людей. Лікарі Подільської губернії були розгублені: лікарні переповнені, як лікувати хворобу, невідомо. Люди почали рятуватися самотужки: витирали хворого ропою з солі, годували часником. Дехто лікувався самогоном. Цікаво, що ціни на оковиту відразу піднялися в три рази – до 15 карбованців за пляшку (за такі гроші тоді можна було купити кілограм сала або 9 кілограмів борошна). Але це не допомагало… Лише навесні хвороба сама відступила.

Звідки ж з’явилася ця «іспанка»? Вже зараз вчені довели, що генна структура вірусу 1918 року один до одного схожа на свинячий грип. Отримати з минулого зловісний вірус вдалося завдяки жахливій знахідці: на острові Шпіцберген у вічній мерзлоті збереглися тіла померлих від епідемії 1918 року. З мертвої тканини взяли генний матеріал і підтвердили «неймовірну» гіпотезу. Залишається лише зрозуміти: чому свинячий грип набув властивості вражати людину?

Журнал «Село», №44-45, 8 листопада 1918 року:
"По селах дуже лютує так звана іспанська хвороба. Лікарі ще не дізналися, чи то зовсім нова хвороба, чи то стара слабість інфлюєнція, на котру вона подібна. Особливо тяжко слабують на «іспанку» по селах, в деяких з них вмирають щодня 3-4 чоловіка. Зо всіх сторін селяни звертаються до губернської та повітових управ за лікарською допомогою. Але щоб прийти на поміч селянам по всіх селах, де лютує «іспанка», потрібно декілька сот лікарів та тимчасових пошестних бараків на тисячі ліжок. Управи на Поділлі, як і на Україні, це не можуть зробити, бо немає коштів».

Крім того, «іспанка» зовсім нова і навіть невідомо, які ліки проти неї вживати. Єдиний рятунок – заходи, аби зменшити погрозу заразитися. Для цього потрібно обов’язково покласти слабого в постіль, їжу давати легку, як, наприклад, яйця зварені, кашу з міленьких крупок, розеол (борщу не можна), білий хліб, їсти давати кілька разів, але потроху. Пити тільки молоко, чай та холодну переварену воду.

Зараза «іспанки» знаходиться в слині та харкотиннях слабого. В хатах додержувати чистоту, слабих відділяти від здорових. При кашлі вони повинні затуляти хусточкою рота, плювати повинні в черибки з водою, котру щодня виливати в досить глибоку яму, котру зараз же треба засипати землею (Доктор Ільницький)".