Сьогодні Всесвітній День Океанів. Вітаю вас, Океани!
Пробачте за всі знущання,
яких завдали вам люди.
За те залізяччя іржаве,
за токсичні відходи,
за випадково загублені бомби,
за атомні човни, що втонули,
за нафтові плями,
за береги в мазуті.
Якби тепер Афродіта
вийшла з морської піни,
її довелося б відмивати зі шланга.

                              Ліна КОСТЕНКО

8 червня – Всесвітній день океанів. На Міжнародному саміті, який пройшов у 1992 році в Ріо-де-Жанейро (Бразилія), було запропоновано нове свято – Всесвітній день океанів. У 2008 році Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй ухвалила, починаючи з 2009, прийняти свято офіційно. Головною метою свята є привернення уваги людей усього світу до актуальних проблем Світового океану – безперервної водної оболонки Землі, яка оточує материки й острови й займає приблизно 70,8% поверхні Землі: забруднення, зникнення рідкісних тварин і рослин, погіршення стану морського середовища, проблем безпеки мореплавства тощо. Частинами Світового океану є моря та затоки. У міру того, як ресурси планети ледве задовольняють потреби населення, океан набуває особливого значення як джерело їжі, енергії, мінеральної сировини та води.

Інтенсивне вивчення океанів почалося в другій половині ХХ століття. Ехолокація  –  основний метод дослідження океанських глибин. На основі досліджень були складені детальні карти та відкриті основні форми рельєфу океанського дна.

Найбільший, найглибший і найтепліший з океанів – Тихий. Його середня глибина сягає майже 4 000 м. Найглибша океанічна западина – Маріанська, вона знаходиться в Тихому океані поблизу Північних Маріанських островів. Її глибина – 11 022 м. Тихоокеанське вогняне кільце – це понад 370 діючих наземних та підводних вулканів, а також вогнища частих, нерідко катастрофічних землетрусів. З ними пов’язані цунамі, що завдають великої шкоди господарству приморських районів. На дні Тихого океану поблизу Галапагоських островів виявлено потужні підводні гейзери, які б’ють з глибини 2 400-2 650 м з температурою води біля підніжжя +400 ^oC.

Природні процеси, що відбуваються в Тихому океані, впливають на стан біосфери всієї планети. Океан значною мірою формує клімат планети, визначає стан атмосфери, є джерелом вологи й збирачем тепла для великої частини Землі. У цьому найважливіше значення Тихого океану для планети й людства.

На частку Тихого океану припадає 50% усієї біомаси Світового океану. Видовий склад органічного світу тут багатший, ніж в інших океанах. У Великому Бар’єрному рифі живе понад 3 000 видів тварин, серед яких багато тварин-гігантів: китова акула, камчатський краб, синій кит, молюск тридакна. Це пов’язане з розмірами океану й різноманітністю природних умов.  Науковці припускають, що Тихий океан найдавніший на планеті.

Господарське значення Тихого океану визначає насамперед те, що на його берегах і островах розміщені понад 50 держав, у яких проживає приблизно половина людства. На його частку припадає половина світового вилову риби. Проте господарське освоєння океану та його узбережжя істотно ускладнює екологічну ситуацію. Однією з найактуальніших для Тихого океану є проблема охорони його вод та захист їх від забруднення важкими металами: ртуттю, кобальтом тощо, хлорованими та нафтовими вуглеводнями, які дуже негативно впливають на морську біоту.

У північній частині Тихого океану є область, яку називають Великою тихоокеанською сміттєвою плямою або Східним сміттєвим континентом. Під дією океанських течій тут у верхніх водних шарах скупчилася велика кількість пластикових відходів з Азії та Америки, всього, ймовірно, понад 100 мільйонів тонн сміття. На відміну від відходів, схильних до біологічного розпаду, пластик під дією світла лише розпадається на дрібні частинки, при цьому зберігаючи полімерну структуру. Ця суспензія нагадує зоопланктон, і медузи або риби приймають пластик за їжу.

Атлантичний океан – другий за величиною океан планети, що порівняно з іншими океанами найбільше вивчений та освоєний людиною. Його води омивають густонаселені країни, через океан проходять важливі морські транспортні шляхи – понад 50% усіх морських перевезень. Великі порти світу розкинулися на берегах Атлантичного океану та морів його басейну: Одеса, Амстердам, Лондон, Ліверпуль, Гамбург, Марсель, Кейптаун, Лагос, Буенос-Айрес, Ріо-де-Жанейро, Новий Орлеан, Нью-Йорк. Друге місце посідає підводний нафтогазовидобуток, третє – використання біологічних ресурсів океану. Проте його біологічні ресурси в деяких районах виснажені через господарську діяльність людини. До того ж океан не встигає швидко очищатися від великої кількості різних відходів, що призводить до різкого погіршення якості води й повітря. Міжнародні природоохоронні організації здійснюють контроль за виконанням договорів, що забороняють скидання в Атлантичний океан особливо небезпечних промислових відходів.

Індійський океан вважають наймолодшим океаном. У ньому розкинувся найдовший у світі майже прямолінійний ланцюг коралових островів та рифів. Це Лаккадівські, Мальдівські острови та архіпелаг Чагос. Температура поверхневих вод в Індійському океані вища, ніж в інших океанах. У Зондській протоці розміщений один з найвідоміших вулканів світу – Кракатау. Органічний світ Індійського океану має багато спільного з органічним світом Тихого океану. Це пояснюють вільним обміном водних мас між ними. Узбережжя Індійського океану – один з районів давніх цивілізацій на Землі. Мореплавство тут розпочалося раніше, ніж в інших океанах. Проте природа Індійського океану вивчена недостатньо і природні ресурси використовують менше, ніж в інших океанах.

Найбільшим багатством Індійського океану є розвідані в північній шельфовій зоні родовища нафти й газу. Найбільші світові родовища нафти зосереджені в Перській затоці, перші бурові платформи з’явилися в Бенгальській затоці, на шельфі Таїланду та Камбоджі, Малайзії та Індонезії. З Перської затоки йде найбільший вантажопотік нафти й нафтопродуктів до Європи та Японії. Цей район океану потребує систематичних спостережень за станом водного середовища й охорони від забруднення нафтою. В Індійському океані (особливо в Перській затоці, на о. Шри-Ланка) добувають перлини. Добуток перлів – надзвичайно трудомістка справа: щоб зібрати жменьку перлин, треба підняти із дна тисячі раковин. Ось чому справжні перли цінуються дуже високо.

Північний Льодовитий океан – найменший і наймілкіший, лежить у центрі Арктики. Деякі океанографи вважають його морем. За кількістю островів Північний Льодовитий океан посідає друге місце серед океанів. Серед островів багато великих за розміром, зокрема найбільший острів світу – Гренландія. Характерна особливість природи океану – цілорічна наявність льоду. Умови життя в Північному Льодовитому океані суворі через низькі температури, тому видове різноманіття організмів невелике. Окрім того, через суворі кліматичні умови Північний Льодовитий океан важкодоступний для дослідження та господарського освоєння.