У книгозбірнях Централізованої бібліотечної системи Хмельницької міської тергромади розпочали заходи з нагоди Глобального тижня медійної та інформаційної грамотності.

Уперше відзначення Глобального тижня медійної та інформаційної грамотності у світі відбулося восени 2012 року. Його ініціювало ЮНЕСКО. Цьогоріч подія проходитиме з 24 по 31 жовтня. У країнах всіх континентів триватимуть загальнодержавні та локальні заходи абсолютно різних форматів. Передовсім метою ініціативи є підвищення рівня обізнаності суспільства про медіаграмотність, розвиток критичного мислення.

Першим тематичним заходом книгозбірень Централізованої бібліотечної системи став тренінг «Медіаграмотність — вимога часу», який відбувся в Центральній публічній бібліотеці 23 жовтня. Його відвідали третьокурсники ВСП «Хмельницький торговельно-економічний фаховий коледж ДТЕУ». Модерувала зустріч заступниця директора ЦБС Світлана Сінькова.

Спершу взялися за саме поняття «медіаграмотність».  «Медіаграмотність — сукупність знань, навичок та умінь, що дозволяють людям аналізувати, критично оцінювати і створювати різноманітні повідомлення для різних типів медіа. Окрім того, медіаграмотність передбачає вміння розуміти й аналізувати, як медіа функціонують у суспільстві та який вплив вони мають», — каже пані Світлана.

Далі перейшли до розбору новин. Успішно виконали вправу «5 кейсів», з допомогою котрої визначали те, наскільки важливо людині бути медіаграмотною, володіти відповідними навичками та застосовувати їх на практиці. «Інфомедійна грамотність — уміння орієнтуватися в інформаційному світі, розрізняти інформацію за якістю, уміти її шукати та перевіряти — життєво необхідна навичка, надважлива компетентність сучасної людини», — дійшли спільного висновку учасники.

На простих прикладах Світлана Сінькова продемонструвала важливість фактів під час оцінки новини. Зауважила, що кожен з нас, коли приймає рішення, керується переважно або фактами, або емоціями. На фактах базується інформування, але воно часто «програє» через емоційну нейтральність, відсутність прямих закликів, обіцянок простих рішень і яскравих емоцій. Натомість тиск на адресата, обіцянки, заклики, емоційні судження — усе це присутнє у великій кількості в іншому типі контенту, який не стільки інформує, скільки чинить вплив на адресата з метою зміни його ставлення чи поведінки. До цього типу контенту належать реклама та пропаганда.

Також під час тренінгу вчилися:

• розрізняти факти і судження;
• впізнавати дезінформацію та маніпуляції;
• розвивати критичне мислення;
• оцінювати якість новинних матеріалів.