Традиційно у третю неділю травня в Україні відзначають День пам’яті жертв політичних репресій. Цього року він припадає на 18 травня.

День пам’яті жертв політичних репресій встановлено згідно з Указом Президента «Про заходи у зв’язку з 70-ми роковинами Великого терору — масових політичних репресій 1937–1938 років» від 21 травня 2007 року. Його метою є належне вшанування пам’яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології, відродження національної пам'яті, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людства.

Кількість жертв політичних репресій в Україні важко встановити. Деякі фахівці вважають, що за період від початку 20-х і до кінця 80-х років ХХ століття, тобто за час більшовицько-комуністичного режиму, в Україні було заарештовано майже півтора мільйона осіб. Величезну кількість із них розстріляли, всі інші пройшли тюрми, заслання, вислання (майже три мільйони українців), каторгу, табори, примусово побували в психіатричних закладах.

Науковці, митці, громадські діячі й політики, священники, селянство — терору і репресій зазнали майже всі верстви українського населення. «Є всі підстави вважати, що насправді під маховик репресій 1937–1938 років потрапило значно більше українців, — вважає історик Володимир В'ятрович. — Адже справжню кількість виявлених  “петлюрівців” і “буржуазних націоналістів” знало обмежене коло людей. Врешті-решт українців нищили, поміщали до концтаборів не лише наприкінці 30-х, а протягом десятиліть. Хто рахував тих, чий земний шлях скінчився тут, на рідній землі, і тих, хто загинув за тисячі кілометрів од неї? Репресії пройшли всі верстви українського населення: від наукової та творчої інтелігенції до селян. Якщо ж взяти до уваги тих, хто загинув голодною смертю внаслідок трьох голодоморів, що прокотилися минулого століття Україною, то число жертв зашкалюватиме за 10 мільйонів. Як мінімум».

Заарештованих піддавали тортурам — існувало понад 50 видів катування! Особливо трагічними стали масові репресії 1930-х років. В Україні в 1937–1938 роках було засуджено 198 918 осіб, з яких близько двох третин — до розстрілу. Решту було відправлено до в’язниць та таборів.

Загалом, за деякими даними, у Радянській Україні в 1930-х роках було ліквідовано майже 80 відсотків творчої інтелігенції.  За даними історика Ореста  Субтельного, на початку 30-х років з 240 українських письменників зникло 200, зі 135 вчених-мовознавців знищили 62. Тому цей період назвали «розстріляним відродженням».

Розстріляне відродження (також Червоний ренесанс) — науково-просвітницьке, духовно-культурне та літературно-мистецьке покоління, яке дало високохудожні твори й здобутки у галузі літератури, філософії, живопису, музики, театру, кіно, освіти, науки та яке було знищене здебільшого під час Великого терору.

Головними літературними об’єднаннями були: «Ланка» (пізніше «МАРС») (на фото, що нижче), «Плуг», неокласики «Молодняк», «Західна Україна». Найвпливовішим став «Гарт», який пізніше перейменували на «ВАПЛІТЕ» («Вільну Академію Пролетарської Літератури»).

Саме «ВАПЛІТЕ» розпочала славетну літературну дискусію 1925–1928 рр. і перемогла в ній, довівши наявність і необхідність національної, специфічної української літератури, орієнтованої на Європу, а не на Росію.

Доля покоління 1920–1930-х років демонструє всю силу українського духу, його творчий потенціал, необхідність свого шляху й незалежності від впливу інших культур.

Один із трагічних символів тієї доби є київська Биківня — у Биківнянському лісі розташоване найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій. Тут був об’єкт спеціального призначення НКВС, де наприкінці 1930-х — у 1940-х роках відбувалися масові захоронення розстріляних та закатованих. Зараз вже встановлено імена понад 19 тисяч розстріляних громадян із Биківнянського поховання жертв сталінських репресій.

Під прикриттям ночі до Биківнянського лісу звозилися тіла замордованих у київських катівнях НВКC: Лук’янівській в’язниці, внутрішній в’язниці НКВC, Київському управлінні НКВC, але найбільше — приміщенні НКВC по вул. Інститутській (нині — Жовтневий палац). Експерти свідчать, що більшість загинули від пострілу в потилицю або основу черепа.

Кількість похованих в Биківнянському лісі остаточно не встановлено. Вона може ставити від 20 до 100 тисяч осіб.

Найбільше число розстрілів припадає на 19 травня 1938 року — на підставі рішень трійки НКВС за ніч у київських в’язницях розстріляли  563 людини.

15 липня 1988 року в Биківні відбувся перший альтернативний мітинг. А вже 1994 року був заснований Биківнянський меморіальний комплекс жертвам комуністичного режиму, який тепер є Національним історико-меморіальним заповідником «Биківнянські могили».

У День пам’яті жертв політичних репресій до Биківнянських могил з’їжджаються сотні людей — родичі загиблих і колишні політв’язні, представники державної та міської влади, громадських організацій і релігійних кіл, щоб поклонитися праху тисяч безвинно репресованих людей, помолитися за їхні душі, запалити свічку пам’яті.

Використані джерела:

15 травня в Україні — День пам’яті жертв політичних репресій [Електронний ресурс]. — Електронні дані : Режим доступу https://surl.li/wzbdae // (дата звернення 15.05.2025 р.). — Назва з екрана.

Биківнянська трагедія [Електронний ресурс]. — Електронні дані : Режим доступу https://surl.li/nfbfzv // (дата звернення 15.05.2025 р.). — Назва з екрана.

Вікіпедія. Биківнянські могили [Електронний ресурс]. — Електронні дані : Режим доступу https://surl.lu/ueyzdn // (дата звернення 15.05.2025 р.). — Назва з екрана.

Вікіпедія. Розстріляне відродження [Електронний ресурс]. — Електронні дані : Режим доступу https://surl.li/qoxznn // (дата звернення 15.05.2025 р.). — Назва з екрана.

В Україні відзначають День пам’яті жертв політичних репресій [Електронний ресурс]. — Електронні дані : Режим доступу https://surli.cc/qdasxs // (дата звернення 15.05.2025 р.). — Назва з екрана.

Третя неділя травня — День пам’яті жертв політичних репресій [Електронний ресурс]. — Електронні дані : Режим доступу https://surl.li/ruiajs // (дата звернення 15.05.2025 р.). — Назва з екрана.

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №431/2007. Про заходи у зв’язку з 70-ми роковинами Великого терору — масових політичних репресій 1937–1938 років [Електронний ресурс]. — Електронні дані : Режим доступу https://surl.li/aeyazm // (дата звернення 15.05.2025 р.). — Назва з екрана.