4 червня в Україні — особливий день. День, коли слова перетворюються на біль, а мовчання говорить голосніше за будь-які крики. Це День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії рф проти України.

Усі українці вшановують пам’ять маленьких мешканців нашої держави, яких забрала війна. Також ми нагадуємо світу про жахи агресії рф.

Напередодні, 3 червня, працівниці бібліотеки-філії №11 провели для здобувачів освіти ДНЗ «Вище професійне училище №11 м. Хмельницького» годину пам’яті «Пам’ятаємо про тих, чиє життя обірвала війна…».

Під час заходу згадували конкретні історії загиблих дітей, а також говорили про те, як важливо зберігати пам’ять і продовжувати боротьбу за мир і справедливість. Молодь з глибоким розумінням сприймала почуте, адже ці трагедії торкаються кожного.

Як зазначила психологиня навчального закладу пані Катерина: «Вшанування пам’яті загиблих дітей — це наш обов’язок. Ми маємо пам’ятати кожну маленьку зірку, що згасла через війну. Це не просто статистика — це долі, життя, мрії, які ніколи не здійсняться».

Також вона провела бесіду з учнями, обговорила прояв психологічних травм, їхні симптоми та як вберегти своє ментальне здоров’я і правильно допомогти оточуючим.

Алла Глива,
завідуюча бібліотеки-філії №11

До Дня вшанування пам'яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії рф проти України у бібліотеці-філії №7 оформили тематичну виставку «Дитинство, обірване війною».

Серед представленого — дитячі книги, іграшки, свічки та квіти — символи болю, любові та пам'яті про маленькі життя, які відібрала війна.

Виставку відвідали вихованці дитячого табору Гімназії 27 імені Дмитра Іваха. Разом вшанували маленьких янголів, які навічно залишаться в наших серцях. «Це не просто книжки чи іграшки — це історії, в яких кожен відчуває ціну життя та важливість миру. Діти мають знати правду й пам'ятати, якою дорогою ціною здобувається свобода», — зауважила бібліотекарка.

Тетяна Федорук,
завідуюча бібліотеки-філії №7