Історія просвітництва в особах Централізована бібліотечна система Хмельницької міської територіальної громади Історія просвітництва в особах Централізована бібліотечна система Хмельницької міської територіальної громади
    Про ЦБС
    Бібліотеки
    Читачам
    Ресурси бібліотек
    Віртуальні виставки
      Наша Україна
      Наше місто
      Літературна світлиця
      БібліоЖиття
      Фотогалерея
      Відеогалерея
      Проєкти та програми
      Контакти
      Карта сайту




      Пошук по сайту

       

      Хмельницька міська рада

       
        Головна » Віртуальні виставки
      Історія просвітництва в особах

      "Кожний народ, що хоче добитися самостійності, мусить передусім дбати про те, щоби нижчі верстви суспільності, народні маси піднеслися до тої степени просвіти, щоб ця народна маса почула себе членом народного організму, відчула своє міщанське й національне достоїнство й узнала потребу існування нації як окремої народної індивідуальності, бо ніхто інший, а маса народу є підставою усього".

      Програма товариства «Просвіта»
      (Виступ Андрія Січинського на загальному Зборі заснування товариства «Просвіта»,
      м. Львів, 8 грудня 1868 р.)

      "… ніхто, окрім нас, нашої справи робити не буде, бо нас об'єднують наша українськість, наші цінності, наші ідеї, наші устремління і наші переконання, які, попри все, роблять становлення української України реальним".

      «З «Просвітою» збудеться українська Україна»
      (Виступ Павла Мовчана на Х з'їзді Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка,
      м. Київ, 18 листопада 2017 року)

       

      На межі ХVII-ХVІІІ ст. в Європі склалася нова ідейна течія – Просвітництво. Його поява була підготовлена змінами в умовах життя, які відбувалися під впливом розвитку капіталізму, природничо-наукового перевороту й поширення раціоналізму – віри в безмежні можливості людського розуму.

      XVIII ст. увійшло в історію як доба Просвітництва – епоха змін і оновлення. Вони зачіпали не якусь одну, а різні боки життя – релігію і політику, освіту й виховання, культуру й мистецтво, науку і техніку. Ідеалами Просвітництва стали мир, ненасильство, віротерпимість, критичне ставлення до авторитетів (вільнодумство), свобода, добробут і щастя людей. Вони поширилися не лише в Європі, а й у Новому Світі і мали інтернаціональний характер. Разом з тим у кожній країні Просвітництво зберігало свої особливості.

        


      Артемова Л. В. Історія педагогіки України : підруч. для студ. вузів / Л. В. Артемова – Київ : Либідь, 2006. –  424 с.

      У підручнику викладене сучасне бачення шляхів становлення та розвитку виховання й освіти на терені України від найдавніших часів. Еволюцію вітчизняної педагогіки, яка має самобутній характер і водночас виступає органічним компонентом загальнолюдської педагогічної культури, подано в контексті історичних етапів розвитку української державності.

      На тлі історичних подій, які вплинули на розвиток вітчизняної педагогіки, аналізуються літературні пам'ятки, архівні матеріали з питань освітньої політики, твори та діяльність видатних педагогів, діячів культури України.

      Окремий розділ присвячено розгляду стану та основних тенденцій розвитку педагогічної теорії й практики в незалежній Українській державі.


      Вітушко Н. П. «Просвіта» – наша доля (Кролевецька «Просвіта» в 1992-2007 рр.) / Ніна Вітушко. – Київ : Просвіта, 2007. – 120 с.

      У книжці розповідається про діяльність «Просвіти» у славетному Кролевці на Сумщині з часу її відродження у 1992 р. Високодуховне українське середовище створювали просвітяни перших десятиліть ХХ століття: Микола Зеров, Петро Горецький і Микола Халецький. Вони не тільки самі досконало володіли українським словом, а й виховали цілу когорту першокласних філологів.

      Автор, педагог і просвітянка, Н. П. Вітушко з любов'ю і щирістю веде мову про своїх побратимів, про славних земляків, якими пишається її край.


      Єфремов С. Початок нової доби : радівська публіцистика. Березень – серпень 1917 / С.О. Єфремов; упоряд. М. І. Цимбалюк. – Київ : Просвіта, 2011. – 382 с.

      Який дивовижний перегук часів, перегук подій, обставин, вимог, мотивацій… Між тим, що мало місце в нашій вітчизняній історії майже сто років тому і сьогоденням… Цей перегук актуальностей наводить на висновок: чи вчить хоч чого-небудь історія нашу розшарпану і політично, і соціально, і культурно націю? Чи ми приречені ходити за формулою А. Погрібного «по зачарованому колу століть»? Чи не кожен вигук, кинутий Сергієм Єфремовим у розвихрену Україну на початку ХХ ст. не втратив своєї сили і значущості нині? Він ніби свого часу визначив діагноз хвороби національного організму: недоформованість…

      Манера викладу матеріалів може видатися провокативною, але для автора важливо було бути почутим. Все, що увійшло до цього видання, є надзвичайно важливим, оскільки усвідомлювалась важливість історичного моменту для відродження української держави… І дух високого піднесення національно-культурного життя відбився на цих публікаціях.


      Життя і чин Анатолія Погрібного: наукові розвідки, статті, спогади / упоряд. Л. Голота. – Київ : Просвіта, 2011. – 488 с.

      Він був Великим Українцем і сенсом його життя було служіння нашій Справі. Жив Україною і робив усе, що було в його силах, для утвердження в ній українськості. «Народний професор», «кумир думаючих студентів», «професіонал високого класу»… Усі ці епітети звучали, звучать і, поза сумнівом, ще звучатимуть на адресу видатного вченого, академіка, доктора філологічних наук, публіциста і громадсько-політичного діяча Анатолія Погрібного (1942-2007). Його, на жаль, немає поміж нас, але пам'ять про цю світлу, добру, невтомну, відкриту, інтелігентну й патріотичну людину живе серед друзів, колег, учнів, однодумців і опонентів.


      Жулинський М. Українська література : творці і твори : учням, абітурієнтам, студентам, учителям / Микола Жулинський. – Київ : Либідь, 2011. – 1152 с.

      Цю свою книжку відомий критик, літературознавець, громадський діяч, професор, академік HAH України Микола Григорович Жулинський замислював як велику шпаргалку – підручний літературознавчий матеріал із текстами. З п'ятдесяти нарисів-есе, героями яких є як широко, так і маловідомі українські митці, автор творить велике панно – цілісний портрет національної літератури XIX-XX ст. Провідна ідея книжки: змагання за своє світобачення для багатьох українських письменників було змаганням за збереження цілісності української культури, за збереження і розвиток української мови, а отже – української нації. Важливим складником цієї своєрідної антології є художні тексти, ретельно дібрані до кожного нарису, серед них – раритетні чи призабуті.


      Кремень В. Г. Філософія: мислителі, ідеї, концепції : підручник / В. Г. Кремень, В. В. Ільїн. – Київ : Книга, 2005. – 528 с.

      У підручнику пропонується ґрунтовний і всебічний аналіз фундаментальних проблем світової філософської думки. В дохідливій формі автори прагнуть довести до читача зміст основних філософських ідей, теорій, поглядів, які дістали загальне визнання та практичне підтвердження, розкрити їх генезис у процесі духовної еволюції культури. Автори намагались ознайомити тих, хто вивчає філософію, з різними філософськими напрямами, течіями, школами, розкрити плюралістичний характер філософського знання, уникнувши традиційної моноідеологічної та теоретичної однобічності у викладі матеріалу. Особливу увагу приділено основним філософським напрямкам XX ст., а також українській філософії. Розглядаються особливості східної філософії.

      Підручник розрахований на студентів вищих навчальних закладів, які навчаються за фахом «філософія», «соціологія», «політологія», «культурологія», «психологія», «релігієзнавство», «педагогіка», «правознавство» тощо; на вчених і спеціалістів, які розробляють філософські проблеми, а також на широке коло читачів.


      Крман Даніель. Подорожній щоденник (Itinerarium1708-1709) : путівник / Д. Крман; упоряд. М. Неврлий ; вступ. сл.: П. Мовчана й І. Дзюби ; пер. зі словац.: Г. Булах, О. Булах. – 2-ге вид., допов. – Київ : Просвіта, 2010. – 260 с.

      З багатьох творів про Україну, авторами яких були чужинці, «Подорожній щоденник» (1708-1709) Даніела Крмана є один з найцікавіших і – для нашої історії – найважливіших. У ньому оживає Україна ХVІІ-ХVІІ ст., її гетьман Іван Мазепа, який виглядом і особистістю «козацького генія» справив велике враження на словака Д. Крмана і його спів мандрівників. Особливо цінним для наших істориків буде також свідчення цих словаків про Полтавську битву 1709 р., в якій Карло ХІІ і Петро І схрестили мечі. У світлі цього твору, який вважається вершиною словацького літературного бароко, доведеться, мабуть, переглянути і дещо доповнити історію цієї трагічної події, від якої Україна на 350 років стала колонією Росії.

      Українського читача не все, одначе, потішить у щоденнику Д. Крмана, який був протестантом (євангелистом) і з погляду свого віросповідання оцінював чимало побаченого й почутого в тогочасній Україні. Тому читання цього твору потребує певного критичного підходу до деяких явищ і подій. В українському перекладі книга виходить удруге.


      Малюта О. «Просвіти» і Українська Державність (друга половина ХІХ – перша половина ХХ ст.) / Ольга Малюта – Київ : Просвіта, 2008. – 840 с. – Рез. пол., нім., англ.

      У монографії висвітлюється внесок, роль, значення громадської організації «Просвіти» у формуванні та реалізації державницького потенціалу українського народу у другій половині ХІХ – першій половині ХХ ст. У книзі простежено, як «Просвіта» брала участь у відродженні української національної ідентичності, обстоювала культурно-освітні, економічні, політичні права, дбаючи про освіченість дорослого українського населення. Особливу увагу автор зосереджує на процесі формування кадрів державницького спрямування, зупиняється на їх поглядах на українську державність, часті у державно-політичних процесах Австро-Угорської та Російської імперії (у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.), Польщі та Чехословаччини (у 1920-1930-х рр.), державотворчій діяльності членів «Просвіти» (у 1917-1920 рр., 1939 р., 1941 р.), їх роботі в органах влади в екзилі у 1920-1940-х рр. Зацікавлені знайдуть у книзі бібліографічні дані про 366 діячів «Просвіти» – учасників політичного життя та українського державотворення.


      Мицик Ю. Св.Петро Могила / Ю. Мицик; худож.-оформ. О. М. Іванова. – Харків : Бібколектор, 2015.– 119 с.

      Значення діяльності святого Петра Могили – одного з найвидатніших церковних, культурних і політичних діячів України – важко переоцінити. Недарма час, протягом якого він був митрополитом, називають Могилянською добою. Київська митрополія при Петрі Могилі набула найбільшої самостійності та авторитету за весь період ХІІІ-XVIII ст. 1996 року Петра Могилу було канонізовано Православною Церквою.


      Павленко Сергій Іван Мазепа / C. Павленко. – Київ : Альтернативи, 2003. – 416 с. : іл.

      Книга С. Павленка присвячена одній із найдраматичніших і найзагадковіших постатей в історії України, відомому політичному, військовому діячу-державнику – гетьманові Івану Мазепі (1639-1709). На основі маловідомих архівних, мемуарних та епістолярних документів XVII - початку XVIII ст. автор по-новому трактує його вчинки, діяльність, спростовує численні історичні фальсифікації, вигадки, пов'язані з цією неординарною постаттю.


      Павличко Д. В. Іван Франко – будівничий української державності: есе. – 2-ге вид. / Д. В. Павличко. – Київ. : Веселка, 2008. – 39 с. – (Урок літератури).

      «Ідеологічна спрямованість українського народу до самостійного політичного життя, до здобуття своєї державної незалежності була не просто могутніше задекларованою, а й науково обґрунтованою у творчості найвидатнішого нашого письменницького та політичного генія Івана Франка», – стверджує Дмитро Павличко, аналізуючи його політологічні статті та художні твори.

       


      Панасенко Т. М. Іван Котляревський / Т. М. Панасенко. худож.-оформ. Є. В. Вдовиченко. – Харків: Фоліо, 2010. – 88 с. – (Знамениті українці).

      «Здобув три вінці: на полі битви, як добрий воїн; на шляху мирного громадянського життя, як дбайливий вихователь багатьох гідних синів вітчизни; на ниві літератури, як полум'яний любитель мови рідної йому, їм створеної...» – говорив про Івана Котляревського (1769-1838) його перший біограф С. Стеблін-Камінський. Безсмертна «Енеїда» й вічно юна «Наталка Полтавка» з часом не тьмяніють і не губляться, а зачаровують нових читачів. Ім'я їхнього автора, основоположника й першого класика нової української літератури, назавжди вписане в історію української і світової культури.


      Прокопович Теофан. Філософські праці. Вибране / Т. Прокопович; упоряд. В. Д. Литвинов. – Київ : Дніпро, 2012. – 615 с.

      До цього видання творів Теофана Прокоповича: «Філософські праці. Вибране» включено ті, які не ввійшли до 3-х томів, опублікованих 30 років тому (Феофан Прокопович. Філософські твори в трьох томах. – К., «Наукова думка», 1979-1981 рр.). Відтак, цю книгу можна вважати 4-м томом філософських праць мислителя, куди входять переклади з латиномовних рукописів: «Поетика», окремі розділи «Риторики». Інші твори подаються в перекладі з російської та давньої української: трагедокомедія «Володимир» (присвячена Іванові Мазепі), діалоги, «Духовний регламент» – закон нового церковного влаштування в Росії «Слово про владу й честь царську», «Розшук історичний», «Правда волі монаршої». Ці та інші твори Прокоповича, вміщені тут, розширять наші уявлення про світогляд і філософські погляди мислителя.

      Для науковців, студентів-гуманітаріїв та широкого кола зацікавлених вітчизняною культурою.


      Тома Л. В. Володимир Вернадський / Л. В. Тома. – Київ : Укрвидавполіграфія, 2012. – 128 с.

      В історії науки важко уявити вченого, який би зробив так багато для людства, як Володимир Вернадський. Природознавець, філософ, основоположник генетичної мінералогії, біогеохімії, радіогеології, вчення про живу речовину, теорії ноосфери як якісно нового стану розвитку біосфери, він був «хрещеним батьком» багатьох науково-дослідних інститутів, музеїв, наукових шкіл, організатором і першим президентом Української академії наук, захисником академічних свобод, принципів демократії, справедливого розв'язання національного питання в Україні.


      Ушкалов Л. В. Григорій Квітка-Основ'яненко / Л. В. Ушкалов; худож.-оформ. Є. В. Вдовиченко. – Київ : Техніка, 2012.  120 с.

      Григорій Квітка-Основ'яненко (1778-1843) – перший український прозаїк, талановитий драматург, творчість якого мала значний вплив на розвиток української літератури. Головним творчим принципом Квітка-Основ'яненко вважав «писання з натури», про те, що було йому знайоме і близьке. А знав він найкраще і любив свою рідну Харківщину, її природу, звичаї її мешканців, які стали героями його творів.

      Беручи свої сюжети «виключно з життя народного», скаже перегодом Іван Франко, Квітка-Основ'яненко на ціле десятиліття випередив відповідні твори письменників «натуралістів»: Жорж Занд, Івана Тургенєва, Федора Достоєвського та інших. Так чи ні, а нова українська література багатьма своїми рисами завдячує саме Квітці-Основ'яненкові. Недаром же Юрій Федькович назвав його ясним місяцем на небосхилі українського слова, а Михайло Драгоманов зарахував Квітку-Основ'яненка, поруч із Тарасом Шевченком та Миколою Гоголем, до трійки найбільших українських класиків XIX століття.


      Чижевський Д. І. Філософія Г. С. Сковороди / Д. І. Чижевський ; підгот. тексту й переднє сл. Л.  Ушкалова. – Харків : Прапор, 2004. – 272 с.

      «Філософія Г. С. Сковороди» є однією з найвідоміших праць видатного українського вченого Дмитра Чижевського (1894-1977). Уперше вона побачила світ іще 1934 року. Чижевський схильний розглядати філософію Сковороди як справжню серцевину нашої інтелектуальної традиції. «Сковорода, – писав він, – є останній представник українського духового бароко, з другого боку, він – український «передромантик»: але бароко та романтика – саме ті періоди духової історії, що наклали на український дух найсильніший відбиток. Отож, Сковорода стоїть у центрі української духової історії...».

      У своїй книзі Чижевський на багатому джерельному матеріалі досліджує засади сковородинської метафізики, антропології, гносеології, етики. Універсали та образи українського філософа яскраво виражені на тлі античного платонізму й неоплатонізму, патристики, середньовічної та новочасної (передовсім німецької) містики. Деякі тези, що їх уперше висунув і обгрунтував Чижевський, як-от думка про те, що творчість Сковороди є «коментарем» до Святого Письма, що вона посутньо пов'язана з містичною традицією, а найвиразнішими прикметами Сковородинського «барокового стилю» є антитетичність і символізм, з часом перетворилися на усталені сюжети академічної сковородіани.


          

      Виставку підготувала:

      Валентина Міхалевська-Жмуцька,
      завідуюча сектором електронних
      ресурсів відділу ІТ та ЕР
      центральної бібліотеки


      60 років ЦБ та 40 центральній бібліотеці для дітей
      60 років ЦБ та 40 центральній бібліотеці для дітей
      • Електронний каталог
      • Електронний каталог
      • Електронний каталог
      • Електронний каталог
      • Електронний каталог
      • Меню для книгоманів
      • Зростаємо професійно
      • Мистецька вітальня
      • Наші видання
      • Послуги ЦБС
      Зустрічаємо Новорічні свята з новими книгами!

      Пропонуємо Вашій увазі нові книги, які надійшли до бібліотек ЦБС за останні два місяці. 

      Якому жанру літератури Ви надаєте перевагу?
      детективи
      драми
      казки
      комедії
      легенди
      ліричні вірші
      пригоди
      трилери
      фентезі
      інше

      Слідкуйте за нами у
      соціальних мережах






      © ХМ ЦБС, 2010-2024 г.
         Офіційний сайт
      Україна, м. Хмельницький, вул. Подільська, 78
      www.cbs.km.ua            kmcbs.c@gmail.com
      Копіювання інформації можливе тільки за наявності згоди
      адміністратора, а також активного посилання на сайт.
      створення
      сайту
      Студія Спектр