1 січня православні християни святкують Обрізання Господнє. Цю подію, про яку сказано в Євангелії від Луки, відзначають із IV століття.

У книзі Буття є розповідь про те, як одного разу Бог явився праведному Аврааму і пообіцяв йому, тоді ще бездітному, що від нього піде великий народ. Коли Авраамові було 99 років, Бог знову явився йому, щоб підтвердити заповіт, сказавши: «Хай буде обрізана крайня плоть у кожного чоловіка».

У той же день Авраам і його близькі зробили так, як і звелів Господь. А через рік його дружина Сарра народила праведному довгоочікуваного сина – Ісаака. Відтоді іудеї, як нащадки Авраама, обрізали новонароджених немовлят чоловічої статі на восьмий день після народження. Сам обряд був обов'язковим для всіх єврейських немовлят чоловічої статі і означав виконання заповіту і єднання між праотцем Авраамом і Богом.

Пресвята Богородиця Марія та Йосип Обручник також у церкві виконали цей обряд. При здійсненні обрізання Немовляті дали ім'я, сповіщене Архангелом Гавриїлом у день Благовіщення Пресвятої Богородиці, – Ісус, що означає Спаситель.

Відсікання маленького шматочка шкіри символізує смертність грішних людей і свідчить про єднання з Богом, чистим і безгрішним. Кілька крапель, пролитих Ним цього дня, є символом крові, яку Він проллє на Хресті, щоб омити гріхи світу і позбавити його від прокляття. Саме тому разом з обрізанням Господнім ми згадуємо таїнство нашого спасіння.

Цей обряд був межею між старозавітним тілесним обрізанням і новозавітним, що символізує обрізання духовне. Християнське хрещення є цим справжнім духовним обрізанням, знаком причетності до нового народу. Це відбувається вже не через відсікання частки мертвої шкіри, а через позбавлення від самої смерті за допомогою залучення до животворящих дарів Господніх. Прийнявши плотське обрізання за Законом, Христос саме так закликає нас до обрізання серця, до духовного оновлення, обмеження себе від гріховних пристрастей.

Свято Обрізання зіграло важливу роль в історії Церкви. У кінці I століття серед християн виникла одна з перших єресей – докетизм. Її послідовники заперечували реальність людської природи Христа і вважали її ілюзією. Євангельська згадка про обрізання стала важливим свідченням того, що Христос втілився в людській плоті.

Від обряду обрізання християни були звільнені на Апостольському Соборі 49 року.

Це свято збігається із днем ??пам'яті Василя Великого, тому у храмах служать літургію великого святого. Цього ж дня святкують Новий рік за старим стилем.