Чекман Михайло Костянтинович

Звання "Почесного громадянина міста Хмельницького" присвоєно
рішенням позачергової четвертої сесії
Хмельницької міської ради від 22 липня 2002 року (посмертно).

Громадський і політичний діяч, професор. Чекман Михайло Костянтинович народився 16 серпня 1946 року в с. Чаньків Дунаєвецького району Хмельницької області.

Успішно закінчив Кам'янець-Подільський індустріальний технікум. У 1973 році заочно закінчив енергетичний факультет Львівського політехнічного інституту. У 1999 році закінчив юридичний факультет вечірньої форми навчання (перший випуск) Хмельницького інституту регіонального управління та права – ХІРУП (нині Хмельницький університет управління та права – ХУУП). У 2001 році присвоєно науковий ступінь Почесного доктора наук Технологічного університету Поділля (нині Хмельницький національний університет).

За роки своєї діяльності був слюсарем і головним енергетиком Токмакського гранітного кар'єру на Запоріжжі.

Трудова біографія в основному пов'язана з рідним Подільським краєм, де яскраво розкрився його організаторський характер. Він працював слюсарем, інженером-електриком, заступником начальника цеху на заводі «Катіон», а з 1976 року – інструктором, завідуючим промислово-транспортним відділом Хмельницького міському партії, головою міського комітету народного контролю. З 1981 року – заступник голови Хмельницького міськвиконкому. В 1990 році став головою Хмельницького міськвиконкому. У 1994 році був обраний на цю посаду вдруге. З 1998 року – Хмельницький міський голова.

Михайло Костянтинович протягом 12 років стояв на чолі Хмельницького. Він керував містом у непростий час, коли економіка країни була серйозно хворою, фінансово-економічна ситуація надзвичайно важкою. Його далекоглядність, вміння аналізувати, прораховувати та передбачати дала можливість нашому місту вижити, створити десятки тисяч робочих місць, наповнити бюджет, дати людям впевненість у завтрашньому дні. Важливу роль у цьому відіграла розбудова комплексу речових ринків, забудова нового мікрорайону Ракове-2, розквіт приватного підприємництва тощо. В місті своєчасно виплачувались пенсії та зарплати. Хмельницький – одне з небагатьох міст України, у якому в 1990-х роках продовжувало зростати населення та вестись будівництво. Переймався Михайло Чекман і проблемами відродження української культури та духовності. У місті було побудовано величні пам'ятники Тарасу Григоровичу Шевченку, Богдану Хмельницькому та жертвам репресій «Ангел скорботи», відкрито три музеї, дитячу школу мистецтв, моно театр «Кут», музичні школи та бібліотеки, народний дім «Просвіта», засновано муніципальний хор, створено міську громадську літературно-мистецьку спілку «Поділля».

Михайло Чекман був відомий широкому загалу України як член Національної ради з узгодження діяльності загальнодержавних і регіональних органів та місцевого самоврядування при Президентові України, член Координаційної ради з питань місцевого самоврядування, член Правління Асоціації міст України, входив до складу Національної Ради Спілки лідерів місцевих та регіональних влад України. Його діяльність щодо становлення та розвитку місцевого самоврядування, забезпечення соціально-економічного розвитку міста Хмельницького відзначена Президентом України у 1997 році орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.

Українська Православна церква вшанувала його орденом рівноапостольного князя Володимира Великого ІІ ступеня та ювілейним орденом «Різдво Христове-2000» ІІ ступеня. За вагомі досягнення у професійній діяльності, турботу про мешканців міста Указом Президента України у вересні 2000 року Михайлу Костянтиновичу Чекману було присвоєно почесне звання «Заслужений працівник соціальної сфери України», у 2001 році став лауреатом Міжнародного відкритого рейтингу популярності та якості товарів та послуг «Золота фортуна» в номінації «Політики», також нагороджений срібною медаллю «10 років незалежності України» ІІ ступеня. За особистий внесок у становлення та розвиток місцевого самоврядування в Україні у 2001 році нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.

21 липня 2002 року, на автодорозі Стара Ушиця – Гораївка, приблизно за кілометр від села Грушка Кам'янець-Подільського району, Михайло Чекман та його дружина Галина Сергіївна трагічно загинули в автокатастрофі.

Пам'ять про Михайла Костянтиновича жива і досі, адже в місті його іменем названо загальноосвітню школу №13. У день Соборності України, 22 січня 2002 року, урочисто було розпочато будівництво нового корпусу школи у мікрорайоні Лезневе. Перший камінь з капсулою, в якій учні залишили послання своїм майбутнім ровесникам, поклав тодішній міський голова М.К. Чекман. За його сприяння будівництво у новій школі велось швидкими темпами і у вересні того ж року учні розпочали навчання. Нажаль, Михайло Костянтинович не дожив до цього святкового дня…

У школі відкрито історико-краєзнавчий музей. Експозиція музею присвячена історії школи та її сучасному життю, історії мікрорайону Лезнево, пам'яті М.К. Чекмана. Експозиція містить чимало унікальних експонатів. Одним із них є поштова марка, у якої досить цікава історія.

У Франції щороку друкується 20-30 марок із зображеннями видатних людей. Це можуть бути працівники різних сфер діяльності: актори, митці, спортсмени, політики, які досягли великих успіхів у своїй діяльності. Такі марки випускаються тиражем 4 мільйони, тоді як марки з портретом Михайла Чекмана мають тираж тільки у 100 екземплярів. Це сувенірні марки, хоча вони офіційно випущені поштовим департаментом Франції і при бажанні їх можна наклеювати на конверт. Цікаво, що придбати ці марки неможливо. Вони є лише в асоціації «Нормандія – Україна» і у нашому місті.

Михайло Чекман став першим українцем, що удостоївся такої високої честі у далекій Франції, хоч і посмертно. Таким чином уряд Франції оцінив вклад нашого мера в налагодження партнерських відносин між Україною та Францією.

Ініціював друк марки президент асоціації «Нормандія – Україна» Гі Дюпон – через велику особисту повагу до Михайла Костянтиновича.

Вперше Михайло Костянтинович разом із Хмельницькою делегацією відвідав Францію у 2000 році в рамках міжнародної програми «Нормандія – Україна». Під час візиту було підписано низку угод про співробітництво, але реалізації багатьох намічених проектів завадила трагічна загибель Чекмана… Президент Асоціації Гі Дюпон передав місту поштову марку із зображенням Михайла Костянтиновича, а сесія Хмельницької міської ради постановила передати подарунок для довічного зберігання в загальноосвітню школу №13 імені Михайла Чекмана.

В пам'ять про Михайла Костянтиновича у жовтні 2008 року рішенням двадцять першої сесії міської ради Хмельницький центральний парк культури і відпочинку перейменовано на честь колишнього мера.

Звання «Почесний громадянин міста Хмельницького» присвоєно за
значний особистий внесок у соціально-економічний розвиток міста (посмертно).
 

 28.11.2011 р.

Використані джерела:

1. Беченко В. В. Михайло Костянтинович Чекман – наш славетний земляк / В. В. Беченко, Л. В. Грабовська // Дунаєвеччина очима дослідників, учасників і свідків історичних подій : зб. наук. праць ; вип. ІІІ. – Кам'янець-Подільський, 2003. – C. 279-280.
    
2. Згадаймо Михайла Чекмана // Проскурів. – 2011. – №29. – 21 липня. – С.3.
    
3. 7 грудня – день місцевого самоврядування [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://univer.km.ua. – Назва з екрану.
    
4. Міський голова Хмельницького і його дружина загинули у ДТП [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://day.kyiv.ua. – Назва з екрану.
    
5. Почесні громадяни міста Хмельницького : збірник / Хмельницька міська рада ; відп. за вип. Г. Мельник. – Хмельницький : Сторожук О.В., 2020 – 152 с.
    
6. Про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Хмельницького» Чекману Михайлу Костянтиновичу : рішення позачергової четвертої сесії Хмельницької міської ради від 22 липня 2002 року.

© Хмельницька міська центральна бібліотека
Сектор автоматизації бібліотечних процесів

Підготувала: Галина Єсюніна