Мазур Богдан Миколайович народився 6 липня 1969 р. у м. Хмельницькому в сім'ї художників. Закінчив Одеське художнє училище ім. Грекова (1992 р.), Українську Національну академію мистецтв (1997 р.) та аспірантуру при Академії (2000 р.). Магістр скульптури, доцент Національної академії мистецтв. Відомий український скульптор, Народний художник України (2009 р.), нині мешкає у Києві, працює викладачем Київської академії мистецтв.

У співавторстві з батьком, Миколою Мазуром, створив низку найвідоміших пам'ятників міста Хмельницького.

Ангел Скорботи
Подолянам, полеглим в Афганістані та локальних війнах
Скульптурна композиція "Черепаха"
Героям-пожежникам Чорнобиля
В'ячеславові Чорноволу
Віра.Надія.Любов.
  

ПАМ'ЯТНИКИ  МІСТА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Пам'ятник "Ангел Скорботи"

На перехресті вулиць Проскурівської та Свободи знаходиться пам'ятник, що присвячений пам'яті жертв тоталітаризму і нагадує про трагічні долі мільйонів радянських людей. Відомо, що на Хмельниччині майже 13 тисяч були незаконно страчені, близько 60 тисяч насильно вивезені впродовж 1930-1950 рр. Це були робітники, селяни, військові, керівники підприємств та установ – численні жертви «колективізації», «розкуркулення», «шпигуни» і «диверсанти». Їх називали «ворогами народу». Але унаочнились страшні бузувірства в перші дні окупації міста німцями, коли у підвалах приміщень НКВС та нинішнього театру ляльок було виявлено захоронення жертв режиму, а пізніше, 19 вересня 1966 р., під час будівництва нового універмагу при ритті котловану під фундамент, були виявлені останки розстріляних в'язнів.

На початку 1990-х років у міської влади виник задум вшанувати безневинно убієнних. Від задуму до відкриття монумента пройшло більше чотирьох років. У сквері, на місці колишнього розташування НКВС, поблизу приміщення обласної прокуратури, спочатку була поставлена гранітна плита з означенням, що тут буде встановлено «Пам'ятний знак жертвам сталінських репресій», а 24 серпня 1998 р., на сьому річницю Незалежності України пам'ятник було відкрито.

Цей пам'ятник, що його названо Ангелом скорботи, виник в уяві молодого скульптора Богдана Мазура і був втілений ним у співавторстві з батьком – Миколою Мазуром.

Скульптори разом з архітектором В. Козубенко створили пам'ятник-символ, що не лише увічнив пам'ять про жертви насилля, але й об'єднав і примирив людей різних поколінь і націй, різних релігійних конфесій і політичних поглядів. Цим символом став Ангел, що зійшов з небес і ніби призупинився на мить у нині такому благословенному місці, серед дерев і квітів. На пам'ятнику скромний, але багатомовний напис: «Мешканці міста – жертвам репресій».

За задумом авторів пам'ятник, хоч і присвячений трагічній сторінці нашої історії, не має навіювати сум. Його призначення – нагадувати події минулого, але все ж спрямовувати людей до майбутнього.

За своїм пластичним вирішенням пам'ятник не має аналогів. В основі його – чотирьохметрова бронзова фігура ангела, котрий злегка зігнувши голову, ніби стиха простує на глядача, ліву руку приклавши до грудей, а правою тримаючи довгий хрест. На спокійному обличчі вираз тихого суму, скорботи. Конструктивно точками опертя на ледь похиленій овальній площині є кінець хреста та два великих крила, що великими вітрилами-арками розташовані по боках фігури, які в сукупності утворюють трикутник, що надає всій скульптурі динаміки. Підсилюють враження зримого руху і складки довгого хітону, що обіймає босі ноги, а також німб, що розташований над головою ангела під певним кутом.

Ця творча робота була гідно поцінована державою: Богдану Мазуру (як співавтору) за цей монумент, а також за пам'ятник С. Параджанову, що встановлений у Києві на території кіностудії ім. О. Довженка, у 1999 р. було присвоєно Національну премію України імені Тараса Шевченка. Богдан – наймолодший Шевченківський лауреат – отримав премію у 28 років.

Пам'ятник подолянам, полеглим в Афганістані та локальних війнах

Цей пам'ятник було відкрито 22 травня 2007 року. Він споруджений на честь подолян, які виконували свій так званий «інтернаціональний обов'язок у гарячих точках планети» і, які, скеровані політиками, що у воєнний спосіб підкріплювали власні амбіції, гинули далеко за межами батьківщини, наражаючись на ша­лений опір з боку тамтешніх вояків. Після 1945 р. наші земляки, по волі радянського уряду, брали участь у 23 локальних війнах та збройних конфлік­тах за межами СРСР по всій планеті.

Скульптори, Народні художники України Богдан і Микола Мазури, ідею пам'ятника «Помиляються правителі – страждає народ» (така всеохоплююча фраза написана на монументі) втілили у символіч­ній формі гранітної півсфери, що уособлює земну кулю, по якій величезна рука, ніби граючись у шахи, пересуває фігуру воїна, готового до бою. Скульптурна композиція, виконана з бронзи і передає реальні пропорції солдата, який в силу свого обов'язку, склавши присягу, повинен виконувати наказ, і надреальні розміри руки, що є втіленням велетенської і нездоланної сили, якій опира­тись неможливо.

Пам'ятник подолянам, полеглим у Афганістані, а саме основна його частина – скульптура солдата, виконана в натуральну вели­чину з деталізацією усіх елементів (одягу, зброї і т. п.).

Художній образ доповнює і впорядкована площа навколо пам'ятника, де навіть світильники виконані у формі величезних боєприпасів. Зведений на невеличкому узвишші, пам'ятник добре прочитується на фоні багатоповерхової світло-сірої споруди, нав­коло нього розбиті клумби, ростуть дерева і кущі.

Скульптурна композиція «Черепаха»

Скульптурна композиція з бронзи. Розміщена при вході до Хмельницького університету управління та права (вул. Героїв Майдану, 8).

Скуль­птори Богдан і Микола Мазури у 2001 році подарували свій витвір тодішньому ректору Хмельницького університету управління та права, який розпоря­дився поставити "Черепаху" біля входу, щоб студенти, навчаючись у вузі і осягаючи підвалини мудрості, пам'ятали про народний вислів: «Поспішай повільно».

Композиція, виконана в бронзі, складається з фігурки черепахи, яка крокує навколо півкулі, що уособлює Землю. В її уважних очах на піднятій голівці, що начебто уважно роздивляються, здається, можна навіть прочитати якісь мудрі дум­ки. Адже у багатьох народів світу сама черепаха є змістом і суттю природи, така ж мудра і така непокваплива; її також вважають уособленням моделі Всесвіту: небо – то її панцир, а наша земля – то живіт черепахи. А те, що вона, за задумом авторів, рухається по колу, символізує циклічність, повторюваність у всьому.

Серед сту­дентів і викладачів вузу ходять розмови про те, що якщо потерти спинку черепасі, то добре скла­дуться іспити, викладачі добре читатимуть лекції, а у молодих сімейних пар, що одружуються під час навчання в університеті, буде довге і щасливе подружнє життя. Ось чому поступово спинка черепахи набуває золотистого блиску, напевно, багато хто вірить у це пророцтво.

Пам'ятник «Героям-пожежникам Чорнобиля»

Бронзовий монумент відкрито у вересні 2004 року на площі перед Обласним управлінням міністерства надзвичайних справ (МНС) у Хмельницькій області (вул. Героїв Чорнобиля, 1/2). Пам'ятник присвячений пожежникам Хмельниччини, які у 1986-1989 роках брали участь у роботі з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Пам'ятник В'ячеславові Чорноволу

Однак шани заслуговує тільки той,
хто шанує самого себе...
Бо Україна починається з тебе.

В'ячеслав Чорновіл

В. Чорновіл був ув'язнений за політичними мотивами у 1967-1969 рр., 1972-1979 рр., 1980-1987 рр. Співзасновник Української Гельсінської спілки (1988 р.), народний депутат України з 1990 року, в 1990-1992 рр. - голова Львівської обласної ради, з 1992 року - голова Руху. Як народний депутат, голова Руху та кандидат у Президенти України неодноразово відвідував Хмельницький, де мав зустрічі з представниками влади та народу.

Одна із вулиць нашого міста носить ім'я В'ячеслава. Чорновола. Вона існує з моменту виникнення поселення Плоскирів, як заміська частина дороги на Летичів, яка з початку ХІХ ст. мала назву «Поштова дорога на Летичів». 

Наприкінці 1950-х років на вулиці розпочалась розбудова великих індустріальних підприємств і вже з 1966 року вулицю перейменували на Індустріальну. В 2000 році за ініціативою керівника машинобудівної компанії «АДВІС» Івана Дунця вул. Індустріальну перейменували на честь В. Чорновола.

У грудні 2007 року на вулиці Соборній було відкрито пам'ятник видатному українському політичному й громадському діячеві сучасності В'ячеславові Чорноволу.

Пам'ятник Віра. Надія. Любов

Коли виникло питання, який памя'тник встановити на майдані Незалежності, було оголошено конкурс серед митців і за його підсумками зупинилися на проекті Миколи та Богдана Мазурів. Це було ще у 2002 році. Згодом у Києві приступили до роботи. «Пісні землі Подільської» – саме така перша назва скульптури. Але пам'ятники, як і люди, тяжко виношуються, важко народжуються та мають свій неповторний вигляд. Від задуму до втілення пройшло десять років…

Спершу головний монумент області планувалося вилити з бронзи. Але зупинилися на новітньому сплаві полімерних смол, на вигляд схожого на мармур. Вагомим аргументом стало те, що вартість виготовленого з нього пам'ятника значно дешевше. Цей матеріал дуже надійний. Його використовують у будівництві літаків та багатьох інших міцних конструкціях. Саму скульптурну композицію відлили на заводі у Києві. Її унікальність не лише в художньому вимірі, а й технологічно: складається з понад 800 деталей, які з'єднані між собою анкерними болтами.

Пам'ятник висотою 9 м, шириною – 7,5 м. Згідно з офіційною версією, в основі композиції – постаті трьох давніх українських берегинь: Віри, Надії та Любові. Тріада розміщена на великому колі, яке символізує вічне, нерозривне коло буття і спадкоємності поколінь. У цьому ж колі є фігури лелек, кетяги калини, грона винограду – символи родючості і єдності, рушники, якими здавна українські матері благословляють своїх дітей. А на зворотньому боці композиції кобзар з кобзою – виразник дум і надій українського народу.

07.02.2012

Зміни внесені 22.10.2012 р.

Останнє оновлення 07.05.2013 р.

Використані джерела:

1. Єсюнін С. М. Вулиці Хмельницького : іст.-довід. вид. / Cергій Єсюнін. – Тернопіль, 2005. – 154 с.
    
2. Разуваєв В. Іван Бухал: «Бути патріотом міста не на словах, а на ділі» / Володимир Разуваєв // Проскурів. – 2011. – №36. – 8 вересня. – С.2
    
3. Хмельницький культурний: з минулого в майбутнє : [культурна спадщина та культурні осередки міста Хмельницького] / ред. : С. Єсюнін, В. Кулаківський, С. Крук та ін. – Хмельницький : ПП Дерепа, 2006. – 144 с.

© Центральна публічна бібліотека
Відділ інформаційних технологій та електронних ресурсів