1431 - перша згадка про Плоскирів (Плоскирівці)

1493 – перший перепис населення. Був складений "Реєстр димів Подільського воєводства 1493", який свідчить про те, що Плоскирів мав усього 7 димів.

1565 - перше свідчення про існування Плоскирівського замку.

1583 – вперше у податкових тарифах Плоскирів названо як містечко.

1786 – перший професійний лікар. Плоскирівський магістрат організував навчання медицині на 3 роки у Кракові Войцеху Плецьковському, для чого зібрав з мешканців міста 400 злотих за одяг і підводу. Окрім цього учневі було видано ще 126 злотих на руки і по 120 платили щорічно за навчання.

1795 - Проскурів став повітовим містом Подільської губернії.  

1822 – місто постраждало від великої пожежі, що майже повністю знищила всі дерев'яні споруди Проскурова. Так само вогнем були знищені давні архівні документи.

1824 – російський імператор Олександр І затвердив генеральний план забудови Проскурова, розроблений подільським губернським землеміром В. Рудлицьким та архітектором Геслером. План мав чіткий поділ на вулиці, вся міська територія була розбита на 51 квартал та 403 садибні ділянки. Саме згідно з цим планом були прокладені всі основні вулиці центральної частини міста.

1837 – відбулося освячення нового кам'яного собору Різдва Пресвятої Богородиці, збудованого на місці дерев'яної Різдво-Богородицької церкви, що згоріла під час пожежі 1822 р. Спорудження собору почалося у 1835 р., на його будівництво було асигновано 60 тисяч рублів із державної скарбниці.

У серпні 1937 р. за рішенням міської ради собор було закрито. Приміщення використовувалося як склад.
У 1989 р. богослужіння у найстарішому православному храмі міста було відновлено.

1870 – введено у дію залізничну лінію Жмеринка – Проскурів – Волочиськ. На східній околиці міста побудовано залізничну станцію та вокзал.

• Початок ХХ ст.
  • 1909 – у Проскурові відкрито управління Подільської залізниці. 
    1913 – відкрито вантажно-пасажирський рух від Проскурова до Шепетівки. У приміському селі Гречани побудовано паровозне депо (нині – локомотивне депо Гречани). 
    1914 – відкрито рух потягів від Проскурова до Кам'янця-Подільського.
    1952 – введений у дію новий залізничний вокзал, який одночасно міг прийняти більше 300 пасажирів. Стара будівля вокзалу була знесена.
    1955 – на привокзальній площі відкрито пам'ятник Б. Хмельницькому.
    1957 – на станції Гречани відкрита нова вузлова залізнична лікарня на 100 ліжок.
    1984 – завершена реконструкція залізничного вокзалу: повністю перебудоване основне приміщення, добудовані каси попереднього продажу квитків, багажне відділення, адміністративний корпус із готельними кімнатами та рестораном. Новий вокзальний комплекс може одночасно приймати до 1700 пасажирів.
    1997 – введено в дію електрифікацію залізничної лінії Деражня-Хмельницький. До Хмельницького прибув перший електропоїзд.
    2004 – почав курсувати швидкісний потяг "Подільський експрес" Хмельницький – Київ, який долає відстань до столиці за 4 год. 30 хв.

1880 – перша у місті фотографія. Її власником був міщанин Матвій Юргилевич.

Вперше відбулися вибори до міської думи згідно з “міською реформою 1870 року”. Членів думи (“гласних”) обирали на 4 роки, право на участь у виборах надавалося лише заможним верствам населення, які сплачували великі податки до міської скарбниці й досягли 25 років. Вибрана міська дума обирала міського голову.

1886 – перша у місті книжкова лавка. Її відкрив міщанин І. Ляндебургський.

1891 – Став до ладу цукровий завод, який належав купцю С. Маранцу. Це підприємство стало найбільшим у Проскурові – на ньому працювали 470 чоловік. У 1907 р. завод викупив І. Левінзон.

Відкрито безкоштовну амбулаторну лікарню (одну з трьох у губернії), яку засновано на кошти місцевого благодійного товариства.

1892 – перший у місті театр. Він був приватним і належав Б. Шильману.

Перший у місті паровий млин, власником якого був С. Маранц. Саме від цього млина бере початок   нинішній Хмельницький комбінат хлібопродуктів.

1893 – перша у місті друкарня, засновником та власником якої був міщанин Давид Голованевський.

1900 – завершено роботи по благоустрою міського саду, який став головним місцем відпочинку проскурівчан. У середині 1920-х років сад був перейменований на парк ім. Коцюбинського.

У 1992 році у парку був урочисто відкритий пам'ятник Т. Шевченку, а через деякий час на честь Кобзаря перейменували і сам сквер. 2001 року скверові наданий статус пам'ятника садово-паркового мистецтва місцевого значення. 

1908 – перший ілюзіон (тобто кінотеатр) – він розташовувався на вул. Кам'янецькій.

1909 – перша у місті музична школа. У 1979 р. було відкрито дитячу музичну школу №2. У 1991 р. відкрито дитячу музичну школу №3.

Перша міська телефонна мережа.

1914 – перший міжповітовий телефонний зв'язок (між Проскуровом та Кам'янець-Подільським).
1943 – німецькою окупаційною адміністрацією прокладена перша в області кабельна лінія телефонного зв'язку (з'єднала м. Рівне і   "Вервольф").
1961 – перша автоматична телефонна станція АТС-47 на 2350 номерів.
1966 – міжміська телефонна кабельна лінія Хмельницький – Городок.
1973 – перша автоматична міжміська телефонна станція.
1989 – змонтовано першу у місті квазіелектронну АТС типу "Квант".
1994 – перша в місті цифрова АТС.

1910 – збудовано перший у місті централізований питний водогін для забезпечення потреб військових казарм (район Дубове).

1911 – на вулицях міста засяяли перші електричні ліхтарі, а через декілька місяців електричне освітлення вперше увійшло в будинки державних установ та міської аристократії.

1930 – стала до ладу нова міська електростанція на 500 кВт.
1947 – стала до ладу нова паротурбінна електростанція.
1956 – створено підприємство "Облсільенерго" (з 1978 р. – Північне підприємство електромереж).
1965 – на базі електростанції створено Хмельницьке підприємство електромереж (з 1978 р. – Південне підприємство електромереж).
1995 – Південне та Північне підприємства електромереж об'єднані у Державну акціонерну енергопостачальну компанію "Хмельницькобленерго" з подальшим перейменуванням у відкрите акціонерне товариство енергопостачальну компанію "Хмельницькобленерго" (ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго"), а згодом у ПАТ "Хмельницькобленерго”.

1921 – були організовані курси лікарського персоналу, які з 1923 р. перетворені на школу лікарського персоналу, а згодом на фельдшерсько-акушерську школу. Саме від цього навчального закладу веде початок нинішнє медичне училище. У 1944-58 рр. медучилище базувалося у Славуті, а з 1959 р. переїхало знову до обласного центру. На початку 60-х років медучилищу передали приміщення, яке після перебудови має нинішній вигляд. У 1968 р. будинок було здано в експлуатацію. У 2007 р. медучилище перейменоване у Хмельницький базовий медичний коледж.

Створена педагогічна школа, яка вже у грудні реорганізована у вищі трирічні педагогічні курси. У 1924 р. педагогічні курси реорганізовані у педагогічний технікум. У 1935 р. його розформували. У 1939 р. технікум відновив свою роботу, але у Городку, а з 1945 р. його перевели у Проскурів, але вже як педагогічне училище. У 1999 р. училищу присвоєно статус вищого навчального закладу ІІ рівня акредитації і назву Хмельницький педагогічний коледж. У 2000 р. на базі педагогічного коледжу утворений Хмельницький гуманітарно-педагогічний інститут. 1 лютого 2006 року заклад реорганізовано у Хмельницьку гуманітарно-педагогічну академію.

1927 – Обладнаний перший у місті стадіон, який став головною спортивною ареною у довоєнні роки. Незабаром стадіон перейшов у відомство товариства "Динамо" та одержав відповідну назву.  Новий стадіон "Динамо" у 1950 р. був побудований  на новому місті (саме тут він знаходиться і нині). У 1960 р. його повністю перебудували. Було споруджено залізобетонні трибуни на 10020 місць, роздягальні, душові, сауна, медпункт, встановлені щогли електричного освітлення. У 1960 р. футболісти хмельницького "Динамо" отримали статус команди майстрів та стартували у Чемпіонаті СРСР у класі "Б".  У 1980 р. естафета Олімпійського вогню ХХІІ Олімпійських ігор пройшла по Подільській зелі. Маршрут пролягав через Хмельницький, де 8 липня на стадіоні "Поділля" відбулося велике спортивно-театралізоване свято. У 2003 р. завершена перша черга повної реконструкції стадіону "Поділля".

1929 – Організована Проскурівська машинно-тракторна станція (МТС), від якої взяла початок нинішня машинобудівна компанія «АДВІС». У 1949 р. машино-тракторна майстерня перетворена у ремонтний завод (капремонт тракторних та автомобільних двигунів). У 1958 р. ремонтний завод (колишня МТС) перейменовується у завод "Трактородеталь" і стає спеціалізованим підприємством-монополістом у СРСР по виготовленню деталей механізму газорозподілу до тракторних двигунів. У 1972 р. завод перейменовано на завод тракторних агрегатів. Того ж року при заводі створено галузеве конструкторсько-технологічне бюро пневмокомпресорів – головне у галузі компресоробудування. У 1974 р. на заводі тракторних агрегатів створені виробничі потужності та розпочато випуск пневмокомпресорів для двигунів. Таким чином, Хмельницький стає провідним центром виробництва та конструювання тракторних компресорів. У 1990 р. завод тракторних агрегатів перетворено у ВО "АДВІС". У 1997 р. машинобудівна компанія спільно з німецькою фірмою "Допп-Штадт" розпочала виробництво самохідних кормозбиральних комбайнів "Марал 125-Поділля".

Відкрито автобусний рух по місту. Єдиний автобус здійснював рейси від залізничного вокзалу до Кам'янецького переїзду.

Заснована перша у місті установа музейного типу – музей санітарної культури, від якого веде початок нинішній обласний краєзнавчий музей. У 1933 р. створено краєзнавчий музей. Незабаром музей санітарної культури припинив свою діяльність, і єдиним музейним закладом міста залишився краєзнавчий музей. У 1993 р. із самостійного відділу обласного краєзнавчого музею було засновано музей "Літературна Хмельниччина". У 2005 р. на його базі створено Хмельницький обласний літературний музей.

1936 – в передмісті Гречани побудована нафтобаза.

1937 – відкрито Палац піонерів. У 1964 р. при палаці піонерів засновано дитячий ансамбль танцю "Подолянчик", який згодом став одним із найкращих дитячих танцювальних колективів України.  Палац творчості дітей та юнацтва переїхав у новопобудовану споруду на перехресті вул. Свободи та Прибузької.

1939 – відкрито Будинок Червоної Армії. У 1941 р. тут розташовувався командний пункт Південно-Західного фронту під командуванням генерал-полковника М. Кирпоноса. Згодом він носив назву – Будинок офіцерів. Нині у цьому приміщенні – навчальний корпус Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова.

1940 – відкрито кінотеатр ім. Чкалова (нині ім. Шевченка) – один із найбільших та найсучасніших на той час в Україні.

1941 – постанова №313/107-РНК УРСР та ЦК КП(б) «Про перенесення обласного центру з Кам'янця-Подільського у Проскурів».

8 липня. Німецько-фашистські війська окупували Проскурів.
20 серпня  на території колишнього військового містечка Ракове окупанти влаштували табір особливого режиму для військовополоненних "Шталаг 355", у якому за роки окупації було знищено близько 65 тисяч чоловік. У 1953 р. на його території було відкрито пам'ятник на братській могилі загиблих у фашистському концтаборі військовополонених.

1944 – у ніч з 24 на 25 березня частини 1-го Українського фронту штурмом оволоділи Проскуровом.

Обласна газета отримала назву "Радянське Поділля" й почала виходити у Проскурові. Заснована газета була 10 лютого 1918 р.  Обласною стала з жовтня 1937 р. 27 серпня 1991 р. обласна газета стала першим у області офіційним виданням, що опублікувала Акт проголошення Незалежності України та відповідну Постанову Верховної Ради УРСР. Цей номер газети (№164) вперше вийшов без зазначення "Орган Хмельницького обкому Компартії України" та вперше без обов'язкового для всіх радянських газет гасла "Пролетарі всіх країн, єднайтеся!". З 1992 р. газета називається "Подільські вісті".

У місті почала працювати обласна бібліотека для дітей (створена у 1937 р. у Кам'янці-Подільському). У 1974 р. бібліотека переїхала у новозбудоване приміщення площею 1500 кв. м.

У Проскурові відновив роботу обласний музично-драматичний театр ім. Петровського (заснований у 1931 р. на Північному Кавказі, в 1934-37 рр. перебував у Вінниці, з 1938 р. – в Кам'янці-Подільському). У 1960 р. було завершено спорудження нового приміщення театру (нині його займає філармонія). У 1982 р. завершено спорудження нової будівлі театру. З 2007  р. – театр ім. Михайла Старицького.

1946 – у межі міста включено приміські села Гречани і Заріччя.

1947 – відкрито школу торгово-кулінарного учнівства. У 1966 р. школа торгово-кулінарного учнівства перейменована у торгово-кулінарне училище. У 1986 р. воно перейменоване у ПТУ №24.

1948 – після об'єднання дитячого стаціонарного відділення та дитячої поліклініки заснована міська дитяча лікарня. У 1959 р. здано в експлуатацію новий корпус міської лікарні.

Перша Радянська лікарня почала функціонувати як обласна.

Комсомольці міста заклали новий парк, висадивши перші 1000 дерев. Парк отримав назву Комсомольський. У 1998 р. Центральний парк культури та відпочинку отримав ім'я 500-річчя м. Хмельницького. Тут розташовані атракціони, зоокуточок, ресторани та кафе, дитяче містечко, спортивні майданчики тощо. У 2008 р. парк перейменували у парк ім. М. Чекмана.

1949 – вперше на вулицях міста з'явилось легкове таксі (ГАЗ-20 "Побєда"). У 1958 р. стало до ладу автопідприємство 16806 (таксомоторний парк).

1950 – заснована міська центральна бібліотека (з 2021 року – Центральна публічна бібліотека).

На зарічанських ланах північної околиці міста, поблизу перехрестя Старокостянтинівського та Вінницького шосе, обладнані майданчики та павільйони для Обласної сільськогосподарської виставки. Виставка була стаціонарною та діяла до середини 1960-х років. Досить швидко за цією зарічанською частиною міста закріпилась назва Виставка, яка поширилася на весь навколишній мікрорайон. У 1959 р. прокладено проспект Миру. На початку 1960-х років розпочалась забудова невеличкого житлового масиву двоповерхових будинків для службовців 17-ї дивізії. Так почалася розбудова нового Зарічанського мікрорайону (неофіційна назва "Виставка").

1952 – Засновано обласну психіатричну лікарню.

1953 – облаштовано новий сквер на розі вулиць (нині Проскурівська та Свободи). У 1997 р. тут встановлено пам'ятник жертвам репресій "Янгол Скорботи".

1954 - Проскурів перейменовано на Хмельницький.

1954 – завершено спорудження Будинку Рад та впорядкування навколишньої площі (нині – Майдан Незалежності).

Почала працювати міська стоматологічна поліклініка.

1956 – став до ладу новозбудований завод залізобетонних та будівельних конструкцій. У 1994 р. на базі заводу створено ВАТ "Хмельницькзалізобетон".

Відкрита міська лікарня.

Декілька підприємств і перша тисяча квартир у Хмельницькому одержали природний газ. У 1972 р. було закінчено будівництво магістрального газопроводу Хмельницький – Кам'янець-Подільський.

1957 – розпочато будівництво заводу трансформаторних підстанцій – підприємства електромашинобудування. Вже у 1959 р. завод випустив першу продукцію. 

1958 – відкрито обласну дитячу лікарню. У 1966 р. завершено будівництво лікарняних корпусів (нині – вул. Кам'янецька), в які переведено стаціонар обласної дитячої лікарні та поліклініку міської дитячої лікарні.

1959 – відкрито кооперативний технікум, який переведено із Кам'янця-Подільського. Технікум засновано у 1957 р. У 1973 р. був відкритий універмаг "Юність", який почав працювати на першому поверсі нового навчального корпусу кооперативного технікуму та став навчально-виробничою базою для його студентів. У 2005 р. навчальний заклад реорганізовано у кооперативний торгово-економічний коледж. У 2008 р. коледж реорганізовано в інститут.

1960 – відкрито музичне училище. У 2000 р. йому присвоєно ім'я В. Заремби.

Вперше випущено конверти, на яких зображено один із куточків м. Хмельницького.

1962 – організовано перший у місті вищий навчальний, який дав початок нинішньому Хмельницькому національному університету. У 1967 р. на базі загальнотехнічного факультету почав працювати технологічний інститут побутового обслуговування, який з 1989 р. перетворений у багатопрофільний вищий навчальний заклад і набув статусу Хмельницького технологічного інституту. У 1994 р. навчальний заклад отримав статус університету і назву "Технологічний університет Поділля". У 2003 р. отримав статус класичного та відповідну назву – Хмельницький державний університет. У 2004 р. Державному університету надано статус Національного з відповідним перейменуванням на Хмельницький національний університет. У 2004 р. на території університету закладено ботанічний сад.

1963 – у смугу міста включено приміське село Лезневе.

1964 – на полях приміського радгоспу лікарських рослин розпочалася забудова нового Південно-Західного мікрорайону.

1965 – розпочато навчання у новому учбовому закладі – електромеханічному технікумі. У 1991 р. електромеханічний технікум отримав назву політехнічний коледж (нині Хмельницький політехнічний фаховий коледж).

1966 – став до ладу радіотехнічний завод – підприємство військово-промислового комплексу. У 1980 р. на його базі створено ВО "Новатор".

1968 – відкрито дитячу художню школу.

1969 – став до ладу завод "Катіон". У 1971 р. на ньому розпочато випуск малогабаритних телевізорів "Електроніка." У 1977 р. на базі заводу створено ВО "Катіон". У 1983 р. на "Катіоні" випущено мільйонний телевізор. Завод вийшов на міжнародний ринок – 2/3 продукції йшло на експорт (Італія, Німеччина, Польща та ін.).

1970 – у приміщенні обласної філармонії відкрився обласний театр ляльок. У 1973 р. театр переїхав в окрему будівлю. У 1997 р. ляльковий театр продовжив свою роботу у приміщенні по вул. Проскурівській.

Відкрито Центральну районну лікарню.

Введено в дію першу тролейбусну лінію, яка мала довжину 16 км (завод "Катіон" – залізничний вокзал). Регулярний рух почали здійснювати 12 тролейбусів. Того ж року почало діяти тролейбусне управління та депо. У 1971 р. прокладено тролейбусну лінію до мікрорайону Ракове. У 1972 р. введена в дію нова тролейбусна лінія по Старокостянтинівському шосе та проспекту Миру. У 1976 р. було здано в експлуатацію тролейбусну лінію (нині вул. Зарічанська). У 1984 р. довжина тролейбусних ліній по місту сягнула 61,1 км. Парк нараховував 102 тролейбуси. У 1995 р. розпочато будівництво нового тролейбусного депо. Довжина ліній становила 73,8 км, парк нараховував 138 тролейбусів. У 2002 р. прокладено новий тролейбусний маршрут на Озерну й Дубове. У 2003 р. прокладено тролейбусну лінію по Львівському шосе. У 2006 р. продовжено тролейбусні лінії до мікрорайону Озерна та до міжміського автовокзалу №1.

1971 – введено в дію спорткомплекс ДЮСШ №3 із плавальним басейном. 

Збудовано перший висотний будинок – 9-ти поверховий.

1973 – здана в експлуатацію нова споруда центрального універмагу (ЦУМ).

1974 – створено Центр науково-технічної інформації (ЦНТІ).

1975 – засноване видавництво "Поділля".

1976 – у мікрорайоні Заріччя відкрито кінотеатр "Сілістра", названий на честь болгарського міста-побратима (нині клуб "СВ").

Вперше хмельничанин став Олімпійським чемпіоном. Таке звання виборов студент технологічного інституту, веслувальник Сергій Нагорний.

1977 – створена обласна бібліотека для юнацтва.

1979 – здано в експлуатацію новий пологовий будинок по вул. Затонського (нині Хотовицького).

Здано в експлуатацію Будинок дитини на 200 місць по вул. Затонського (нині вул Хотовицького).

Відкрито нову поліклініку №3 у мікрорайоні Ракове.

1980 – створено Хмельницьку обласну письменницьку організацію, до складу якої увійшло 9 літераторів.

1981 – до міста приєднані села Ружична та Книжківці.

Стала до ладу перша черга водоводу Чернелівка – Хмельницький.

1982 – на проспекті Миру відкрито монумент Вічної Слави на честь військовиї частин, партизанів, підпільників, які звільняли область від фашистських загарбників.

1985 – відкрито обласний кардіологічний диспансер.

Здана в експлуатацію стоматологіна поліклініка (нині вул. Прибузька).

1986 – відкрито новий готель "Поділля" по вул. Шевченка.

1987 – відкрив двері новий дитячий кінотеатр "Планета". Він розмістився у приміщенні колишнього пожежного депо.

1988 – здані перші будинки нового мікрорайону, який отримав назву "Озерна".

1989 – завершено будівництво нових павільйонів Центрального продовольчого ринку.

Відкрито новий міжміський автовокзал (№1).

1990 – вийшов перший номер газети "Вільне слово" – орган Хмельницької міської Ради (з 1992 р. – газета "Проскурів").

Державний архів Хмельницької області переведено із Кам'янець-Подільського у новозбудоване 9-ти поверхове приміщення у Хмельницькому.

1991 – у спеціально реконструйованому залі обласної філармонії спеціалістами з Чехії був змонтований орган. Він налічує 36 регістрів, 3 мануала, близько 3000 тисяч труб. У 2000 р. пройшов перший Подільський фестиваль органної та камерної музики.

Відкрито дитячу школу мистецтв.

Відкритий обласний госпіталь для інвалідів та ветеранів війни.

1992 – відбулося освячення та перше Богослужіння у новозбудованному Свято-Покровському кафедральному соборі (споруджений на місці колишньої Покровської цвинтарної церкви).

Створено Хмельницьку митницю. У 1993 р. створено Хмельницький Центр перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів митної служби – один з двох на Україні навчальних закладів післядиплломної освіти цього відомства.

Відбулося відкриття філіалу Одеського відкритого університету, на базі якого у 1995 р. було створено Хмельницький інститут регіонального управління та права (нині Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова).

Відкрито обласний художній музей.

1993 – став до ладу підземний перехід на перехресті вул. Кам'янецької та Подільської.

1996 – відкрито міський музей історії м. Хмельницького.

1998 – відкрито філію Міжрегіональної академії управління персоналом (МАУП). У 2003 р. на її базі створено Хмельницький інститут МАУП. На проспекті Миру у колишньому адміністративному приміщенні заводу "Темп" відкрито головний корпус інституту. У 2007  р. біля приміщення інституту відкрито пам'ятник Б. Хмельницькому. Це вже четвертий монумент гетьманові, ім'я якого носить місто.

1999 – розпочалося навчання у Хмельницькій філії Відкритого міжнародного університету розвитку людини "Україна" (нині Хмельницький інститут соціальних технологій університету "Україна").

Створено благодійний фонд "Хесед Бешт".

2000 – засновано підприємство полімерної промисловості –"ХЕКРО ПЕТ Лтд", яке стало одним із найбільших у Східній Європі виробників полімерної пакувальної плівки та ПЕТ-преформ для пластикових пляшок.

2001 – відбувся перший концерт новоствореного обласного симфонічного оркестру.

2002 – на вул. Зарічанській відкрито пам'ятник загиблим міліціонерам.

Відкрито пам'ятник подолянам, загиблим в Афганістані та інших локальних війнах.

Оптовий продовольчий ринок перевели у мікрорайон Дубове.

Депутати обласної ради ухвалили герб і прапор Хмельницької області.

2003 – створено міську телерадіокомпанію "Місто".

2004 – хмельничанка Ірина Мельник (Мерлені) стала в Афінах Олімпійською чемпіонкою, здобувши Золоту медаль у вільній боротьбі серед жінок у найлегшій вазі.

На площі біля обласного управління МНС відкрито пам'ятник героям-чорнобилцям.

2005 – вийшов у ефір новий канал телебачення – "33".

2007 – відкрито пам'ятник Івану Франку у однойменному парку. На вул. Соборній відкрито пам'ятник В'ячеславові Чорноволу.

Вперше у місті проведено земельний аукціон, на який було виставлено шість земельних ділянок.

2009 – любителі кіно отримали сучасний кінотеатр "Мультиплекс".

2011 – бібліотеки Хмельницької міської ЦБС стали переможцями конкурсу з організації нових бібліотечних послуг від програми "Бібліоміст".

Хмельницький зайняв почесне друге місце у "Рейтингу розвитку 45-ти найбільших міст України". Враховувались наступні показники: високий рівень народжуваності та низький рівень смертності населення, стан забруднення атмосфери, рівень безробіття, стан заборгованості з виплати заробітної плати, найнижчий в Україні рівень заборгованості населення з оплати житлово-комунальних послуг, роздрібний товарообіг підприємств, обсяги введення в експлуатацію житла, витрати з міського бюджету на освіту, введення в експлуатацію навчальних та медичних закладів.

2020 – 12 червня розпорядженням Кабміну України було визначено територію Хмельницької міської територіальної громади з адміністративним центром у місті Хмельницькому.

18 грудня за рішенням першої сесії Хмельницької міської ради Хмельницька міська територіальна громада складається з 6 старостинських округів. 

2021 – затверджено новий Статут, відповідно до якого Хмельницьку міську централізовану бібліотечну систему перейменовано на Централізовану бібліотечну систему Хмельницької міської територіальної громади, до складу якої увійшло 27 бібліотек-філій та два бібліотечних пункти.