Кадровий військовий, капітан 59-ої окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка ЗСУ. 

Дмитрак Олександр Юрійович народився 13 червня 1996 року в місті Хмельницький.

В 2002 році пішов до 1-го класу НВК №4. Після закінчення школи вступив до Кам'янець-Подільського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою Хмельницької області, який закінчив у 2013 році.

У 2014 році вступив до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, що у Львові. Закінчив академію в 2018 році у званні лейтенанта й був направлений служити у місто Гайсин Вінницької області. А далі пройшов АТО.

Має нагороди: «Лицарський хрест родини Мазеп», наручний годинник «Клейнод», нагрудна відзнака «Учасник бойових дій», нагрудний знак «Гідність та честь».

На початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, Олександр воював на Херсонському напрямку, а після звільнення Херсону – у Донецькій області.

Загинув 16 січня 2023 року в селі Водяне Ясинуватського району Донецької області. Йому назавжди залишиться 26 років.

"Вибір дороги військового був свідомий, він хотів бути тільки військовим. Якось два роки тому з батьком стався інфаркт, трагедія, він приїхав й ми зустрілись. Я кажу: "Саша, ти жалкуєш? Ти ж одразу після училища пішов на передову". Він відповів: "Ні, там моє місце, хтось має захищати Батьківщину". Він має нагороди, він дуже гарно себе зарекомендував ще в училищі, коли навчався", — розповіла родичка загиблого Тамара Дмитрак.

Побратим каже, Олександр був справжнім патріотом своєї держави: "Беріг хлопців, переживав, не кидав на смерть. Командир був молодий, може чогось не вмів, може чогось не знав, але був хорошим командиром".

23 січня 2023 року в Хмельницькому попрощалися з військовим.

Похований на Алеї Слави, що у мікрорайоні Ракове.