Вадим АДАМОВИЧ народився 13 червня 1980 року у Хмельницькому.

У мирному житті працював на будівництві.

Восени 2023 року був мобілізований до лав ЗСУ. Служив у 23-му окремому батальйоні спеціального призначення.

26 травня 2024 року Вадим АДАМОВИЧ загинув під час виконання бойового завдання біля села Роздолівка Донецької області. Тепер Вадиму навіки 43 роки…

4 червня 2024 року із Вадимом АДАМОВИЧЕМ попрощалися у Хмельницькому.

Юлія зазначила, брата до лав Збройних сил України мобілізували восени 2023 року: «З початку повномасштабного вторгнення Вадим ходив на роботу, але постійно мені говорив, якщо його призвуть, піде на передову. Його мобілізували, він був не сам, а з друзями».

Юлія розповіла, що Вадим зник безвісти поблизу Бахмута Донецької області.

«Брат казав, що чекає на вихід. З ним не було зв'язку. Повідомлення доходили, але їх ніхто не читав. Я йому телефонувала, але він не брав трубку. Розуміла, що щось відбувається, але не хотіла в це вірити. Ми з Вадіком похоронили нашого старшого брата і батьків», — пригадала жінка.

«Казали, що у нього було поранення, але де саме це було — нам не говорять. Сказали, що було поранення, серйозне і його не встигли врятувати. Не знаю, чи залишилося щось від нього — труна закрита», — розповіла сусідка Єлизавета. 

Єлизавета додала: Вадим був хорошою людиною. Із сусідами товаришував, зокрема з її родиною. Тісно спілкувався із братом жінки. Хмельничанка каже — завжди допомагали один одному. 

У Вадима залишилися сестра і племінники. Власної родини він не мав.

Поховали захисника на Алеї Слави кладовища, що у мікрорайоні Ракове.

Указом Президента України №686/2025 від 17 вересня 2025 року «Про відзначення державними нагородами України» «За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку» АДАМОВИЧ Вадим Володимирович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).