Олександр ІВАНІЦЬКИЙ народився 18 грудня 1975 року в селі Манилівка Чорноострівської громади.

В юності залишився круглим сиротою.

Після школи закінчив професійно-технічне училище, де здобув професію столяра.

Відслужив строкову службу у Збройних Силах України.

Після армії Олександр одружився. Працював майстром на одній із місцевих АЗС.

До війська Олександра призвали влітку 2023 року. Служив у 68-й окремій єгерській бригаді імені Олекси Довбуша, молодший сержант.

5 квітня 2024 року Олександр ІВАНІЦЬКИЙ загинув під час виконання бойового завдання біля села Семенівка Покровського району на Донеччині. Сім місяців вважався зниклим безвісти. Особу воїна встановили за допомогою експертизи ДНК. Йому було 48 років.

5 листопада із Олександром ІВАНІЦЬКИМ попрощалися у Хмельницькому.

«Проживали ми на одній вулиці, разом провели дитинство і ходили до школи. За одною партою ми просиділи дев'ять років. Разом вчилися в ПТУ №4, він на столяра, а я на штукатура, — розповів Юрій ДУХНЕВИЧ, друг полеглого. — У нього було не легке життя. В 1993 році ми пішли служити до армії. Коли він прослужив пів року — померла його рідня мама. З армії його відпускали, але він відслужив до кінця. Він був моїм найкращим товаришем».

У нього залишилась дружина.

Поховали захисника на Алеї Слави кладовища, що у мікрорайоні Ракове.