Руслан СКОРИНСЬКИЙ народився 1 травня 1976 року в місті Волочиськ Хмельницької області. Згодом батьки переїхали у село Яхнівці.

Руслан навчався в Яхновецькій загальноосвітній школі I–III ступенів з 1 по 5 клас, а потім продовжив навчання у Волочиській загальноосвітній школі №1.

У 1994 році був призваний на строкову службу в ЗСУ.

Після служби працював на Волочиському машинобудівному заводі АТ «Мотор Січ» та в ПП «Агробізнес».

У 2000 році Руслан одружився. З часом із своєю сім'єю переїхав жити у Хмельницький. Працював в охороні та на будівництві.

У грудні 2022 року приєднався до лав ЗСУ. Служив спочатку в 116-й бригаді, а потім в 111-й окремій бригаді територіальної оборони на посаді командира бойової машини. Був старшим сержантом.

20 травня 2024 року Руслан СКОРИНСЬКИЙ загинув під час виконання бойового завдання в селі Тарасівка, Покровського району, Донецької області. Потрапивши під обстріл, отримав поранення, несумісні з життям. Йому було 48 років.

23 травня із Русланом СКОРИНСЬКИМ попрощалися у рідному селі.

У нього залишилися дружина, донька, мама і сестра.

Поховали захисника за його особистим бажанням в селі Яхнівці Волочиської громади.

Указом Президента України №91/2025 від 20 лютого 2025 року «Про відзначення державними нагородами України» «За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку» СКОРИНСЬКИЙ Руслан Петрович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

У червні 2025 року в селі Яхнівці Волочиської громади відбулося урочисте відкриття меморіальних дошок на честь захисників України, які віддали своє життя за свободу та незалежність нашої держави. Серед вшанованих — Руслан СКОРИНСЬКИЙ.