Синове воїнів хоробрих, явіть мужність свою!
І вам вовіки віків славу запишуть.

Богдан Хмельницький

Богдан Хмельницький народився 27 грудня 1595 року (6 січня 1596 року за новим стилем) у Чигирині. Походив з дрібної шляхти. Здобув освіту в єзуїтському колегіумі у Львові. Знав польську, латинську, російську, турецьку і татарську мови. 1620 р. батько його, Михайло Хмельницький, загинув у битві з турками під Цецерою, а   сам Богдан потрапив у полон. 1637 р. обійняв посаду військового писаря. 1638 р. – сотника Чигиринського полку. 1645 р. разом з 2,5 тисяч козаків був учасником битви французів з іспанцями під Дюнкерком. У січні 1648 р. очолив визвольну війну з шляхтою. Здобув ряд блискучих перемог під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявою, визволив Лівобережну і майже всю Правобережну Україну від загарбників. 8 січня 1654 р. підписав Переяславський трактат про союз України з Росією. Помер 1657 р. Похований на хуторі Суботові.

Богдан Хмельницький перший, хто офіційно отримав титул гетьмана України (виконував гетьманські обов'язки з 1648 р. до 1657 р.) і єдиний з гетьманів, хто призначив свого спадкоємця. Ним став син – Юрій Хмельницький. Це був наймолодший гетьман України. У 16-річному віці на знак поваги до заслуг його покійного батька був проголошений радою козацьких старшин гетьманом. Проте, він не успадкував від батька ні таланту, ні авторитету. Невдовзі він сам зрікся гетьманства.

Чи відвідував місто Богдан Хмельницький?
Багатьох мешканців і гостей міста Хмельницького цікавить, чи бував славетний гетьман у місті, яке було назване на його честь. Та, на жаль, як би нам того не хотілось, але Богдан Хмельницький жодного разу не ходив по вулицях міста. Проте, під час війни 1648-1657 років йому доводилось бувати неподалік від обласного центру, до прикладу, він навідувався у Старокостянтинів, Чорний Острів, Пиляву і Меджибіж. Чому ж гетьман оминув своєю увагою Плоскирів? Тому що, на відміну від перерахованих вище населених пунктів, Плоскирів у той період не мав ані особливого адміністративно-економічного, ані військово-стратегічного значення і Богдану Хмельницькому не потрібно було спрямовувати головну армію на його завоювання. Замок, що був у Плоскирові, козаки змогли захопити силами середнього загону.

Та, незважаючи на історичні факти, Проскурів все ж таки був перейменований у 1954 р. на честь гетьмана у Хмельницький.

16 січня 1954 р. вийшов Указ Верховної Ради Української РСР: "На ознаменування історичної події – 300-річчя воз'єднання України з Росією і відзначаючи заслуги перед українським і російським народами видатного державного діяча і полководця Богдана Хмельницького, Президія Верховної Ради Української РСР постановляє: перейменувати місто Проскурів у місто Хмельницький, а Кам'янець-Подільську область – в Хмельницьку. Підпис – Голова Президії Верховної Ради УРСР Д. Коротченко, дата 16.01.1954 р.".

Все нібито зрозуміло, але й досі постає питання – чому перейменували не якусь іншу, а саме нашу область та наш обласний центр?

Наприкінці 1953 р., коли вже завершувалися приготування до святкувань 300-річчя возз'єднання України з Росією, було вирішено перейменувати місто Переяслав, де якраз й відбувалася історична подія "братання" двох народів, на Переяслав-Хмельницький. Але, коли затверджували таку пропозицію, у "вищих колах" вирішили, що цього замало, – необхідно до ювілею дати нову назву ще одній з областей та її обласному центру. З історичної точки зору події визвольної війни під проводом Б. Хмельницького відбувалися переважно у Дніпропетровській, Черкаській, Київській, Вінницькій, Кам'янець-Подільській та Тернопільській областях. Київ і Дніпропетровськ, із зрозумілих причин, відразу відпали. Так само вінничани, які переконливо довели, що їхня область одна з перших п'яти, створених в Україні, й тому не слід змінювати її історичну назву. Залишилися три "кандидатури": Черкаси, Тернопіль та наш Проскурів – всі вони мали однакові шанси бути перейменованими на Хмельницький.

Під час жвавого обговорення хтось із вищого керівництва республіки звернув увагу на те, що он, мовляв дивіться – існує Кам'янець-Подільська область, а обласний центр має назву Проскурів. Таку "нестиковку" все одно в майбутньому доведеться виправляти та перейменувати область. Так чому б це не зробити зараз? Цей аргумент став одним із вирішальних, і в січні 1954 р. на карті України замість Проскурова з'явився Хмельницький. Відповідно змінила назву й область. 

До речі, Хмельницький має найбільшу в Україні та світі кількість пам'ятників  гетьманові – п'ять. Розташування чотирьох із них добре відоме хмельничанам: на привокзальній площі, на початку вулиці Героїв Маріуполя (напроти філармонії), біля головного корпусу Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (вул. Шевченка) та інституту МАУП (просп. Миру). 

Але є і п'ятий. Про маловідомий пам'ятник розповіла у квітні 2017 року газета "Марічка NEWS".

Він «заховався» на території дислокації 8-го окремого полку спеціального призначення Збройних Сил України, який був встановлений ще у 2004 році. Заступник командира частини по роботі з особовим складом підполковник Ігор Сирота розповів: «Погруддя гетьмана було встановлено особовим складом військової частини. Чому саме Богдану Хмельницькому? Тому що всі кращі риси українського козацтва уособлені саме в цій історичній постаті, а саме: зухвалість, швидкість, спритність, спостережливість. Виходячи з цього, козаки – це легко озброєна піхота, вони по духу дуже близькі до спецпризначенців. Деякі танкісти не хотіли навіть йти на завдання без їх супроводу».

17.09.2012 р., 07.05.2013 р., 06.04.2017 р.

Останнє оновлення 16.02.2024 р.

Використані джерела:

1. Єсюнін С. Хмельницьким могли стати Тернопіль і Черкаси, але для перейменування обрали Проскурів / Сергій Єсюнін // Місто. – 2004. – №2-3. – 22 січня. – С.5
    
2. Маценко Г. О. Книга рекордів України: Людина і суспільство. У світі науки і техніки / Г. О. Маценко. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2002. – 112 с.   

© Хмельницька міська центральна бібліотека
Сектор автоматизації бібліотечних процесів

Підготувала: Галина Єсюніна