Поезія – це завжди неповторність.
Якийсь безсмертний дотик до душі. Ліна Костенко
У сучасному тлумачному словнику слово поет трактується як "автор віршованих поетичних творів". Поети, як пам'ятники: одні монументальні й хрестоматійні, таких ми знаємо ще із шкільних років. Інші малопомітні, але глибинно-філософські чи ліричні за своєю суттю. Для їхнього витонченого сприйняття потрібна відповідна аура: в час надвечір'я, коли зостаєшся наодинці, можна «дегустувати» cтворені ними вірші, як гурмани смакують хороше вино, додумуючи, домислюючи кожне слово.
Надзавдання бібліотеки – відкрити імена подолян,
чий рідкісний дар є золотим фондом нашої культури
Положення про міську премію імені Богдана Хмельницького
Програма підтримки книговидання та читацької культури
у Хмельницькій міській територіальній громаді
на 2021-2025 роки "#ЩодняЧитай українською"
Брилінський Дмитро Михайлович (1916-1999 рр.)
Щедра Подільська земля на таланти! Одним із них був Дмитро Михайлович – людина, яка зробила великий внесок у духовний розвиток нашого краю. Бібліотека-філія №10 носить ім'я Дмитра Брилінського.
Будзінська Марія Іванівна (1942-2020 рр.)
Проблему зацікавленості сухою і нецікавою математикою дітей вчитель і майстриня слова вирішила, використовуючи та поєднуючи два, на перший погляд, несумісних поняття – математика і поезія. Зібравши свої педагогічні роздуми, спостереження і поради, Марія Іванівна впорядкувала і видала не одну збірочку…
Ванжула Олександра Семенівна (1938-2015 р.) (до 75-річчя від дня народження)
На сьогодні у творчому доробку Олександри Ванжули нараховується тринадцять поетичних збірок. Кожен її вірш – неповторне творіння. Народжені у ритмах відповідного часу, мелодії цих поезій досить різноманітні, та їх поєднує цілісність, насиченість та гармонійність. Ця самобутня майстриня художнього слова вміє знайти найтонші струни людської душі.
Горбатюк Василь Іванович (1956 р.)
Василь Горбатюк – лауреат літературних премій: Хмельницької міської ім. Богдана Хмельницького, обласних – ім. Микити Годованця, ім. Григорія Костюка, ім. Дмитра Прилюка; регіональних премій «Скарби землі Болохівської», ім. Якова Гальчевського «За подвижництво у державотворенні»; Всеукраїнської премії ім. Тодося Осьмачки; Міжнародної премії ім. Івана Кошелівця. Автор збірок оповідань та повістей для дорослих і дітей, художньо-документальної прози, романів.
Грищук Броніслав Антонович (1940 р.)
Автор майже трьох десятків книг прози та поезії, сотень публіцистичних статей, нарисів, краєзнавчих розвідок, творчих портретів письменників України, літературних, театральних та кінорецензій.
Дем'янюк Марія Борисівна (1970 р.)
«Вона вміє розірвати ланець реальності і бачити навколишній світ не спектрально (багатоколірно, багатовимірно), як у дорослих, а по-дитячому діаметрально…» – саме так визначив М. Кульбовський літературно-мистецьке сприйняття світу Марією Дем'янюк.
Член Всеукраїнської творчої спілки «Конгрес літераторів України»
Дмитрик Володимир Андрійович (1952-2018 рр.)
Жити серцем і людей любити... Т. Шевченко
Саме ці Шевченкові слова найбільш повно і влучно можуть послугувати для означення життєвого кредо подільського поета, журналіста, письменника і публіциста Володимира Андрійовича Дмитрика.
Ісаєнко Галина Йосипівна (1941-2012 рр.) (данина світлій пам'яті поетеси)
Даруючи людям свій талант, вона щиро усвідомлювала: її покликання – нести красу поетичного слова. Читання поезії Галини Йосипівни дає відчуття прилучення до таїни довкілля, повертає людині сенс її існування в єдності зі світом, наближає до розуміння вічності буття земного.
Петро Прокопович Карась – неординарний, вражаючий майстер художнього слова. Його твори мають національний колорит. У них відчувається подих рідної подільської землі. На його романах молоде покоління хмельничан має можливість простежити героїку і драматизм історії українського народу, вчаться бути справжніми патріотами рідної землі.
Член Спілки письменників України.
Качеровська Ніна Никифорівна (1955 р.)
Письменниця, поетеса, літературознавець, член Національної спілки журналістів України. Велика різноманітність літературних жанрів, у яких вона працює, дає можливість вибрати кожному те, що йому до вподоби.
Голова Хмельницької міської літературної спілки "Поділля".
Лисайчук Марія Олексіївна (1951 р.)
Марія Олексіївна – співець кохання, віртуоз-пейзажист, яку одухотворяє красота рідної природи; поетеса-лірик високого лету, яка сміливо крокує у велику літературу. Її поезія – це квітучий сад інтимної жіночої лірики, у якому можна розгледіти тонку душу, чарівний і світлий внутрішній світ.
Магера Микола Никанорович (1922-2008 рр.) (до 90-річчя від дня народження)
Кожен рядок цієї чуйної, чесної, щирої людини наче промовляє: зростайте добрими, любіть кожну травинку, любіть свій рідний край – зростайте справжніми людьми.
Був членом Національної спілки письменників України.
Маліш Петро Іванович (1953 р.)
Відомий журналіст, письменник, автор дитячих оповідань та документально-публіцистичних досліджень про драматичні події сталінсько-комуністичних репресій на Поділлі 1937-1938 рр., а також активний громадський діяч м. Хмельницького. Голова Хмельницької обласної організації Національної спілки письменників України.
Член Національної спілки журналістів України.
Член Асоціації українських письменників.
Матеуш Віталій Олексійович (1950 р.) (до 65-річчя від дня народження)
Віталій Олексійович – надзвичайно плідний письменник: автор багатьох книжкових видань та публікацій у пресі, гуморесок, усмішок, заміток, а також окремих книжок.
Мачківський Микола Антонович (1942-2020 рр.) (до 70-річчя від дня народження)
Властиво йому писати про те, що сам пережив, відчув, а доля приносила чимало гіркого… Та залишився він людиною оптимістичною, світлоносною, тому й не дивно, що вся його творчість наскрізь пройнята добротою, у кожному рядку – життя, мудрість автора.
«Невиправний романтик», енергійна і працелюбна людина, справжній фізик-математик і витончений лірик водночас. Чоловік, що чаруючим словом оспівує жіночу красу і вірить, що в кохання ніколи не помаліють крила…
Поет, літературознавець, видавець-редактор, культуролог, громадський діяч, автор понад двадцяти поетичних збірок. Його поезія будить у серцях читачів струни людяності, духовності, милосердя, доброти та любові.
Осецький Йосип Петрович (1946 р.)
Полковник Служби безпеки України, кандидат юридичних наук,доктор філософії в галузі права, дослідник краєзнавства та мовознавства, поет. Член Центру дослідження історії Поділля Інституту історії НАН України, Член Національної спілки письменників України та Хмельницького ОО ВТС «Конгрес літераторів України», учасник Хмельницького міського літературного фестивалю «Слово єднає!» у 2015-2019 рр.
Поліщук Наталія Валеріївна (1985 р.)
Поетеса, філолог, журналістка, науковець, літературний критик, учасниця Хмельницького міського літературного фестивалю «Слово єднає!» 2016 року, членкиня Національної спілки письменників України з 2019 року.
Пугачов Володимир Григорович (1937-2012 рр.) (до 75-річчя від дня народження)
Поміркований людинолюб за вдачею, ветеринар за фахом і поет за світосприйняттям. Першоджерелом його творчого натхнення було рідне Поділля.
Читаючи поезію О. Радушинської, ми сповна опиняємося у полоні живої природи, у якому хочеться бути ще і ще, насолоджуватися кожною секундою. Її світ особливий – добрий і чистий. У ньому квіти мають серце і душу, а люди щирі та відверті.
Савчук Петро Миколайович (1935 р.)
Закінчивши початкову школу, пас громадську череду, працював у колгоспі. Далі вчитися не пускала мати. Казала: "З тебе писар все одно не вийде". Та пророцтво матері не справдилося: після служби у війську хлопець все ж таки захопився поезією.
Михайло Петрович Цимбалюк – відомий поет, прозаїк, публіцист, у журналістиці: кореспондент, редактор, блогер і фрілансер. Автор книг поезій, прози, гумору й сатири, творів для дітей.
Ярчук Володимир Миколайович (1940 р.)
Творча спадщина Володимира Ярчука багата справжніми шедеврами інтимної та пейзажної лірики. Всю музичність своєї натури він передав слову. Тому його поезії сповнені співучості і музикальної краси. У них звучать мотиви молодості й кохання, щирої дружби і палкої любові до рідної землі, захоплення природою і милування рідними краєвидами.