Під час більшовицько-української війни 29 січня 1918 року відбувся бій під Крутами (біля залізничної станції Крути поблизу селища Крути та села Пам'ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва, 18 км на схід від Ніжина).

На початку січня 1918 року більшовики взяли під контроль Харківську, Катеринославську та Полтавську губернії і почали наступ на Київ. У період з 24 по 27 січня війська УНР вели важкі бої за станцію Бахмач. Коли українські війська відступили до станції Крути, їм на підтримку відправили Першу Українську юнкерську школу ім. Б. Хмельницького у складі понад 400 курсантів та першу сотню новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців (близько 130 осіб). До них долучились близько 80 добровольців із підрозділів Вільного козацтва міста Ніжин. 29-30 січня зведені українські сили вступили у зіткнення з 3 (4) тисячним підрозділом російської Червоної гвардії під проводом есера Михайла Муравйова, що мав підтримку артилерії та бронепоїзду. Запеклий бій, за різними оцінками, тривав від 5 до 10 годин, українці відбили кілька спроб штурму.

Після запеклого багатогодинного бою, користуючись присмерком, українські війська організовано відступили зі станції Крути до своїх ешелонів, руйнуючи за собою колії і мости. Більшовицьке військо втратило боєздатність на чотири дні. Поновити наступ на Київ війську Муравйова довелося не так залізничним шляхом, як на реквізованих селянських возах, запряжених кіньми, по розмоклій дорозі.

Під час відступу 27 студентів та гімназистів, які перебували у резерві, заблукавши у темряві, повернулися до станції Крути, захопленої більшовиками і потрапили в полон. І наступного дня ці 27 героїв були розстріляні або замордовані. 19 березня 1918 року, вже після вигнання більшовиків, героїв з військовими почестями  перепоховали на Аскольдовій могилі. На похороні голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав юнаків героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш "Пам'яті тридцяти".

Сучасні історики оцінюють втрати українських сил під Крутами у 70-100 загиблих. Бій під станцією Крути, не зважаючи на жертви, став успішною оборонною операцією і мав вагоме історичне значення. Завдяки звитязі та самовідданості українських вояків ворожий наступ на Київ було зупинено на кілька днів. Важливо було, аби українська столиця перебувала під контролем УЦР. Це стало вагомим аргументом у переговорах, які тоді тривали між делегацією Української Народної Республіки і представниками країн Четвертого союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина, Болгарія) в Брест-Литовську. 9 лютого того ж року Брестський мирний договір було підписано. Це був по суті перший міжнародно-правовий акт, який визнав УНР суб'єктом міжнародного права.

Самовідданий подвиг героїв Крут тривалий час замовчувався. Сьогодні ж ми віддаємо належну шану тим подіям.