 |
ВІВДИЧ
Сергій Олександрович |
|
|
Звання «Почесний громадянин
Хмельницької міської територіальної громади»
присвоєно рішенням позачергової дев'ятнадцятої сесії
Хмельницької міської ради від 23 вересня 2022 року.
Народився 1 вересня 1964 року в м. Верхньодніпровськ. У Краматорську закінчив школу № 35, професійно-технічне училище. У 1982 році вступив у Серпуховську військову командно-інженерну академію і після закінчення був направлений на військову службу в м. Броди Львівської області. Там пройшов шлях від начальника відділу до замначальника штабу полку. 8 березня 1987 року одружився з Ольгою Юріївною, має сина Іллю, доньку Анастасію, двоє онуків Даніїла і Романа.
19-та ракетна бригада «Свята Варвара» Сухопутних військ Збройних сил України – це формування ракетних військ, яке озброєне тактичними ракетними комплексами. Це ефективна далекобійна зброя, наша «найдовша рука». Сергій Вівдич – воїн-ракетник, про якого підлеглі розповідають, що він був для всіх і батьком, і побратимом, і досвідченим авторитетом. «Від початку російської агресії, ще у 2014 році наш керівник, Сергій Вівдич проходив службу у військовій частині в Хмельницькому. Він був відповідальним керівником, який наполегливо робив свою роботу і усіх мотивував так працювати. Чесний, справедливий, розумний, виважений, хороший офіцер-професіонал, який власним прикладом навчав підлеглих», – каже його побратим Олег.
Підлеглі майора Вівдича кажуть, що коли ворог відкрито напав на Україну, їх комбат один із перших воїнів-ракетників став на захист Батьківщини.
Сергій Вівдич служив у ракетних військах ще до буремних 90-х, коли професіоналів стали інтенсивно скорочувати відповідно до Будапештського меморандуму про ядерне роззброєння.
Україна віддала ядерну зброю, отримала гарантії безпеки, плоди якої країна пожинає з 2014-го… ціною нелюдських зусиль і втрат. Сергій Вівдич сам приймав участь у розконсервуванні ракетних установок, а в 1992 році став офіцером запасу. З жовтня 1992 року почав служити в органах МВС. Там його знали як чесного і справедливого, інтелектуального офіцера, який ніколи не зважав на статуси правопорушників, а діяв і приймав рішення відповідно до закону. Він ніколи не сидів без діла. Його часто можна було бачити із кодексами законів, статутами: завше щось вичитував, занотовував, бо хотів знати, діяти по справедливості, ще й іншим допомагати вирішувати питання згідно з законом.
У 2015 році Сергія Олександровича мобілізували і направили в 19 ракетну бригаду. Мав позивний «Крамер».
У 2018 році майор Вівдич взяв участь у військовому параді з нагоди Дня Незалежності України. Неодноразово брав участь у зоні АТО, навчав молодих воїнів військової справи, відповідальності, вмінню берегти своє життя і життя побратимів. З початком повномаштабної війни 24 лютого 2022 року разом зі своїм зятем, якого навчав і з яким потім служив в одній бригаді, пішов на передову. На запитання дітей: «Тату, навіщо ти вибрав такий шлях?», відповів: «Я ніколи не був щуром і ховатися в тилу в підвалі не буду, а з гідністю відповім онукам, що став на захист їхнього майбутнього». Сім’я майора мешкала у Краматорську і лише після 24 лютого 2022 року, коли російські війська відкрито напали на Україну, він перевіз їх у Хмельницький. Сергій Вівдич був не тільки військовим професіоналом, але і чудовою людиною. У нього гарна інтелігентна родина: мати Світлана Іванівна, кохана дружина, дорогі серцю син з донькою та онуки. Жили завжди в любові й злагоді. Діти були для них світом життя. Сина і доньку, а потім і онука Даніїла Сергій Олександрович вів за руку в перший клас. З донькою Анастасією танцював «Вальс» на випускному вечорі. Діти кажуть: «Він справжній батько: трішки строгий, але завжди підтримував вибір своїх дітей і вірив, що вони зможуть все, любив їх і оберігав».
Для родини та друзів Сергій назавжди залишається із своєю щирою посмішкою, яскравими очима, в яких завжди був запал, життєрадісність і любов. 8 березня 2022 року, в 35-ту річницю подружнього життя, майор Вівдич віддав своє життя за Україну в бою на Київщині. ...Побудував дім, посадив дерево, народив сина, захистив Україну. Слава і честь Воїну-захиснику! Прощання з Героєм відбулось 12 березня 2022 року в місті Хмельницькому. Поховалийого на Алеї Слави, що на кладовищі у Раково.
Сергій Вівдич має відзнаки: Президента України «За участь в антитерористичній операції», Командувача об’єднаних сил «Козацький хрест» II ступеня.
Нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (2022, посмертно) – за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі (Указ Президента України від 25 березня 2022 року №169/2022 «Про відзначення державними нагородами України»).
Звання «Почесний громадянин
Хмельницької міської територіальної громади» присвоєно
за видатні заслуги перед українським народом та
Хмельницькою міською територіальною громадою.
03.06.2024 р.
Для створення довідки використано матеріали з наступних електронних ресурсів:
© Центральна публічна бібліотека
Хмельницької міської територіальної громади
Підготувала: Оксана Василишина, редакторка ЦПБ
На початок
Версія для друку
