 |
|
ІЛІНИЦЬКИЙ
Олександр Володимирович
|
|
|
Звання «Почесний громадянин
Хмельницької міської територіальної громади»
присвоєно рішенням позачергової дев'ятнадцятої сесії
Хмельницької міської ради від 23 вересня 2022 року.
Військовослужбовець 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка ЗСУ. Майор. Позивний "Сенсей".
Олександр Іліницький народився 25 серпня 1968 року. Росіянин за національністю, уродженець Далекого Сходу, він мав тут родину, служив у військових частинах Хмельницького. Закінчив з відзнакою Хмельницьке артилерійське училище.
Батько Олександра був кадровим військовим, за направленням служив в Івано-Франківську.
Олександр Іліницький – військовий офіцер в запасі, артилерист. Він уже не вперше захищав територіальну цілісність та незалежність України.
У зоні АТО з 2014 року. Служив у Попасній Луганської області, Гайсині, підпорядковувався оперативному командуванню "Південь". Колеги говорили про нього, що був Великою людиною, мав глибокі знання, знав досконало військову справу.
Олександр Володимирович навчав молодих воїнів стрільбі, самообороні, вмінню берегти своє життя і життя побратимів.
Благородний, відважний і уважний, кремезний, жартував, що мама манкою вигодувала, ніколи не зважав на обставини, робив свою справу з розумінням і відповідально. Його часто можна було бачити зігнутим над столом, де він завжди щось писав, малював на карті, формував завдання.
"Україна переможе, хоч мало маємо важкої зброї", – не раз говорив і вірив у те Олександр. "Війна на Донбасі – фільтр друзів та родичів на все подальше життя", – так проникливо мислив офіцер.
У Олександра Володимировича зростали доньки Анастасія і Юля та син Юрій, яких він дуже любив. Вільна хвилинка його життя була присвячена їм. Якнайбільше хотів сказати дітям, обняти, набутись з ними. Любив читати сам і вголос читати книги дітям, особливо казки на ніч, вчив з глибоким почуттям декламувати Шевченка. Купував своїм красуням донечкам книги дуже високої якості, з хорошим дизайном і змістом, привозив їх звідусіль. Любив цитувати їм Хемінгуея: "Щасливий не той, кому багато, а той – кому достатньо" і це була парадигма його життя: знаходити найцінніше і найголовніше у своєму бутті. Був попри військову виучку, сентиментальний: любив котів і собак.
У 2022 році була його друга ротація на фронт.
Загинув Олександр Іліницький 13 березня 2022 року в бою під Києвом.
17 березня 2022 року його провели в останню путь у Хмельницькому
Сергій Назарук, колишній побратим, згадував: "Олександра я знав з 2016 року, ротація Станиця Луганська, Щастя. Він був справжнім бійцем, він майстер спорту з рукопашного бою, завжди тримав себе у відмінній фізичній формі. Я обіцяю, що воїни моєї бригади помстяться ворогу за це".
У захисника залишилися дружина, троє дітей та онуки.
Олександр Іліницький нагороджений: нагрудним знаком "Ветеран війни", нагрудним знаком "За честь" 59 ОМПБР.
Звання «Почесний громадянин
Хмельницької міської територіальної громади» присвоєно
за видатні заслуги перед українським народом та
Хмельницькою міською територіальною громадою.
30.01.2023 р.,
останнє оновлення 14.08.2024 р.,
Для створення довідки використано матеріали з наступних електронних ресурсів:
© Центральна публічна бібліотека
Хмельницької міської територіальної громади
На початок
Версія для друку
