|
ТАНАЩУК
Борис Семенович |
|
Звання «Почесний громадянин
Хмельницької міської територіальної громади»
присвоєно рішенням позачергової дев'ятнадцятої сесії
Хмельницької міської ради від 23 вересня 2022 року.
Боєць 109 окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Дядя Боря, або як його називали військові «дєд».
Народився Борис Семенович у селищі Бучая Новоушицького району в гарній українській родині. Дитинство пройшло в Хмельницькому, закінчив НВО №5 імені Сергія Єфремова, професійно-технічне училище за спеціальністю «Машиніст баштового крану».
Одружився і мав дружину Марину й чудового сина Максиміліана. Нині він навчається в Хмельницькому Національному університеті. Маючи хист до малювання, мріє стати професійним художником. Тому й обрав відповідний факультет. Має престижний пояс із карате.
Дружина говорить про чоловіка, що був для неї всім: і коханим, і другом, і батьком, і чоловіком, навіть матір'ю, а в синові душі не чув. Чоловік був добрий, сором'язливий, тихий, спокійний, всім все пробачав. Борис займався східними єдиноборствами разом із сином, любив читати книги про війну. Улюбленою книгою була «Енеїда», писав сам для всіх вірші, любив готувати смачний український борщ, відпочивати з родиною. У сім'ї панував затишок і гармонія. Був дуже фотогенічний: на окремих світлинах він дужий козарлюга, статний і безстрашний, на інших модерний чоловік з красивими глибокими очима; інтелігентність, доброта так і світиться в його єстві.
Останнім місцем його трудової діяльності перед службою в ЗСУ та війною був міський продовольчий ринок – працював там різноробочим…
Борис Танащук був справжні патріотом, щирим українцем, мав рішучу громадянську позицію.
У зоні ООС Борис Семенович воював ще з 2021 року, сам заключив контракт на 3 роки, хотів послужити за себе і сина.
Одягнувши військову форму, він воював з рашистськими окупантами на Донбасі в районі міста Торецьк.
Друзі якось запитали його, чи не боїться він смерті, адже ж війна… Тоді Борис показав пальцем на сина й відповів: «У мене є друге життя»
У січні 2022 року Борис Семенович отримав відпустку, приїхав до дружини й сина. Але використати її повністю не вдалося: його відкликали у військову частину. Солдат Борис Семенович Танащук був стрільцем-помічником гранатометника 2-го гірсько-штурмового відділення 3-го гірсько-штурмового взводу.
7 березня 2022 року захисник героїчно загинув з побратимами під час штурму села Слобода-Кухарська Вишгородського району Київської області. Він завдав ворогу вогневе ураження, прикриваючи тактичний маневр свого підрозділу. Будучи на передній лінії оборони, закидав противника гранатами та наніс піхоті ворога втрат. Під час бою отримав смертельне осколкове поранення… Борису Танащуку було 50 років.
21 березня 2022 року захисника провели в останню путь у Хмельницькому.
«Борис Семенович був хорошим і взірцевим військовослужбовцем, старшим товаришем, наставником і подекуди батьком для молодших колег, яким тільки виповнилося вісімнадцять років. На жаль, Бог забирає найкращих до свого війська, архангелів, щоб вони тримали нам небо. Ми просимо усіх закрити небо, але іноді забуваємо, що є ще це військо, про яке ми повинні пам'ятати. Він загинув, щоб зберегти нам життя, щоб ми жили і не забували, хто приніс на нашу землю кров і сльози», – сказала у прощальній промові військовослужбовиця Катерина Арсені.
Поховали захисника на Алеї Слави кладовища, що у мікрорайоні Ракове.
Указом Президента України №384/2022 від 2 червня 2022 року "за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі" Танащука Бориса Семеновича нагороджено орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно).
Звання «Почесний громадянин
Хмельницької міської територіальної громади» присвоєно
за видатні заслуги перед українським народом та
Хмельницькою міською територіальною громадою.
30.01.2023 р.,
останнє оновлення 14.08.2024 р.
Для створення довідки використано матеріали з наступних електронних ресурсів:
© Центральна публічна бібліотека
Хмельницької міської територіальної громади