

|
СТАСЮК
Богдан Олександрович |
Звання «Почесний громадянин
Хмельницької міської територіальної громади»
присвоєно рішенням позачергової дев'ятнадцятої сесії
Хмельницької міської ради від 23 вересня 2022 року.
Народився Богдан СТАСЮК1 липня 1987 року в Давидківцях, що за 15 км від Хмельницького.
Закінчив у Давидківцях школу. У 2003-2005 роках навчався у вищому професійному училищі №4 за спеціальністю «Муляр, електрозварник ручного зварювання, монтажник сталевих і залізобетонних конструкцій».
Це був незвичайний юнак. Він ніколи не сидів без діла. Його сила характеру, його доброта і порядність дивувала односельчан і спонукала його поажати.
Богдана можна було бачити з багатокілограмовим навантаженням під час щоденного бігу: Хмельницький-Давидківці – за 45 хвилин і у власне задоволення. Пробіжка у бронежилеті із 24-кілограмовою гирею – це було його щоденне звичне заняття. А далі купання: чи то влітку, чи то в крижаній ополонці взимку за будь-якої погоди в його улюбленій річці Дзвінці. Друзі дивувались його витривалості і надто ранніми о п’ятій годині спортивними заняттями, а він не зважав, казав: «Що проспиш, то не проживеш» і продовжував майстерно гартувати свій дух і тіло. Не терпів шкідливих звичок, вважав безглуздим витрачати своє життя на алкоголь та сигарети.
Богдан рано пішов працювати, вмів усе: чи то зварка металу, чи будівельна галузь, чи інша робота, але обов’язково якісно, професійно, чесно і скорпульозно. Він жив і працював для всіх, хто потребував того, допомагав всім із задоволенням.
Працюючи в Ізраїлі, скучив за рідною мовою, почав багато читати і не просто читав, аналізував, приміряв обставини, героїв книжок до себе, робив власні висновки. Як народився синочок Дмитро, разом із дружиною Світланою привчали і його читати, розуміти логіку подій, аналізувати.
Богдан мав усюди багато друзів і знайомих. Але він більше любив самоту, спорт, свої книги, свою родину і свою Україну. В АТО він пішов у 2017 році, уклавши контракт із славнозвісним 8 полком спеціального призначення ССО.
А потім Богдан СТАСЮК подався в іншу сферу. Разом із товаришами вони займались будівництвом і ремонтами. Вранці Богдан приїжджав за ними додому і вони вирушали на працю. Кажуть, для нього було важливо працювати якісно, тому він не шкодував грошей на інструменти, якими з напарниками виконували різні роботи. А ще Богдан був зварювальником та майстром “на всі руки”.
Та вже з початком повномасштабного вторгнення російської армії в Україну, яке розпочалося 24 лютого 2022 року, Богдан знову став на захист держави.
Обняв ще сплячу дружину, заспокоїв, узяв вже давно підготовлений наплічник і пішов захищати свого сина, родину і свободу свого народу. Дружина Світлана, його тендітна розумниця, з якою Богдан прожив майже 13 років, тривожилась за свого коханого, бо був для неї всім: справжнім чоловіком, і другом, і порадником. Як була вільна хвилинка, телефонував їй з фронту, заспокоював, надсилав смс з квітами для неї, писав, що все добре і що обіцяє повернутись.
6 червня 2022 року Богдан СТАСЮК загинув під час обстрілу селища Покровського на Донеччині. О 14:30 його машина потрапила під мінометний обстріл і весь удар він взяв на себе. Йому було 34 роки.
8 червня із Богданом СТАСЮКОМ попрощалися у рідному селі, де і поховали.
У захисника залишились дружина, син, мати й брат.
Указом Президента України №471/2022 від 6 липня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України» «За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» СТАСЮК Богдан Олександрович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Звання «Почесний громадянин
Хмельницької міської територіальної громади» присвоєно
за видатні заслуги перед українським народом
та Хмельницькою міською територіальною громадою.
03.02.2023 р.,
останнє оновлення 03.10.2025 р.

Для створення довідки використано матеріали з наступних електронних ресурсів:

© Центральна публічна бібліотека
Хмельницької міської територіальної громади