Леськов Віталій Олегович Централізована бібліотечна система Хмельницької міської територіальної громади

Звання «Почесний громадянин
Хмельницької міської територіальної громади»
присвоєно рішенням позачергової дев'ятнадцятої сесії
Хмельницької міської ради від 23 вересня 2022 року.

Військовослужбовець 72-ої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців Збройних сил України, старший солдат. Позивний "Бен".

Леськов Віталій Олегович народився 22 липня 2000 року в Хмельницькому. Його виховувала мати Тетяна Олександрівна, дідусь Олександр Іванович і бабуся Надія Миколаївна. Закінчив Хмельницьку спеціалізовану середню загальноосвітню школу I-III ступенів №1 (нині – Ліцей №5 Хмельницької міської ради), після чого вступив у Політехнічний коледж на спеціальність “Обслуговування комп`ютерних систем і мереж”/”Комп'ютерна інженерія”. Згодом вступив у Національний університет "Львівська політехніка".

Фанат футбольного клуб "Поділля" (Хмельницький), представник колективу "Ультрас Поділля".

Ще юнаком приєднався до когорти правого руху Хмельницького й дотримувався цих поглядів – брав активну участь у націоналістичному русі. Віталій був членом Всеукраїнської громадської організації "Сокіл" і там не раз проходив вишкіл. Займався бойовим гопаком.

У 16 років розпочав свій бойовий шлях в зоні АТО з Добровольчого Українського Корпусу, оскільки ще з юних років обрав для себе шлях Воїна, який зі зброєю в руках боронитиме рідну землю.

Як згадував його друг, керівник організації "Сокіл" в Хмельницькому Назарій Чепко: "Я думаю, багато не треба говорити, якщо дитина в 16 років їде на війну, а мамі каже, що їде у вишкільний табір – цим сказано дуже багато. 00.49-00.56 Солдат 16-річний не скажу, що спецназівець, але поїхав, тим не менше, не побоявся".

Як тільки Віталій досягнув повноліття – підписав контракт і пішов служити в ЗСУ. Певний час перед відправкою на фронт був інструктором і готував бійців до бойових дій. Служив в різних військових підрозділах, принципово обираючи ті з них, які перебувають на вістрі боротьби із ворогом.

Його армійська характеристика наповнена добірними словами, за якими велика праця над собою: "Професійно підготовлений, дисциплінований, витриманий, наполегливий, здатний до розумного ризику. Вміє виділяти головне при виконанні завдання, досягає накреслених цілей, якісного виконання поставлених завдань, наведення статутного порядку на своїй ділянці роботи. Фізично розвинений, у стройовому відношенні підтягнутий".

"Бен" з впевненістю називав взірця для себе Сергія Кривоноса – офіцера, генерал-майора, на якого він бажав рівнятись. На питання "В чому сила українців?" відповідав коротко: "В незламності. Адже скільки нас не бий, ми завжди повстанемо й надаємо тумаків кожному".

Під час повномасштабного вторгнення російських військ в Україну, "Бен"» перебував на Луганському напрямку в складі 72-ї окремої механізованої бригада ім. Чорних Запорожців.

Загинув Віталій Леськов 5 липня 2022 року в Донецькій області від потрапляння уламка внаслідок ворожого артилерійського обстрілу.

9 липня із захисником попрощалися у Хмельницькому рідні, друзі, побратими, представники місцевої влади. Тіло Героя привезла у Хмельницький його наречена Єлизавета, з якою вони разом воювали.

У Віталія Леськова залишились мама та наречена, яка теж зараз служить в ЗСУ. Пара планувала весілля найближчим часом.

Поховали бійця на кладовищі в мікрорайоні Гречани.

"Коханий Бен, ти загинув, а справа твоя буде жити в мені і хлопцях… оберігай від куль і осколків нас з того світу, а ми будемо збирати криваві жнива. Помстимося за кожну краплю твоєї крові, заберемо стільки виродків, скільки зможемо. Цими словами ти зробив мені пропозицію: "Близь стрімких териконів Донбасу І розбитих артою полів, На руїнах мирного світу, вмитих кров‘ю кількох поколінь, в цих місцях де я втратив багато, де закінчувалось людське життя. Пропоную тобі я, угоду, давай створимо нове життя?" Твоя Чайка тепер воює за двох так, як ти і заповідав…" Так написала на своїй сторінці наречена Віталія Ліза, котра захищала країну разом із ним.

Капелан Олег Макаровський сказав: "Йому був лише 21 рік. Лише і назавжди. 22 липня 2022 року йому мало б виповнитися 22 роки. Але навічно залишиться 21. Він любив Україну. Так і жив, дихав нею, мріяв нею. І за це своє бачення, мрію і любов до неї, він віддав найдорожче – те, що в нього єдине, як і в кожного з нас – життя".

Його шкільний друг, Ярослав Місюренко, розповів: "Був енергійним, веселим, завжди заряджав компанію, завжди привертав увагу до себе. Біля нього було добре, біля нього було приємно".

Віталій Леськов нагороджений нагрудним знаком "Учасник АТО", медаллю "Ветеран війни – учасник бойових дій".

Указом Президента України №556/2022 "за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі" Леськов Віталій Олегович нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно).

12 квітня 2024 року в Сквері Героїв ліцею №5 Хмельницької міської ради посадили восьму сакуру на честь випускників і батьків учнів цього закладу освіти, котрі загинули, захищаючи Україну від російських окупантів. Це і на вшанування пам'яті Віталія Леськова.

Звання «Почесний громадянин
Хмельницької міської територіальної громади» присвоєно
за видатні заслуги перед українським народом
та Хмельницькою міською територіальною громадою.

Для створення довідки використано матеріали з наступних електронних ресурсів: