Військовослужбовець 25 окремої повітрянодесантної бригади ЗСУ.

Народився 31 серпня 1990 року у селі Олексіївка (Старосинявський район), що на Хмельниччині. Закінчив Пилявську ЗОШ І-ІІ ступенів, потім навчався у коледжі ПДАТУ в Кам'янці-Подільському.

Проживав із сім'єю у Хмельницькому. До повномасштабного вторгнення працював на будівництві. Ще займався футболом, грав у захисті. Знайомі згадують його щирим і відважним.

На військову службу в ЗСУ Олега Бондаря призвали у червні 2022. Воював на Донецькому, Харківському та Луганському напрямках.

7 грудня 2022 року під час виконання бойового завдання у Луганській області отримав поранення,після чого був направлений на лікування до шпиталю.Вилікувавшись, повернувся до служби, на один із найпекельніших напрямків "Сватово-Кремінна".

У 2023 році нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України та її цілісність». 

Відданий військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконавши військовий обов'язок в бою за Україну, її свободу і незалежність, воїн загинув 9 липня 2023 року, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Новоселівка Сватівського району Луганської області, внаслідок артилерійського обстрілу. 17 липня в обласному центрі попрощалися з 32-річним Героєм.

У військовослужбовця залишились батьки, брат, дружина та двоє синів.

Указом Президента України Бондаря Олега Анатолійовича "за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі" нагороджено орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно).