Розвідник-гранатометник, позивний «Грек». Воював у складі 132-го окремого розвідувального батальйону у складі Десантно-штурмових військ ЗСУ. 

Доценко Ілля Петрович народився 13 серпня 1994 року в місті Сватове Луганської області.

З 2001 року навчався в початковій школі «Росток» міста Сватове, а пізніше у Сватівській гімназії.

У 2010 році вступив на навчання до Слов'яносербського сільськогосподарського технікуму.

У 2013 році вступив до Луганського національного аграрного університету на спеціальність «Облік та оподаткування».

У 2018 працював в охоронній фірмі «Ягуар» на посаді старшого охоронця.

У 2021 році працював у фірмі «Агрохім» на посаді експедитора.

У вільний час любив подорожувати.

На початку повномасштабного російського вторгнення виходив на мітинги проти окупантів у місті Сватове. Коли окупанти вже закріпилися в місті, переїхав разом із рідними у Хмельницький. Тут пішов до військкомату, аби захищати рідну країну. 

Ілля Доценко одружився, вже перебуваючи на фронті, говорить його побратим з позивним "Альф". "Це було онлайн-весілля. Ми зібрались, подарували йому годинник і все, він став одруженим", – каже військовий.

Ілля виявив велику відвагу та самовідданість на фронті. Загинув воїн 6 червня 2023 року внаслідок ворожого авіаудару в районі села Омельник Запорізької області. Захиснику назавжди 28 років.

Написав побратим Михайло: «Багато його подвигів, про які, мабуть, ніколи не дізнаються цивільні, залишаться в пам'яті побратимів, які в той момент тримали зброю поряд із ним. Розвідник з великої букви. Людина, яких, мабуть, більше нема. Воїн, який ніколи не помре. Водій, який їздив там, де навіть повзти було майже неможливо. Коли група була під щільним вогнем ворожих куль та артилерії, єдиним, хто її погодився вивезти, був Грек. Ілля раз за разом виходив на завдання з лукавою посмішкою і якимось саркастичним жартом. Можливо, в нього і була певна доля страху, але його спокій, почуття гумору і водійська майстерність вселяли впевненість в тому, що по дорозі не буде проблем. Він був людиною, яка ділила крайню цигарку і непереможну впевненість, що все буде добре. Для своїх 28 років він знав забагато про те, як влаштований світ і попри всі негативні сторони суспільства боровся за його свободу. Він бачив перед собою ціль і з гордо піднятою головою йшов до неї. Друже Грек, гідний сину Луганщини, спочивай з миром, ти залишишся назавжди в нашому строю».

10 червня 2023 року хмельничани провели Героя в останню путь. В Іллі Доценка залишилися батьки, брат, дружина. 

Похований на Алеї Слави, що у мікрорайоні Ракове.

Указом Президента України №684/2023 "Про відзначення державними нагородами України" Доценка Іллю Петровича "за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку" нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно). 

31 січня 2024 року дружина та мама Іллі отримала державну нагороду.