Сучасна письменниця, публіцистка, поетка, прозаїкиня, політична діячка
Народилася Марія Василівна Матіос 19 грудня 1959 року в селі Розтоки Путильського району Чернівецької області. Корінна гуцулка з Буковини. Має унікальне дослідження свого родоводу, що сягає корінням 1790 року.
У 1982 році закінчила філологічний факультет Чернівецького державного університету (відділення української мови та літератури).
Працювала бібліотекаркою університетської бібліотеки. 8 років — на Чернівецькому машинобудівному заводі.
Виступала в буковинських ЗМІ, була заступницею голови Чернівецької обласної організації НСПУ, до якої увійшла в 1986 році. Була однією зі співзасновників і відповідальним секретарем «Буковинського журналу» (1992). З 1997 року живе в Києві. Працювала помічником секретаря Ради національної безпеки та оборони України.
Марія Матіос наділена надзвичайним талантом. Вірші почала писати у шкільні роки. Вона авторка багатьох поетичних збірок, провідні теми яких такі: історія та природа буковинського краю, духовний світ сучасної людини, кохання. Її віршам притаманне органічне відчуття колориту буковинського краю, вміння по-своєму сказати про минуле і сучасне народу, передати стан людської душі, закоханої в красу і неповторність навколишнього світу.
Неодноразова переможниця конкурсу «Книжка року», у 2007 році отримала Гран-прі конкурсу «Коронація слова».
Є в доробку Марії Матіос і багато прозових творів. Вони глибоко філософічні, наповнені трагічним світовідчуттям, звернені до історії та сьогодення українського народу, до дослідження внутрішнього світу людини в різних ситуаціях, пов'язаних як із суспільним, так і особистим життям. Найбільше визнання має роман «Солодка Даруся». За нього авторка у 2005 році отримала Національну премію України ім. Т. Шевченка.
Марія Матіос — лауреатка багатьох літературних премій. У 2008 році отримала звання "Заслужений працівник культури України", у тому ж році стала почесним громадянином Чернівців.
Народна депутатка України у 2012–2014 роках та від 2014 року.
У 2015 році нагороджена орденом княгині Ольги ІІІ ступеня.
Окремі твори Марії Матіос перекладені румунською, англійською, німецькою, японською, польською, хорватською, французькою та ін. мовами. Друкувалися у Канаді, США, Нідерландах, Австралії, Китаї, Хорватії, Сербії.
Матіос М. В. Вирвані сторінки з автобіографії / М. Матіос ; худож. С. Іванов. — 2- ге вид. — Львів : Піраміда, 2011. — 368 с.
Реальний час, що пливе крізь живі людські долі, і реальні люди, що пливуть крізь плинний час, —такими є основні мотиви книжки «Вирвані сторінки з автобіографії» найпопулярнішої української письменниці Марії Матіос. Книга-дайджест «населена» багатьма відомими і невідомими людьми і подіями, які й складають історичну, психологічну, ідеологічну, культурну та побутову мозаїку українського життя перетину ХХ і ХХІ століть. Недаремно сама письменниця називає «Вирвані сторінки...» «не просто автобіографією, а стовідсотковою книгою про сучасність і сучасників».
Матіос М. В. Майже ніколи не навпаки : сімейна сага в новелах / М. Матіос ; худож. С. Іванов. — Львів : Піраміда, 2007. — 176 с : іл.
Сімейна сага в новелах «Майже ніколи не навпаки» вражає своєю майстерністю написання, відвертістю та глибиною викладу. Кожен персонаж цієї небуденної драми має беззаперечне алібі, неопротестовану правду і власні суди честі. А отже, має право чинити так, як не можна передбачити жодною логікою чи писаним законом. Закони честі вступають у суперечку із законами серця, бо так було споконвік, і майже ніколи не є навпаки.
Матіос М. В. Москалиця. Мама Маріца — дружина Христофора Колумба / М. Матіос. — Львів : Піраміда, 2008. — 112 с.
Немає межі жіночій винахідливості в час смертельної небезпеки. Немає страху, який позбавив би жінку волі чинити опір. Немає людини, здатної розгадати жінку, яка тримає свою таємницю впродовж життя, як тримає власну честь... Кожна жінка могла би створити свою галерею подібних істин. Проте Марія Матіос у повісті «Москалиця» відстоює саме таку філософію.
Матіос М. В. Кулінарні фіґлі / М. Матіос ; худож. С. Іванов. — Львів : Піраміда, 2009. — 208 с. : іл.
Беручи до рук «Кулінарні фіґлі» Марії Матіос, не забудьте прихопити «слинявчик», бо від цього смачного й життєрадісного читання вам не раз тектиме слинка із підборіддя — і аж до пазухи. Ну, й на здоров'я! Адже такою різною в українській літературі вміє бути, мабуть, тільки вона.
Матіос М. В. Армагедон уже відбувся : повість / М. Матіос. — Львів : Піраміда, 2011. — 112 с.
Сторінки книги Марії Матіос «Армагедон вже відбувся» — це майже «дантові кола» однієї людини. І провідником в цьому тексті є Іван Олексюк — у далекій молодості «засуджений за життя» ціною «червоної гадючки крові на своїх черевиках». Ці «дантові кола» потрібні письменниці, щоби пізнати Істину головного персонажа, який весь вік після вбивства людини думає про «вавилонську вежу» свого життя, яка має колись звалитися.
Авторка через історію Івана Олексюка наближає читача до розуміння Іванової правди — причини, його істини: ХОТІТИ ЖИТИ. Бо насправді істина для всіх одна. От тільки, «якби запізнитися вмерти. Або народитися».
Матіос М. В. Жіночий аркан у саду нетерпіння : [поезії] / М. Матіос ; худож. С. Іванов. — 2-е вид. — Львів : Піраміда, 2011. — 308 с.
Марія Матіос вважає, що життя кожної жінки — безперервний випробувальний танець. Але традиційно жінки ніколи не танцюють «аркан» — ритуальний, суто чоловічий танець жителів гір. Проте авторка стверджує, що її героїня «затесалась між аркани», і цей «аркан» стане «вальсом». «Жіночий аркан у саду нетерпіння» — поезія справжньої Жінки. Жінки із плоті і крові, жінки, яка вміє бути щасливою «отут і вже».
Матіос М. В. Черевички Божої Матері : вирвана сторінка з буковинської саги: повість / М. В. Матіос. — Львів : Піраміда, 2013. — 208 с.
Бездоганне знання гуцульських вірувань і народних традицій, людської психології та історичних фактів дозволили Марії Матіос відтворити особливу драму людини ХХ століття на території, яку історик Тімоті Снайдер назвав «кривавими землями». Іванка Борсук — головна героїня книжки, що перекочувала зі сторінок повісті «Москалиця», у свої дванадцять рочків розуміє найголовніше: що є Добро і що є Зло.
Матіос М. В. Солодка Даруся / М. В. Матіос. — Львів : Піраміда, 2007. — 188 с.
«Солодка Даруся» — це вражаюча, приголомшлива розповідь про безпощадні жорна історії, невитравлюване людське зло і незнищенне добро водночас, про природну толерантність людей різної крові та націй у часи історичних катаклізмів та про незбагненні пристрасті маленького людського серця.
Матіос М. В. Чотири пори життя / М. В. Матіос. — Львів : Піраміда, 2009. — 264 с.
Упродовж усього життя людину поборюють пристрасті. Та надходить мить — і чуттєва людина навіть у пристрасті стає філософом. Таким є лейтмотив ранніх творів Марії Матіос, представлених у книзі «Чотири пори життя».
Матіос М. В. Приватний щоденник. Майдан. Війна... / М. В. Матіос. — Львів : Піраміда, 2015. — 356 с.
«Приватний щоденник» — це свого роду хроніка, що починається з кінця 2013-го і до середини літа 2015-го року. І крізь цю призму письменниця дуже зворушливо і дуже чуттєво описує маленькі історії українських родин, життя яких болючими втратами та глибокими ранами назавжди змінив Майдан... змінила війна... А ще — свої історії «про конкретні битви за дуже конкретних людей».
Матіос М. В. Нація. Одкровення / М. В. Матіос. — Львів : Піраміда, 2006. — 204 с.
Споконвічні, майже апокаліптичні дилеми життя і смерті, честі — безчестя, любові — ненависті під її пером творять неповторну ауру Слова, Філософії та Пристрасті.
Матіос М. В. Щоденник страченої : психологічна розвідка / М. В. Матіос. — Львів : Піраміда, 2005. — 192 с.
Літописець полюсів людського життя — легального й прихованого — Марія Матіос у «Щоденнику страченої» демонструє елементи психологічного трилера, в якому органічно поєднано сюжет і потік свідомості, детективність розповіді й новелістичний фінал, тілесну чуттєвість і психоаналітику.
Матіос М. В. Букова земля : роман-панорама завдовжки у 225 років/ М. В. Матіос. — 5-те вид. — Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2020. —928 с.
«Букова земля» — це пронизлива, глибока і зухвала сага завдовжки у 225 років, пропущена через перехресні історії п'яти родин різного суспільного рівня і статусу, а також історичних персонажів, так чи інакше пов'язаних з Буковиною. Землероби, скотарі, воїни, посли і міністри постають повноправними творцями не лише приватної, а й загальноєвропейської історії. Недаремно авторка означила жанр свого твору як роман-панорама. Географія його подій простягається від крихітного буковинського хутора Сірук — до Відня, Берліна, Бухареста, Москви і Берна. А обрамленням цього класичного роману виступає особливий сюжет зі Станиці Луганської літа 2014 року. І як завжди у книжках Марії Матіос, окремим персонажем є мова з її неповторною лексичною розкішшю і гуцульським чаром.
Матіос М. В. Мами: драма на шість дій / М. Матіос. — Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2023. —288 с.
Що лишається матері, коли життя забирає у неї найцінніше — власну дитину, і вона опиняється у прірві відчаю і безсилля? Де вона бере сили не збожеволіти від невимовного болю і вселенської скорботи, які вже навічно оселилися у її серці?
У своїй новій книзі Марія Матіос розповідає історії п'яти жінок. Усі вони — різні, у кожної своя доля, але об'єднує їх одне — найстрашніше, що може спіткати маму, — втрата єдиного сина. Кожна переживає горе по-своєму, а разом вони доповнюють одна одну і розкривають усю глибину й розпач трагедії осиротілого материнства.