Іван БЕРИНДА народився 7 липня 2000 року в Хмельницькому.
Навчався в НВК №4 (нині ліцей №4 імені Павла Жука Хмельницької міської ради).
Іван ріс компанійським і веселим хлопцем, займався спортом. В школі був активним — брав участь у різних олімпіадах: то з математики, то по спортивних гуртках. Займався волейболом. Разом із шкільною командою боровся на обласному та всеукраїнському рівнях, де займали призові місця.
Після закінчення ліцею Іван з 2017 по 2022 роки навчався у Хмельницькому національному університеті за спеціальністю «Економічна кібернетика» факультету економіки і управління, де отримав ступінь магістра.
Одночасно з навчанням в університеті отримав військове звання молодшого лейтенанта за програмою підготовки офіцерів запасу військової кафедри Хмельницької Національної академії прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького.
Під час навчання у виші, Іван почав працювати в сфері 3D-моделювання житлових будинків. Згодом отримав підвищення на роботі та став куратором, навчаючи новачків.
Отримавши повістку 12 березня 2023 року, Іван без вагань пішов на захист незалежності України. Він боронив країну у складі 56-ої окремої мотопіхотної бригади на одному із найгарячіших відрізків фронту — Бахмутському напрямку, де був командиром кулеметного взводу.
Загинув воїн 4 грудня 2023 року під час штурму поблизу села Григорівка, Бахмутського району, Донецької області, виконуючи бойове завдання.
«Вічна пам'ять тобі, брат», «Ти завжди будеш моїм героєм», «Ніколи не забуду тебе»...Такі слова залишали друзі та однокласники у соцмережах під чорно-білою світлиною хлопця. На ній — Іван БЕРИНДА, хлопець із теплою посмішкою. Саме таким він залишиться в пам'яті всіх, хто його знав.
20 грудня захисника провели в останню путь у Хмельницькому. Івану БЕРИНДІ було лише 23 роки…
«23 роки сину було. В окоп прилетіла російська міна. Все, що я знаю», — розповіла каналу «Суспільне Хмельницький» мати воїна пані Ольга Томчук.
А ще розповіла, що коли Іван отримав повістку, вона його відмовляла: «Я його просила — не йти. Він сказав: «Мама, я давав присягу, клятву народу, і я піду. Не буду ні ховатися, ні тікати». Робота в нього за кордоном була, пропонували, він сказав: «Я не поїду». Він, як сказав, так і зробить. Дуже хороший син був».
У Івана БЕРИНДИ залишилися батьки.
Поховали захисника на Алеї Слави кладовища, що у мікрорайоні Ракове.
Указом Президента України №370/2024 від 21 червня 2024 року «За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку» лейтенанта БЕРИНДУ Івана Олександровича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Цю державну нагороду родині Героя у Хмельницькому вручили 16 жовтня 2024 року.
Історія Івана Беринди є зворушливою і героїчною. Він був не лише активним і талановитим юнаком, але й справжнім патріотом, який віддав своє життя за незалежність України. Його пам'ять буде жити в серцях тих, хто його знав і любив. Вічна пам'ять Герою.
На початок
Версія для друку
