Владислав БІЛОВ народився 3 травня 1997 року в Хмельницькому.
Навчався у середній загальноосвітній школі №18 І-ІІІ ступенів ім. В. Чорновола (нині «Гімназія №28 імені В'ячеслава Чорновола Хмельницької міської ради». Також закінчив вище професійне училище №4, де отримав спеціальність «столяр».
До війни Владислав працював на підприємстві, яке займалося встановленням сонячних панелей.
У вересні 2023 року отримав повістку та пішов захищати країну, адже вважав це своїм обов'язком.
Владислав пройшов навчання у Великобританії, де часто призначався командиром відділення та вів хлопців за собою. Після повернення воював у складі 80-ої окремої десантно-штурмової бригади, солдат.
Загинув воїн 6 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу села Кліщіївка на Донеччині.
20 грудня 2023 року із Владиславом БІЛОВИМ попрощались у Хмельницькому. Йому було лише 26 років…
«Це дуже важкий день для нас. Це неможливо. Неможливо, тому що дуже багато дітей помирає... Мій син мріяв про прекрасне життя, виїхати за кордон, працювати, заробляти. Хотів жити...», — розповіла Суспільному мати захисника Ірина Білова.
Про свого полеглого сина Ірина Білова розповіла і газеті «Є»: «До війни він працював на підприємстві, яке займалося встановленням сонячних панелей. Він у мене Герой, проте не обійме мене вже більше і не скаже: «Моя мамусічка». У нього лишилася прекрасна дівчина, з якою він мріяв одружитися. Я дуже хотіла бути бабусею».
Подруга загиблого Тетяна пригадує, яким був Владислав. «Він був дуже справедливий, ніколи нікого не залишав в біді. Він останнє віддасть, але комусь допоможе. От так і вийшло, що він віддав своє життя за нашу Україну».
У Владислава БІЛОВА залишилися мати, брат та кохана дівчина.
Поховали Героя на Алеї Слави кладовища, що у мікрорайоні Ракове.
Указом президента України №147/2024 від 7 березня 2024 року «Про відзначення державними нагородами України» «За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку» солдата БІЛОВА Владислава В'ячеславовича нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).