Віталій СВІЩОВ народився 5 жовтня 1986 року у Хмельницькому.

Закінчив із золотою медаллю Хмельницький колегіум №16 (нині Ліцей №16 імені Володимира Козубняка Хмельницької міської ради).

Під час навчання у колегіумі показував відмінні успіхи, брав участь у міських олімпіадах, займався дзюдо та грав у футбол.

У 2004 році з легкістю вступив у Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» на факультет електроенерготехніки та автоматики, де здобув фах інженера-механіка. Паралельно здобував магістерську освіту на факультеті менеджменту та маркетингу. Приймав активну участь у роботі і житті кафедри, грав у футбольній збірній факультету.

Після здобуття освіти проживав у Києві, працював у ТОВ «Октавіс-Груп» менеджером з продажу обладнання, виконував проєктні роботи та згодом займав посаду комерційного директора підприємства. Був спеціалістом своєї справи.

За життя Віталій мав багато друзів. Він любив настільний теніс, футбол, подорожувати, а ще обожнював риболовлю. Після одруження і народження спочатку донечки, а потім сина, увесь вільний час приділяв сім'ї. Віталій був патріотом України і брав участь у Революції Гідності на Майдані. 

У перші дні повномасштабного вторгнення Росії в Україну добровільно пішов до Хмельницького військкомату. Однак, його не взяли. Чекати виклику Віталію довелося рік. Весь цей час чоловік активно займався волонтерством, допомагав ЗСУ грошима та водночас здобував знання із управління БПЛА і тактичної медицини.

Отримавши необхідні навички, пройшов співбесіду та, підписавши контракт, у квітні 2023 року Віталій вступив до лав Національної гвардії України. Служив у 13-ій бригаді оперативного призначення «Хартія», позивний «Ріо». Займався аеророзвідкою, був оператором БПЛА, солдат. Пройшов курс навчання у Німеччині. Воював на Запорізькому та Донецькому напрямках.

26 грудня 2023 року Віталій СВІЩОВ загинув під час виконання бойового завдання, отримавши смертельне поранення внаслідок ворожого обстрілу КАБом біля населеного пункту Серебрянка, що на Донеччині. Його загибель підтвердили через кілька днів, коли змогли забрати тіло з поля бою. Тепер Віталію навіки 37 років…

4 січня 2024 року з Віталієм СВІЩОВИМ попрощалися у Хмельницькому.

«Віталій ніколи нічого не боявся. Він був мужнім і хоробрим воїном. Не міг сидіти без діла, допомагав із забезпеченням свого підрозділу необхідним обладнанням, транспортом та військовою формою. Віталій був добрий, мудрий та справедливий. Він був чудовим батьком, люблячим чоловіком, уважним сином та вірним другом. Усі, хто його знав, запам'ятають Віталія з усмішкою на обличчі та вогнем в очах», — розповіла його дружина.

«Ріо» був досвідченим чоловіком, мав багато життєвого досвіду, яким ділився. Вкладався на максимум в наше відділення, постійно намагався вводити щось нове, щоби оптимізувати процеси, мав багато ідей для покращення», — діляться побратими.

У нього залишилися дружина, двоє дітей, мама та брат.

Поховали захисника на Алеї Слави кладовища, що у мікрорайоні Ракове.

Указом Президента України №156/2024 від 14 березня 2024 року «Про відзначення державними нагородами України» «За особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність Українському народові і Військовій присязі» Свіщов Віталій Дмитрович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).