Хмельницька міська централізована бібліотечна система  Хмельницька міська централізована бібліотечна система
    Про ЦБС
    Бібліотеки
    Читачам
    Ресурси бібліотек
    Віртуальні виставки
    Наша Україна
    Наше місто
    Літературна світлиця
    БібліоЖиття
    Фотогалерея
    Відеогалерея
    Проекти та програми
    Контакти
    Карта сайту




    Пошук по сайту

     

    Хмельницька міська рада

     
      Головна » Наше місто » Ми знаємо про Хмельницький все
    З історії благоустрою Проскурова

    Наприкінці ХІХ ст. Думою обговорювалося питання «Про заборону випускати худобу на вулиці міста». Цікаво, що постанови з цього питання так прийнято і не було, а як зазначалося в протоколі: «Скот никому не мешает, а свиньи даже пользу приносят, поедая всякого рода отбросы и посему являются санитарами города».

    …На початку ХХ ст. Проскурів «зганьбився» на всю імперію. Справа в тому, що у 1901 р. була надрукована стаття  анонімного автора у «Киевском слове», в якій розповідалося про жахливий антисанітарний стан міста. «Антисанітарний стан цього міста, за винятком 3-4-х вулиць, де проїжджає начальство, не піддається опису. Ряд вулиць і провулків від берегів Бугу до Купецької (нині Подільської) цілий рік являють собою суцільну клоаку, з якої розповсюджується страшенний сморід. Будинки розташовані хаотично і біля кожного з них, як злоякісні нарости, туляться потворні прибудови. Завдяки цьому, вся частина міста майже зовсім позбавлена вулиць. Замість них — тільки різні за формою проміжки, які використовуються як звалища гною, відходів та нечистот. Під час дощу все це сміття стікає у Буг, звідки місцеве населення бере питну воду…». І так далі. Та навіть після такої статті гласні міської Думи (після довгих дебатів) так і не застосували активні дії. Справу, як то кажуть, відклали у «довгий ящик». Але… В 1904 р. в столичній газеті «Петербуржские ведомости» з'явилася стаття майже аналогічного змісту. Подібну публікацію місцева влада знову проігнорувати аж ніяк не могла, тим більше, що навести у Проскурові порядок почав вимагати сам подільський губернатор. Дума прийняла постанову про ряд невідкладних заходів щодо покращення санітарного стану міста. Ось таким чином розпочався комунальний благоустрій нашого Проскурова і поштовхом для цього, зауважте, стали газетні статті.

    До цієї добірки хочеться додати ще декілька цитат із першої книги про наше місто 1915 р. "Проскуров 27 лет тому назад. Рассказ местного нотариуса К.И.К.", де свій погляд на Проскурів описує нотаріус. Враховуючи колоритність мови, текст подається мовою оригіналу, замінивши лише літери, які вийшли з ужитку:

    «…Вид Проскурова был ужасен: грязь по колено, одна шоссейная улица, идущая от вокзала, да и та вся в ухабах, дома маленькие, глинобитные, сырые и запущенные. Красовался лишь один прекрасный двухэтажный дом сахарозаводчика, почетного гражданина М (Маранца – авт.)

    Способов сообщения в не мощеной части города, никаких; даже в глубочайших калошах (называемых "черпатами") оказалось идти не безопасно, так как в некоторых местах были глубокие трясины в которых гибли лошади. Извозчиков вовсе не было, кроме одного еврея С., но Господи, какой это был извозчик! Ездил он только по шоссе вследствие слабосильности лошадей. Одна лошадь имела только один глаз, а коляска по всем швам была перевязана кусками веревок. Устройство этой колымаги было особенное, она на всяком ухабе, а их было очень много, так подбрасывала, что седок подпрыгивал, как шарик, и валился в грязь. Один такой случай расстроил даже свадьбу, так как очутившийся в грязи жених, не имея другого костюма, отказался от женитьбы, видя в случившемся с ним дурное предзнаменование. Извозчик же на вопрос, почему его фаэтон так подбрасывает, добродушно отвечал: "деликатные рессоры".

    …Вода, особенно в сыром виде, была невозможна для питья, она издавала какой-то специфический запах и вкус, а порой заметны были какие-то комочки и белая пенка, появление которой, по словам водовозов, получило свое начало от мыла, так как они воду брали в том самом месте, где стиралось грязное обывательское белье. Это мыло и было рассадником всевозможных бацылл. По этому поводу на мой, как-то поставленный вопрос, доктор Г. (Гуревич – авт.) очень остроумно ответил: "Да, очень много у нас разных бацилл, и счастье наше в том, что именно их много; они, пожирая друг друга, тем самым облегчают нашу работу, и мы их меньше проглатываем"…

    …Не меньше, если не больше, страдали заброшенные судьбой в Проскуров чужие, приезжие люди. Ни одной гостиницы, ни одного ресторана, ни одного места, где бы можно было поесть или отдохнуть без общества клопов. И в этой серой жизни Проскурова ярко блестели две точки: одна из них – это двухклассное народное училище…, а другая – Офицерское собрание 46-го пехотного Днепровского полка. Эти две точки и были зачастую отрадным убежищем.

    Проскуров понемногу стал просыпаться, а прилив чужих людей вызвал некоторую активность. Голоса же этих людей, что нет того-то или другого, что невозможно в Проскурове жить, способствовали тому, что городская управа, внимая этим голосам, стала более широко развивать свою деятельность, ставшую планомерной и безупречной.

    Деятельность свою управа главным образом проявила в определении городской территории: она составила план города, разделила город на участки, определила цену земли и стала очень осмотрительно продавать ее и собирать капитал на постройку учебного заведения.

    …Полагать надо, что где-то в книге судеб было написано, что над Проскуровом взойдет солнце, и он возродится, устроится и сделается сносным для житья.

    Все пришли к заключению, что без инициативы, без людей и общей дружной помощи ничего нельзя сделать. И вот, создается удивительно остроумный план, которому позавидовал бы лучший стратег. Один из почетных деятелей, почетный гражданин М. (Маранц – авт) предложил лицам власть имущим взять в наем за гроши его чудный дом и поместить в нем Общественное Собрание. Цель этого шага очевидна – объединить интеллигентное общество. Предложение принимается, и являются работники. Дело двигается с неимоверной быстротой, и в течении двух месяцев появляется общественное собрание (клуб) в вполне оборудованном роскошном доме, в составе 96-ти членов (в том числе) двенадцати представителей церкви, т.е. священников и одиннадцати ксендзов. Это учреждение явилось первым камнем для переустройства Проскурова, первым ключом и первой ласточкой.»...

    17.09.2012 р.

    Використані джерела:

    1. Єсюнін С. Справа №52: "Антисанітарний стан Проскурова" / Сергій Єсюнін // Проскурів. – 2000. – №№58-59. – 4 серпня.
       
    2. Історія міста Хмельницького: документи і матеріали. Науково-популярне видання / упор. Єсюнін С. М. – Хмельницький, 2006. – 80 с.

    © Хмельницька міська центральна бібліотека
    Сектор автоматизації центральної бібліотеки

    Підготувала: Єсюніна Галина

    Подільська, 78
    тел. 79-44-34
    cbs.km.ua


    60-річчя ЦБ
    60-річчя ЦБ
    • Електронний каталог
    • Електронний каталог
    • Електронний каталог
    • Електронний каталог
    • Електронний каталог
    • Меню для книгоманів
    • Зростаємо професійно
    • Мистецька вітальня
    • Наші видання
    • Послуги ЦБС
    Нові книги у першому кварталі 2016 р.

    За перший квартал 2016 року до бібліотек Хмельницької міської ЦБС надійшло близько 1300 нових книг. 

    Якому жанру літератури Ви надаєте перевагу?
    детективи
    драми
    казки
    комедії
    легенди
    ліричні вірші
    пригоди
    трілери
    фентезі
    інше

    Слідкуйте за нами у
    соціальних мережах






    © ХМ ЦБС, 2010-2020 г.
       Офіційний сайт
    Україна, м. Хмельницький, вул. Подільська, 78
    www.cbs.km.ua            kmcbs.c@gmail.com
    Копіювання інформації можливе тільки за наявності згоди
    адміністратора, а також активного посилання на сайт.
    створення
    сайту
    Студія Спектр