Патон Борис Євгенович Централізована бібліотечна система Хмельницької міської територіальної громади

» »

Патон Борис Євгенович

Під керівництвом династії Патонів Інститут електрозварювання імені Є. О Патона Національної академії наук України став всесвітньо відомою фірмою, що вирішує завдання цивільні і військові, земні і космічні, а зварювання є провідним технологічним процесом з'єднання металевих і неметалевих матеріалів у різних умовах і середовищах.

27 листопада 2018 року виповнюється 100 років від дня народження Бориса Євгеновича Патона – видатного вченого в галузі зварювальних процесів, металургії та технології металів, доктора технічних наук, з 1962 року – президента АН УРСР (нині Національна академія наук України).

27 листопада 1918 року в Києві відбулося установче засідання Української Академії наук як новоствореної організації. Її президентом було обрано В. І. Вернадського, а секретарем – А. Ю. Кримського. Саме цей день нині вважають в Україні днем народження Академії наук.

За вражаючим збігом обставин НАН України та її майбутній президент народилися в один день.

Народився Борис Патон у Києві, в родині академіка Євгена Оскаровича Патона, організатора та директора Інституту електрозварювання, знаменитого ученого в галузі мостобудування, професора Київського індустріального інституту (нині НТУУ «Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського»).

Тоді родина мешкала на Шулявці, а згодом переїхала до одного з перших київських кооперативів на вулицю Тимофіївську (нині Михайла Коцюбинського). Навчався Борис спочатку в школі №52, а згодом перейшов у школу №79.

Батько змалку прищепив синові любов до точних наук. Тож дорога до Київського індустріального інституту, де батько створив дві кафедри і пропрацював кілька десятків років, для юнака була вже проторована.

Захистив диплом Борис Патон 22 червня 1941 року, ставши інженером-електриком, а застосувати на практиці знання довелося у грізні роки Другої світової війни.

Спочатку за розподілом він поїхав працювати на суднобудівний завод «Красное Сормово» у м. Горький (нині Нижній Новгород), де виготовляли підводні човни. Там Борис Євгенович працював інженером електротехнічної лаборатороії, а потім його перевели на Урал, в Нижній Тагіл, куди у вересні 1942 року евакуювали з Києва Інститут електрозварювання під керівництвом академіка Євгена Патона, батька Бориса Патона.

Сюди ж незабаром евакуювали з Харкова паровозобудівний завод, у конструкторському бюро якого було створено легендарнийтанк Т-34, визнаний кращим танком Другої світової війни.

На організованому Уральському танковому заводі імені Комінтерну, де товсту броню зварювали вручну багато годин, не вистачало досвідчених зварювальників і зварювальних постів. Але нікому в світі не вдавалося створити швидкісне автоматичне зварювання загартованих броньованих сталей. Та під керівництвом Євгена Оскаровича це завдання розв'язали за небачено короткий строк, причому знайшли секрети не лише нової технології, а й запропонували нове обладнання, нові зварювальні матеріали.

Борисові Патону було доручено розробити електричну схему нових автоматичних зварювальних головок. У ній мало бути реалізоване відкрите в 1942 році явище саморегулювання дуги. Молодий інженер упорався з цим завданням блискуче. Запропонована ним зручна і надійна конструкція не лише забезпечила можливість виробляти такі головки в умовах звичайних механічних майстерень, але й не потребувала спеціальної підготовки кадрів для її експлуатації. Але головним було те, що ці пристрої відіграли величезну роль у збільшенні обсягів випуску танків. Були створені автомати для зварювання.

Продуктивність зварювання зросла в 10 разів, а автоматами керували підлітки. Завдяки патонівським автоматам виробництво бронемашин в Нижньому Тагілі вдалося поставити на конвеєр. Буквально за рік нову технологію впровадили на 52 заводах, до кінця війни було зварено понад 30 тисяч танків і самохідно-артилерійських установок (САУ), що було значним внеском патонівців у Перемогу. В 1943 році Борис Патон за цю розробку отримав свій перший орден – «Знак пошани».

Борис Патон працюючи, як і всі співробітники інституту наладчиком установок та інструктором, виконав наукові дослідження дугових і металургійних процесів. Розвиток цих досліджень у наступні роки привів до винаходів: швидкісного багатодугового зварювання, технологій і обладнання для виробництва труб. По суті, до створення сучасної трубної промисловості на теренах Радянського Союзу.

По війні, у 1945 році, Борис Патон повернувся до Києва і пов'язав долю з Інститутом електрозварювання.

У 1945 році захистив кандидатську дисертацію «Аналіз роботи зварювальних головок та способів їх живлення при зварюванні під флюсом».

Незабаром Борис Євгенович очолив один із відділів Інституту електрозварювання, а в 1950 році молодий вчений став заступником директора Інституту електрозварювання. У 1952 році успішно захистив докторську дисертацію «Дослідження умов стійкого горіння зварювальної дуги і її регулювання».

12 серпня 1953 року помер батько, Євген Оскарович і з 1953 року Борис Євгенович – директор Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона АН УРСР.

Більшість, споглядаючи за титанічною працею науковців, бачить лише як вони все своє життя важко, ледь не каторжно працюють. І лише невелика кількість людей добре розуміє, що вони просто жити не можуть без дослідницького пошуку і наука для них – гостра насолода. Наука й прогресує завдяки таким подвижникам, чиє максимальне напруження призводить до нових відкриттів.

Зварювання металів – універсальний технологічний процес, здатний вносити революційні зміни на виробництві. Борис Патон – заслужений діяч науки і техніки України, заслужений винахідник. Він автор і співавтор понад 400 винаходів, понад 1000 публікацій, у тому числі 20 наукових монографій.

Учений відомий прекрасним умінням працювати з колективом, готовністю вислухати цікаві ідеї і допомогти їх реалізувати.

В результаті, під керівництвом Бориса Євгеновича створений принципово новий спосіб зварювання – електрошлаковий. На основі зварювальних джерел енергії в інституті створено нову галузь металургії – спецелектрометалургію.

Академік Борис Патон, як повідомляли ЗМІ, першим почав та розвинув дослідження з використання зварювальних процесів у космічній галузі.

1969 року за допомогою створеної в інституті установки «Вулкан» вперше було здійснено зварювання металів на борту космічного корабля «Союз-6».

1984 року за допомогою створеного в Інституті електрозварювання АН УРСР універсального ручного інструмента були проведені технологічні операції зварювання і напилення у відкритому космосі.

До кола наукових інтересів Патона-вченого увійшла проблема пошуку оригінальних медичних технологій і розробка унікальних зразків медичної техніки та інструментів. Під його керівництвом співробітники інституту та науковці-медики винайшли спосіб з'єднання (зварювання) м'яких тканин людини і тварин, який широко використовують у хірургічній практиці.

У 1998 році Указом встановлена відзнака Президента України «Герой України». 26 листопада 1998 року першим за високі досягнення в науці її здобув Борис Патон – «за самовіддане служіння науці, визначні досягнення в галузі зварювання та спеціальної електрометалургії, що сприяли визнанню й утвердженню авторитету вітчизняної науки у світі».

Активна творча діяльність і талант керівника висунули Бориса Патона в ряди видатних організаторів науки, відомих у світі.

Наприкінці 1990-х років Б. Патон мав один із найдовших в Україні титулів: він був українським науковцем у галузі зварювальних процесів, металургії та технології металів, доктором технічних наук (з 1952 року), президентом АН України (з 1962 року), директором Інституту електрозварювання імені Є. О. Патона НАНУ (з 1953-го), генеральним директором Міжгалузевого науково-технічного комплексу «Інститут електрозварювання імені Є. О. Патона» (з 1986-го), президентом Міжнародної асоціації академії наук (з 1993 року), членом Ради з питань науки та науково-технічної політики при Президентові України (з березня 1996 року), головою Комітету з Державної премії України в галузі науки і техніки (з грудня 1996-го).

Утім, це далеко не повний перелік. За величезні заслуги Борис Євгенович Патон удостоєний державних премій, високих звань та нагород. Його по праву вважають титаном науки, генієм, людиною-епохою, легендарним ученим, феноменом.

Помер Борис Патон 19 серпня 2020 року.

Використані джерела:

Вони змінили світ / [уклад. І. Ю. Левашова]. – Донецьк : Глорія Трейд, 2012. – 704 с.
Енциклопедія історії України: Т. 8. Па - Прик / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. – Київ : Наукова думка, 2011. – 520 с.: іл.
Крючков О. Старість його вдома не застане / Олександр Крючков // Урядовий кур'єр. – 2014. – №221. – 27листопада. – С. 4
Патон Борис Євгенович. Подвійний ювілей української науки [Електронний ресурс] // Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» : [сайт].– Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://kpi.ua/paton_borys-foto (дата звернення 08.11.2018). – Назва з екрану.
Про що змовчав академік [Електронний ресурс] // Київ інтересний : [сайт]. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://www.interesniy.kiev.ua/ua/o-chem-umolchal-akademik/ (дата звернення 08.11.2018). – Назва з екрану.
Шаров І. Ф. Вчені України : 100 видатних імен / І. Ф. Шаров ; [ред. Т. І. Лукашевич]. – Київ : АртЕк, 2006. – 481 с.
Яновська Л. «Я завжди прагнув бути активним, творчим і конструктивним» / Людмила Яновська // Урядовий кур'єр. – 2013. – №219. – 27листопада. – С. 1, 6-7.