Від дати першої своєї згадки (1431 р.) і до початку ХІХ ст. Хмельницький (Плоскирів, Проскурів) був невеличким населеним пунктом, чисельність мешканців якого не перевищувала 3 тисяч.

From the first record (the year of 1431) of Khmelnitskyi (Ploskyriv, Proskuriv) till the beginning of 19^th century it was a small settlement with the population of up to 3 thousand people.

---

На початку ХХ ст. (1910 р.) Проскурів мав населення 36 тис. мешканців. В місті нараховувалось 38 вулиць та провулків, половина з них були з бруківкою та тротуарами, й лише 6 мали зелені насадження.

At the beginning of the XX century (1910) Proskuriv was described as the town with already 36 thousand inhabitants, 38 – streets and bystreets, half of them were paved with cobble stones and had pavements, and unfortunately there were only six of them with green plantings.

---

15 березня 1941 р. місто отримало статус обласного центру, а у 1954 р. було перейменоване на Хмельницький. Друга половина ХХ ст. – найбільш активний період у територіальному зростанні міста: населення досягло 250 тис. мешканців, до міста були приєднані приміські села (Гречани, Заріччя, Лезневе, Ружична, Книжківці) та розбудовані нові мікрорайони (Південно-Західний, Озерна та інші).

March 15, 1941, the town was granted status of provincial center, and in 1954 it was renamed to Khmelnytksyi. The second half of 19th century the town experienced an active territorial growth: the population reached 250 thousand people because of joining of suburban villages of (Grechany, Zarichchya, Lezneve, Ruzhychna, Knyzhkivtsi) and a construction of new residential areas such as South-western area, Ozerna and others.

---

Вулицю Кам'янецьку по праву можна було б внести до книги рекордів Хмельницького, і причому двічі. По-перше, це найдовша вулиця міста, яка простягнулася майже на 7 км. По-друге, Кам'янецька – найстаріша вулиця міста.

Kamyanetska Street could be twice referred in the list of Khmelnytskyi record: firstly it was the longest street (7km) at that time, and secondly it is the oldest street.

---

Центральна вулиця міста, пролягає від перехрестя вул. Кам'янецької – Соборної – Подільської до залізничного вокзалу. Вона існує фактично з моменту виникнення поселення Плоскирів, як частина дороги на Летичів. До першої половини ХІХ ст. центральною вулицею міста вважалась Кам'янецька поштова дорога.

Central street of the city runs from intersection of Kamyanetska-Soborna-Podilska streets to the railway station. It also exists from the beginning of the settlement as the part of a road to Letychiv. It has been mentioned above that Kamyanetska Street was considered to be the main street of the town till the first half of the 19th century.

---

Кінотеатр ім. Шевченка. Найбільший кінотеатр міста й області. Споруджено у 1940 р. та названо на честь легендарного льотчика В. Чкалова. Одразу після відкриття кінотеатр ім. Чкалова став гордістю міста і по праву ввійшов у число найкращих в Україні. І це не дивно – просторий кінозал, фойє, бібліотека, музично-оркестровий зал, буфети, найсучасніша на той час апаратура, – все було до послуг відвідувачів. З 1992 р. кінотеатр носить ім'я Тараса Шевченка.

Shevchenko Movie Theater is the largest one in the city. The construction of the theater had been completed in 1940 and it was named after the legendary pilot V. Chkalov. It is solid building with spacious foyer, library, music-band hall, refreshment rooms, and modern for that time equipment - all the best for visitors. Since 1992 the Movie Theater has the name of Taras Shevchenko.

---

У 1892 р. у Проскурові був відкритий приватний театр Шильмана, який розташовувався в дерев'яній будівлі по вул. Кам'янецькій. Театр не мав власної трупи та надавав приміщення заїжджим акторам. Заручившись підтримкою міської влади, у 1907 р. Шильман зводить по вул. Олександрівській (нині – Проскурівській) нову будівлю театру (нині – Хмельницький міський будинок культури). Поруч із ним відкривається невеличкий готель для приїжджих акторів та затишний “театральний ресторан”. Театральне життя в Проскурові пожвавилося: усе частіше місто стали відвідувати акторські колективи з Києва, Одеси, Петербурга.

In 1892 the first private theater owned by Schilman was established. It was located in wooden structure in Kamyanetska Street. The theater itself hadn't had troupe and practically the stage was provided to touring actors. Having been supported by the city power he constructed the new building for the theater (today – The Culture House)  in Oleksandrivska Street (today – Proskurivska street). Next to the theater the hotel for touring actors was built also and cosy "Teatralnyi restaurant". Cause of all this the theatrical life enlivened: the troupes from Kyiv, Odesa, Peterburg used to come here.

---

Вулиця Володимирська. Прокладена згідно плану забудови міста від 1824 р. й мала першу назву – Дворянська, яка пов'язана з тим, що вздовж вулиці були виділені земельні ділянки під забудову для заможних верств населення міста (переважно дворян).

Volodymyska Street. This street was laid according to above said city planning of 1824 and its first name was – Dvoryanska (the street of the nobility). Along this street the land was allotted here for prosperous people of the city (predominantly to nobles) to build the houses.

---

Вулиця Гагаріна. В ХІХ ст. була складовою частиною Бульвару (з 1880-х років Старобульварна вул.), який прокладений згідно плану забудови міста від 1824 р. У 1926 р. Старобульварна вулиця була розбита на три частини, одна з яких отримала назву пров. Медведівський (нині – вул. Червоноармійська), друга – вул. Дзержинського (нині – вул. Свободи), а за третю залишилася назва Старобульварна. У 1961 р. вулиця перейменована на честь першого в світі космонавта Юрія Гагаріна.

Gagarin Street in 19th century it was an integral part of Boulevard, in 1880 it had been called Starobulvarna Street - "Old Boulevard Street", which was laid in compliance with the same city plan of 1824. In 1926, Starobulvarna Street was devided into three ones: Medvedivskyi alleyway or bystreet (Chervonoarmiyska Street), Dzerzhynskyi Street, (Svobody Street), and the third one stayed Starobulvarna till 1961. In 1961, in honor of the first cosmonaut of the world, it was renamed into Gagarin Street.

---

Вулиця Подільська пролягає від низини р. Плоскої (вул. Шестакова) до території меблевої фабрики (Старокостянтинівське шосе). Ближня до центру частина вулиці прокладена згідно плану забудови міста від 1824 р., друга половина (від вул. Свободи) прокладена після 1888 р. Перша назва вулиці – Купецька.

Podilska Streetstreches from lowland of Ploska river (Shestakova Street) to the territory of the furniture house (Starokonsktyantynivskre Shosse). The close by part of the street was marked in the plan of 1824. The second part, from Svobody Street, was laid after 1888. First name of the street was Kupetska Street (Merchant Street).

---

Вулиця Проскурівського підпілля пролягає центральною частиною міста до мікрорайону Ближні Гречани. Більша частина вулиці (до перехрестя з вул. Кам'янецькою) прокладена згідно плану забудови міста від 1824 р. й мала першу назву – Аптекарська, яка пов'язана з тим, що поблизу перехрестя з Олександрівською (нині вул. Проскурівська) на початку 70-х років XIX ст. дворянин Л. Дєрєвоєд відкрив найкращу в місті аптеку. У 1921 р. вул. Аптекарську перейменували на честь червоноармійського полководця Г. Котовського. В 2000 р. вулицю перейменували на честь подвигу проскурівських підпільників-антифашистів.

Proskurivske Pidpillya Streetgoes straight through the central part of the city towards "Blyzhni Grechany" (Neighbouring Grechany district). This street, as many others, was laid according to the city planning of 1824 as well. First name was "Aptekarska" (Chemist's) Street as Chemist's shop of those days was built here by noble L. Derevoyed. In 1921, the street was renamed into G. Kotovskyi Street. In 2000, the street was renamed into Proskurivske Pidpillya Street (Proskuriv Underground Organization) in honor of Proskuriv antifascist-underground organization.

---

Вулиця Соборна пролягає центральною частиною міста від вул. Прибузької до майдану Незалежності. Прокладена згідно плану забудови міста від 1824 р., починалася від майдану із Собором Різдва Богородиці, від чого й отримала назву. У 1921 р. вулиці надали ім'я Карла Лібкнехта. В 1991 р. повернута історична назва.

Soborna (Cathedral) Street This street runs through the city center - from Prybuzka St. to Maidan Nezalezhnosti (Independence Square). This street belonged to the same city planning of 1824. The Cathedral of the Blessed Virgin at Maidan Nezalezhnosti caused the first name of the street. In 1921, the street got the name of Karl Liebknecht The i year of 1991 brought back its historical name.

---

Вулиця Івана Франка пролягає центральною частиною міста (від вул. Подільської) до колишнього 1-го військового містечка КЕЧ мікрорайону Дубове. Виникла у середині ХІХ ст., спочатку пролягала лише до залізничного переїзду і мала назву – Циганська. Остаточно сформувалася згідно плану забудови міста від 1888 р., отримавши нову назву – Новобульварна. В 1928 р. перейменована на честь одного з місцевих революціонерів – Речко. Від 1946 р. носить ім'я Івана Франка – письменника та громадського діяча.

Ivan Franko Streetruns through the central part of the city (from Podilska Street) till the 1st cantonment of the Dubove district. First part of the street appeared in the middle of the 19th century, and it ran till railroad crossing was Tsyganska (Gipsy) Street. The street took first final shape according to the city plan of 1888 and was renamed into Novobulvarna (New Boulevard) Street. The name of local revolutionary Rechko was given to the street in 1928. Since 1946, the street has present name of Ivan Franko - poet and public figure.

---

Вулиця Шевченка розташована у центральній частині міста, пролягає від вул. Свободи до вул. Трудової (район залізничного вокзалу). Прокладена згідно плану забудови міста від 1888 р., перша назва – Велика Вокзальна. У 1919 р. перейменована на честь Т. Шевченка.

Shevchenko Streetis in the central part of the city, it runs from Svobody Street till Trudova Street (railway station). This street was built in accordance with city planning of 1888, its first name was Velyka Voksalna (Large Railway Station) Street. It was renamed Shevchenko Street in 1919.

---