Любіть Україну, як сонце любіть,
як вітер, і трави, і води...
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.
Володимир Миколайович Сосюра – один із найщиріших ліриків XX ст., поет ніжний і тривожний. Автор близько шістдесяти поетичних збірок, десяти поем, автобіографічної прози. М. Стельмах назвав Володимира Миколайовича «глибинно-бентежним березнем», «замріяно прозорим вереснем» української новітньої поезії.
В. М. Сосюра народився на станції Дебальцеве (нині Донецької обл.) 6 січня 1898 р. Дитячі роки поета минули в с. Третя Рота (нині м. Верхнє). Про рідну Донеччину Сосюра пізніше розповів в автобіографічному романі «Третя Рота». З одинадцяти років хлопець почав працювати у бондарному цеху содового заводу, пізніше – телефоністом, чорноробом, перебивався випадковими заробітками. Початкову освіту здобував від батька, який працював і вчителем, і писарем, і адвокатом, і шахтарем.
У 1911р. В. Сосюра вступив до двокласного училища у селищі Третя Рота. У жовтні 1917 р. лисичанська газета друкує перші вірші юного поета: «Плач волн», «Чи вже не пора», «Товаришу».
У 1918 р. В. Сосюра брав участь у повстанні проти кайзерівських військ, став козаком петлюрівської армії, входив до особистої варти самого Петлюри. Згодом він втік з її лав і потрапив у полон до денікінців. Його розстрілювали як петлюрівця, але рана була не смертельною, і поет вижив. Судив В. Сосюру і червоний ревтрибунал, на щастя, голова трибуналу побачив у юнакові поета, врятувавши йому життя.
У 1920-1921 pp. В. Сосюра як боєць Червоної Армії воює з білополяками та армією Н. Махна.
У ранній поезії В. Сосюри наявні ознаки символізму та імпресіонізму. Пізніше увиразнюються риси його власного стилю: романтика боротьби й кохання, гостро відчутий «смак» життя, барв, звуку, злитість суб'єкта лірики з навколишньою дійсністю.
У 1921 р. вийшла збірка Сосюри «Поезії», що вважалася його першою книжкою, хоча знайдений документ, у якому рукою Сосюри записано, що в 1918 р. було надруковано й видано першу збірку його поезій «Пісні крові...». Самої ж збірки поки що не знайдено. Цього ж 1921 p., виходить поема «Червона зима», яка зробила Сосюру знаменитим. Лірика В. Сосюри 20-х років (збірки «Червона зима»; «Осінні зорі», 1924; «Сьогодні», 1925; «Золоті шуліки», 1927; «Коли зацвітуть акації», 1928 та ін.), підносила цінність кожної окремої особистості, що зливалася з народною, але не розчинялася в ній безслідно.
З-під пера митця вийшла низка поем: «Оксана» (1922), «Робітфаківка» (1923), «Воно», «Шахтар», «Сількор», «Хлоня». До цих творів належала й поема «Махно» (близько 1924 р.), текст якої не зберігся. Одним із перших історичних творів поета став віршований роман «Тарас Трясило» (1926).
Протягом 1922 - 1932 рр. В. Сосюра був членом багатьох літературних організацій (Пролеткульту, «Плугу», «Гарту», ВАПЛІТЕ, ВУСППу та інших), брав участь у літературних дискусіях.
За «націоналістичні ухили» у 1934 році поета виключають з партії і зі Спілки письменників. У ці кризові роки В. Сосюра займається поетичними перекладами. У 1936 році він знову став членом Спілки радянських письменників. Виходять збірки «Нові поезії» (1937), «Люблю» (1939).
У 1940 р. В. Сосюра завершив роман у віршах «Червоногвардієць», який має автобіографічну основу його творчості 20 - 30-х років: спогади про дитинство, передреволюційну Донеччину, громадянську війну, почуття кохання. Останні передвоєнні книжки («Журавлі прилетіли», «Крізь вітри і роки», (1940) переповнені любов'ю до жінки («Марії»), до природи («Я квітку не можу зірвати»), до Батьківщини.
Інтимну лірику Сосюри часто називають «Книгою Марії». Магічна сила цього імені уособлювала магічну силу жінки в житті і творчості поета.
Зеленіють жита, і любов одцвіта,
і волошки у полі синіють.
Од дихання мого тихий мак обліта,
ніби ім 'я печальне – Марія.
(1925)
У 1941 р. поет був евакуйований до Башкирії, 1942 р. працював в Українському радіокомітеті в Москві, 1943 р. входив до редакції фронтової газети «За честь Батьківщини». Лірику Сосюри років Вітчизняної війни (збірки «В годину гніву», 1942, «Під гул кривавий», 1942, численні публікації в періодиці) проймають два мотиви: віри в перемогу й трагічний показ людської біди.
Патріотичний вірш «Любіть Україну!» поет написав у 1944 році, під час остаточного визволення України від німецько-фашистських загарбників. Твір є великим проявом безмежної любові поета до рідної Батьківщини і її культури. Проте у 1951 р. Патріотична поезія стала причиною найгостріших звинувачень автора в націоналізмі. В. Сосюру знову перестали друкувати, він жив під загрозою арешту, яка зникла тільки зі смертю Сталіна у 1953 році.
І тоді з'являються нові книги віршів «За мир» (1953), «На струнах серця» (1955), «Солов'їні далі» (1957). Поема «Мазепа» (розпочата 1929 р., завершена в 1959 - 1960) віднесена до «заборонених творів», разом із ґрунтовним літературознавчим аналізом вона була опублікована в журналі «Київ» лише 1988 році.
У 1960 р. Сосюра завершив поему «Розстріляне безсмертя». Літературознавці вважають, що «заспівна» частина цього твору, присвяченого жертвам сталінського терору, є частиною втраченої поеми «Махно».
З великим хистом описує поет красу осінньої пори у віршах, що входять до збірок «Осінні мелодії», «Весни дихання» (1964).
Володимир Миколайович Сосюра залишився ніжним і тривожним співцем глибоких почуттів людини. Стали класичними його вірші «Любіть Україну!» «Так ніхто не кохав», «Коли потяг у даль загуркоче», «Білі акації будуть цвісти», «Пам'ятаю вишні доспівали», «Сад шумить», «Васильки» та багато інших.
Володимир Миколайович Сосюра помер у розквіті свого таланту 8 січня 1965 р.
Живи, моє серце, живи не для себе,
для себе ж бо ти й не жило, –
писав він у вірші «Люблю України коханої небо».
|
Коляда І. А. Володимир Сосюра / І. А. Коляда, Ю. І. Коляда; [худож.-оформ. Л. П. Вировець]. - Харків : Бібколектор, 2020. - 119 с. - (Знамениті події історії України).
Доля видатного українського лірика, лауреата Шевченківської премії 1963 року Володимира Сосюри тісно пов'язана з подіями Жовтневої революції і громадянської війни в Україні, громадським та літературним життям 20–50-х років XX століття. Його творчий шлях був драматичним. Якщо першим збіркам Сосюри притаманна романтика боротьби й кохання, то пізніше він відчуває внутрішнє роздвоєння («комунар і націоналіст»), неможливість поєднати відданість революції з почуттям національного обов'язку. У 1951 році за вірш «Любіть Україну» поета звинуватили у «буржуазному націоналізмі», перестали друкувати його твори. І сьогодні яскрава щира поезія В. Сосюри має багато шанувальників, як і раніше, вона чарує своєю задушевністю, теплотою і правдивістю почуттів.
|
|
 |
Сосюра В. М. Всім серцем любіть Україну [вибрані твори ] / В. М. Сосюра. - Київ : Криниця, 2003. - 608 с.: портр. - (Бібліотека Шевченківського комітету).
До вибраного В. Сосюри включені поетичні твори, що вивчаються за шкільною та вузівською програмою, а також інші найзначиміші вірші та поеми, які перегукуються з актуальними проблемами сьогодення, висвітлюють суспільні процеси, що потребують переосмислення і глибинного перепрочитання літератури у світлі досягань історичної науки.
|
|
 |
Сосюра В. М. Розстрілене безсмертя [вірші та поеми] / В. М. Сосюра. - Київ : Український письменник, 2000. - 319 с.
До книги "Розстріляне безсмертя" увійшли вибрані твори із збірок В. Сосюри 1921-1931 років, частина яких (навіть загальновідомі ліричні шедеври) піддавалися вимушеному повторному редагуванню або й зовсім вилучалися з літературного процесу, а також вірші й поеми, що не друкувалися за життя автора. Дане видання – це перша підбірка творів, частина яких з'явилася в періодиці переважно в останньому десятилітті, бо раніше вважалася анти-радянською і перебувала під забороною. Усі твори цієї книжки друкуються за першо-публікаціями чи за рукописами В. Сосюри.
|
|
 |
Сосюра В. М. Мазепа. Поема. Лірика / В. М. Сосюра. - Київ : Дніпро, 2001. - 221 с. - (Бібліотека школяра)
Добірка творів відомого поета Володимира Сосюри містить замовчувану понад півстоліття поему «Мазепа» і вибрані поезії різних років, які є найхарактернішими для творчості найніжнішого лірика української літератури XX ст.
|
|
 |
Сосюра В. М. Третя рота: роман / В. М. Сосюра. - Київ : Український письменник, 1997. - 351 с.
Друге видання біографічного роману видатного українського письменника. Висока ліричність, пронизлива щирість, нещадна правдивість – ось прикметні ознаки цього непересічного твору, що не міг бути повністю надрукованим аж до 1988 року.
Біографія поета у романі тісно переплетена з подіями визвольних змагань і громадянської війни в Україні, суспільним і літературним життям 20–50-х років, сповнених драматизму та зумовлених часом колізій.
Зі сторінок твору зримо постають сучасники поета, друзі та недруги в житті й літературі.
|
|
 |
Сосюра В. Мазепа. Любіть Україну [поема, вірш] / В. Сосюра. - Тернопіль : Богдан, 2002. - 71 с.
Поема В.Сосюри «Мазепа» – один із кращих творів, де змальовано трагічний образ борця за незалежну Україну, гетьмана Івана Мазепи. Поет всупереч офіційній імперській історіографії показав гетьмана Мазепу не як зрадника, а як палкого патріота України, захисника її свободи й суверенності. Неоромантизм, художня досконалість, державотворчі переконання митця, емоційність й експресіоністична поетика принесли поемі заслужену славу.
Пропонується також автентичний текст знаменитої поезії «Любіть Україну», за яку В. Сосюра зазнав переслідувань від компартійних структур.
Для учнів середніх шкіл, вчителів-словесників, студентів-філологів, широкого кола читачів.
|
На початок
Версія для друку
