У листопаді вся Україна запалює свічки пам’яті і читає молитву за всіма невинно убитими під час страшного Голодомору – 1932-1933 років.

24 листопада працівники бібліотеки-філії №4 зустрілися з учнями 7-А класу СЗШ №8, для того, аби вшанувати пам’ять тих, хто прийняв мученицьку смерть у ті страшні роки.

Прошу, у серці запаліть
Скорботи полум’я священне
Та скрізь століття пронесіть
Сльозу безвинно убієнних!..

Запалюючи свічку, декламувала бібліотекар рядочки із вірша Наталки Тривайло.

Переглядаючи слайди презентації та вбираючи кожне слово бібліотекаря, діти схвильовано слухали та погоджувалися з тим, що Голодомор – не історична минувшина, а глибока рана, яка нестерпним болем пронизує пам’ять його очевидців і жертв. У ті роки Україною розгулювала смерть, яка мала ім’я ГОЛОД.

Хвилиною мовчання вшанували пам’ять усіх загиблих у ті страшні часи.

Школярка Олена Гуляка зауважила: «Про це не потрібно забувати. Хоча вже пройшло кілька довгих десятиліть, та ми пам’ятаємо великомучеників нашої історії і пам’ятатимемо завжди. Щоразу вшановуємо їх хвилиною мовчання, запалюємо лампадки, покладаємо квіти до пам’ятника… Це найменше, що ми можемо зробити».