Ось і закінчилися новорічні та різдвяні свята. В квартирах розбираються ялинки, ховаються у антресолі ящики з новорічними прикрасами. І мандаринки та знаменитий «Олів’є» стають знову звичайними фруктами та салатом. Сумно дивитися на балкони, які ніби заснули до наступної зими, втративши святкову ілюмінацію. А ми ж так чекали цих свят! Невже все вже позаду?

Ну як ми могли дозволити так швидко закінчитися новорічній казці?

17 січня працівники бібліотеки-філії №11 разом з учнями 6-А класу СЗОШ №27 вирушили у віртуальну подорож «Кругосвітній новорічний вояж».

Зупинка №1 – Новорічна Аргентина на пляжу. З Санта Клаусом на серфінгу. Так-так, в Аргентині на Новий рік – літо, в Бразилії, до речі, також! Ось де справжні карнавали, танці та веселощі. Хоч віртуально там побуваємо. Зате друга зупинка радує звичними для українського ока і такими бажаними у цьому році снігами Германії та Нідерландів. Ось де море гірлянд та вуличної ілюмінації! Хоча і ці країни не зрівняються з витонченістю засніженої Японії, її делікатними віршами хоку і дивовижними «крислатими» будиночками.

А потім ми перестали рахувати зупинки, просто милувалися болгарським новорічним фестивалем води, вгадували, чи смакували б нам пироги з клейкого рису – національна новорічна в’єтнамська страва (дружно вирішили, що з «Олів’є» вони таки не конкуренти). Посміялися над дивним звичаєм тубільців з Мікронезії на Новий рік міняти своє ім’я. Поспостерігали за боротьбою верблюдів – національною новорічною розвагою афганців. Позаздрили португальцям, які під бій курантів з’їдають 12 виноградин та загадують 12 бажань (вирішили і собі наступного року запозичити цей звичай). І хоч об’їздили майже всю земну кулю та зовсім не стомились, а розвеселились. Почали грати в «Крокодила» та «Самурая, принцесу і дракона».

Цілу годину тривали сміх, веселощі та розваги. Усі ніби повернулися у недавні святкові дні. А щоб не забували бібліотеку та знали про послуги, якими тут можна скористатися, кожен отримав візитку з подарунком-цукерочкою (ми ж новорічні свята згадували, то як же бути без подарунків? Хоча б таких маленьких). Тепер можна з упевненістю сказати, що ми достойно попрощалися з новорічними святами і чекаємо весни.