На кожну наступну її книгу, затамувавши подих, очікують тисячі шанувальників сучасної прози. Письменниця Ірина Чернова, котра відома у читацьких колах як Люко Дашвар, з новим романом «СпАДок» завітала до Хмельницького. Творча зустріч із однією з найчитаніших авторок країни відбулася 16 березня в Центральній публічній бібліотеці.

У 2007 було надруковано перший її роман «Село не люди», а далі: «Молоко з кров’ю», «РАЙ.центр», «На запах м’яса», «Мати все», «ПОкров», «Ініціація», «#ГАЛЯБЕЗГОЛОВИ» та «Село не люди 2. Добити свідка». Поміж ними була ще трилогія «Биті є». І ось торік друком вийшов «СпАДок». Золота письменниця країни й справжня майстриня гостросюжетної прози в ньому оповідає історію архітектора Гната Курогана та його родини.

Чоловіку скоро 88. За свої роки він нажив чималі статки, включаючи розкішний маєток під Києвом. Однак його сини й онуки думають тільки про те, як би встигнути «відхопити» собі добру частину спадку. Раптом одного з них знаходять вбитим. Авторка розкриває перед читачами правду: на які вчинки, подекуди дуже страшні, можуть бути здатні люди.

Взагалі гострі викривальні лінії добре прослідковуються у творах письменниці, як і те, що за зробленим рано чи пізно приходять наслідки, втекти від яких не вдасться. Через своїх героїв (а часом це можновладці) аналізує людську сутність у динаміці, крізь призму подій. 

Відвідувачі зустрічі «засипали» авторку питаннями: чи буде екранізація її романів, у який спосіб письменниці так талановито пишеться, яким чином формує образи героїв тощо. «Написання книг — це в першу чергу робота. Як писав Стівен Кінг: люди думають, що письменник сидить і чекає натхнення, котре, як легкокрила фея, його несе, а насправді натхнення — як грубий мужик, якого треба заломити, підкорити собі. І це — правда», — розповідає Люко Дашвар. Під час важкої і систематичної роботи людина у певний момент відчуває кайф від того, що робить щось правильне.

На творчій події говорили не тільки про «СпАДок», а й про попередні твори: чому зародилася історія «Молока з кров’ю», кого і як викриває у «Село не люди 2», вигадане й реальне у «ПОкрові», чому трилогія «Биті є» далася найважче і т. д. «Дуже глибоко авторка проживає кожен свій твір. Це вражає, як і вражають її книги. Багато спостерігає в житті суспільства, точно передає внутрішні матеріальні протистояння, простежуючи зміни, яким безвідмовно піддається людина під впливом тих чи інших чинників, зокрема грошей. Коли читаєш її книги, то бачиш життя без вдаваних гримас, наївної пелени», — каже відвідувачка зустрічі.

Завершилася літературна подія у книгозбірні автограф-сесією. Охочих мати у своїй домашній бібліотечці книгу з підписом авторки виявилося очікувано багато.