Інтелектуальна діяльність притаманна виключно людині й уся історія людства є найкращим тому свідченням. А двигуном прогресу, як сьогодні визнають усі, є конкуренція. Саме вона споконвічно надихала людство не зупинятися на досягнутому, постійно вдосконалюватись, шукати і створювати нове, невпинно рухаючись уперед.
Змінив уявлення про можливі шляхи розвитку людства й світовий досвід останніх років. Якщо раніше вважалося, що провідна роль у зростанні економіки держав належить природним ресурсам, то зараз, як стверджують експерти ООН, на передній план виступає інтелектуальний потенціал нації, оскільки практика процвітаючих вітчизняних і закордонних фірм свідчить, що сьогодні добитися справжнього і довготривалого успіху можливо лише за рахунок використання новітніх технологій.
Відповідно зростають роль і значення інтелектуальної власності, яка вже давно стала найбільш цінним капіталом людства. У широкому розумінні інтелектуальна власність – це законодавчо закріплені права на результати інтелектуальної діяльності людини у різних сферах суспільного життя.
Поняття «інтелектуальна власність» стало терміном міжнародного права 1967 p., коли його було вжито у Стокгольмській конвенції про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ). У Бернській конвенції про охорону літературних і художніх творів 1886 р. це значення мав термін «результати інтелектуальної творчості».
До прийняття законів з охорони інтелектуальної власності, країни світу, поступово розв'язуючи певні внутрішні і зовнішні проблеми, йшли кожна своїм індивідуальним шляхом.
Вперше в Україні патентна система започаткована Указом Президента від 18 вересня 1992 р. у вигляді «Тимчасового положення про охорону об'єктів промислової власності і раціоналізаторських пропозицій в Україні» №479/92.
Що стосується понять сучасного національного законодавства, то згідно з чинними законодавчими актами України, об'єктами інтелектуальної власності, що охороняються, є:
-
здобутки науки, мистецтва та літератури, а також програми для електронних обчислювальних машин і бази даних;
-
артистичне та музичне виконання, фонограми, передачі організацій ефірного чи кабельного віщання;
-
винаходи;
-
корисні моделі;
-
промислові зразки;
-
відкриття;
-
раціоналізаторські пропозиції;
-
селекційні досягнення;
-
топології інтегральних мікросхем;
-
фірмові найменування;
-
товарні знаки і знаки обслуговування;
-
найменування місць походження товарів;
-
відомості, що складають службову або комерційну таємницю;
-
інші результати інтелектуальної діяльності і прирівняні до них засоби індивідуалізації, що охороняються законом відповідно до міжнародних договорів України.
Закон України №3792-ХІІ від 23.12.1993 р. «Про авторське право і суміжні права» проголошує, що цим Законом охороняються твори науки, літератури і мистецтва.
Світова історія винахідництва сягає сивої давнини і знає різні сторони життя. Були вони і трагічними, і комічними, а в більшості – повчальними.
У XVII ст. талановитий винахідник Пьєр-Жак Дро – годинникар і механік, його син Анрі Дро та їхній помічник Жан-Фредерік Лешо виготовляли та з успіхом демонстрували у багатьох королівських дворах Європи (Іспанії, Франції, Англії, Голандії та інших) людиноподібних ляльок, що рухались.
Найвища ступінь майстерності була досягнута з виготовленням трьох ляльок-автоматів: Каліграфа, Художника і Музикантки.
Посилений інтерес у глядачів викликала лялька «Каліграфа». Її висота близько 70 см, механізм складається із 4000 деталей. Автоматон можна запрограмувати, щоб він писав 40 знаків, розташованих у три ряди.
Правою рукою хлопчик, що сидить на стільці за столом із червоного дерева, вмочує гусяче перо в чорнильницю, повертає очі в напрямку пера, хитає головою і починає виводити текст під рукою на аркуші паперу, що автоматично переміщається. Видовище варто визнати досить привабливим, особливо якщо врахувати, що автоматон створено у 1778 році й до сих пір відмінно працює.
До руху ляльку приводив пружинний механізму, що приводився у дію кулачковим механізмом. Однак інквізиція, звинувативши винахідників у відьмарстві, кинула їх до в'язниці, де вони і загинули. На честь сім'ї Дро людиноподібні механізми дістали назву андроїдів.
Промислове шпигунство – один з найдавніших методів недобросовісної конкуренції. Наприклад, колиськитайська порцеляна цінуваласясь нарівні з золотом, їй приписували особливі магічні властивості, а видача секретів її виготовлення каралася смертю.
Та довгий час європейцям не вдавалося проникнути в секрети технології виробництва китайської порцеляни і тільки на початку XVIII ст. на китайську імператорську торговельну мануфактуру проник французький монах-єзуїт. Йому вдалося вивчити технологію виробництва порцеляни з каоліну.
Англійці, в свою чергу, викрали секрети французького виробництва за допомогою свого агента Томаса Брияна. Завдяки промисловому шпигунству Англія та Франція набагато обігнали Німеччину, яка самостійно розкрила секрети виробництва порцеляни.
Винахідником блискавичника (який в побуті неправильно називають громовідводом) вважається Бенжамін Франклін. Вірніше, саме конструкція, яку запропонував Франклін, використовується і в наш час. Хоча є свідчення про існування конструкцій із блискавичниками й до цієї дати.
Наприклад, в одному з давніх єгипетських храмів біля входу були зведені високі башти. У каналах цих башт розташовані якісь дивні щогли, списані ієрогліфами. Яке ж було здивування вчених, що розшифрували написи. Там було написано: «Ось високий пілон бога Едау; двійко щогл стоїть на своєму місці, щоб розтинати громовицю в небесах». Отже, метод відводу блискавки був відомий єгиптянам ще за часів будівництва пірамід.
А у Стародавній Греції моряки закріплювали на вершині щогли меч, до його ручки прив'язували один кінець мотузки, а інший кінець опускали за борт – так і рятувалися від блискавки в море.
На питання: хто винайшов фонограф відповідь також відома – звичайно геніальний Томас Едісон. Але чи так це насправді?
Жив у Парижі один відомий у колах богеми талановитий літератор, шансоньє і художник Шарль Кро. У свої 25 років на всесвітній виставці в Парижі у 1867 р. він продемонстрував власноручно розроблений і виготовлений автоматичний телеграф. А у 27-літньому віці ця непересічна особа видала наукові праці: «Загальне рішення проблеми кольорової фотографії» та вдумайтесь тільки – «Огляд можливих зв'язків з планетами».
У 30 років Шарль Кро почав свою дослідницьку роботу з слухового сприйняття, що увійшла до його фундаментальної праці «Принципи механіки мозку». І, нарешті, у 35 років Кро подав до Академії наук Франції опис апарата для запису і відтворення людського голосу, який назвав «палефоном». Це сталося в квітні 1877 р., а вже у жовтні того самого року в одному популярному журналі було опубліковано докладний опис цього винаходу. До того ж, апарат було перейменовано більш милозвучно в «фонограф».
А 10 грудня 1877 р. Томас Едісон одержав перший патент США на «Вдосконалення інструменту для контролю та відтворення звуків». А далі рух подій прискорюється. 11 грудня в журналі «Rappel» з'являється замітка про апарат Кро. 17 грудня Едісон подає до Парижської академії заявку на фонограф і 15 січня 1878 р. отримує патент, і дивні речі: у Французькій академії наук забули про раніше подану заявку Кро, а він сам з вражаючою байдужістю поступається своєю першістю.
Є подібні приклади і у вітчизняній історії. Взяти хоча б відомого українського фізика, подолянина Івана Пулюя. Саме йому належить першість у відкритті невідомих катодних х-променів. Про це свідчить видана ним у 1884 р. брошура «Сяюча електронна матерія і четвертий стан речовини».
Однак не потурбувавшись про утвердження свого авторства вчений поділився ідеєю з відомим сьогодні Вільгельмом Конрадом Рентгеном. А останній, якось «випадково забувши» першовідкривача, в січні 1886 р. виголосив публічну лекцію «Про невідомі промені», подавши інформацію до тижневика «Pressc».
He зважаючи на те, що в тогочасній пресі багато писалося про пріоритет І. Пулюя, в 1901 р. першу в світі Нобелівську премію все ж отримав В. Рентген.
Таким чином, саме життя підказало необхідність захисту прав винахідників.
|