У червні цього року в Центральній публічній бібліотеці розпочали засідання у межах проєкту «Нобелівські лауреати». Ідея проведення циклу літературно-філософських бібліоколоквіумів належить художнику й філологу Володимиру Півню. Друга зустріч пройшла 4 липня, традиційно зібравши знаних літераторів та митців краю.

Темою зустрічі став Жан-Поль Сартр і його роман «Нудота». Передовсім авдиторії заступниця директора ЦБС Світлана Сінькова представила презентацію, що містила 10 важливих фактів про Сартра, як-от:

• народження, сім’я;
• постать дідуся;
• освіта;
• муза Симона де Бовуар;
• формування філософських смислів;
• перебування у таборі для військовополонених;
• дружба з Альбертом Камю;
• Нобелівська премія;
• перевидання книг та інше.

Підсумовуючи свій виступ, пані Світлана зауважила, що Жан-Поль Сарт був дуже цікавою людиною та неординарною особистістю, котру неможливо описати декількома словами, тому він, як і його літературний та філософський доробки, потребують постійного вивчення.

Детальніше на провідних сенсах філософії мислителя зупинився Володимир Півень, розглядаючи працю «Буття і ніщо». Також він розповів про поняття «екзистенція» як про спосіб особливого «вчування», що є провідною рисою творів Сартра.

Окремо учасники події обговорили роман «Нудота», в котрому розкриті суспільні особливості взаємин між чоловіком і жінкою крізь стосунки автора з Симоною де Бовуар. Водночас у цій призмі бібліоколоквіумці розглянули проблему свободи й інші філософські смисли Сартра. Також їхню увагу привернув той факт, що перша назва, а саме «Меланхолія», до твору не прижилася, адже не такою мірою розкривала ідейне наповнення написаного.

Загалом вдалося зробити висновок, що основні теми роману є типовими для філософії існування —  абсурд людського життя, почуття страху, відчаю, безвиході. Сартр підкреслив значення свободи й пов'язані з нею труднощі існування.

Тематичну зустріч доповнив портрет Жана-Поля Сартра у виконанні Володимира Півня, на котрому слова мислителя говорили про його життєву позицію: «Мої думки — це я сам… Я існую, бо я думаю, а не думати я не можу».