Цими днями Україна згадує свого пророка — Тараса Шевченка. Для кожного з нас він свій: для когось — суворий борець за волю, для когось — майстер пензля, а для когось — близька душа, що розуміє болі українця.

12 березня в Центральній публічній дитячій бібліотеці відбулося чергове заняття Університету третього віку в межах проєкту єМістечко «Територія надії». Присвятили традиційну зустріч Шевченківським дням.

Учасники заходу — бенефіціари Благодійного фонду «Карітас — Хмельницький УГКЦ» та підопічні проєкту «Територія надії». Урок літератури провела для студентів Людмила Пархомець.

На заході присутні не просто згадували дати, а намагалися відчути Шевченка-людину:

• Поговорили про долю: про тернистий шлях від кріпацького дитинства до вершин визнання. Учасники ділилися власними роздумами про те, як Кобзар умів знаходити світло навіть у найтемніші часи.
• Торкнулися особистого: разом згадували історії його кохання — від першої юнацької любові до мрій про власну оселю над Дніпром, які так і не здійснилися повністю.
• Милувалися талантом: згадали Тараса як талановитого художника, чиї картини наповнені неймовірним теплом та любов’ю до рідного краю.
• Найзворушливішою частиною події стали пісня про Кобзаря у виконанні пані Людмили та декламація поезій Шевченка істориком Василем Перепелицею.

Захід минув у затишній атмосфері. Гарний настрій учасників і спілкування з однодумцями дало змогу відчути присутнім тепло та отримати позитивні враження.