Новини ЦБС Хмельницька міська централізована бібліотечна система Новини ЦБС Хмельницька міська централізована бібліотечна система
    Про ЦБС
    Бібліотеки
    Читачам
    Ресурси бібліотек
    Віртуальні виставки
    Наша Україна
    Наше місто
    Літературна світлиця
    БібліоЖиття
    Фотогалерея
    Відеогалерея
    Проєкти та програми
    Контакти
    Карта сайту




    Пошук по сайту

     

    Хмельницька міська рада

     

      Головна » Про ЦБС » Новини ЦБС
    Павло Скоропадський. Гетьманський переворот 29 квітня 1918 року
    Підготувала Галина Єсюніна, завідуюча відділом ІТ та ЕР
    29 Квітня 2020 р.

    29 квітня 1918 року в Києві відбувся Гетьманський переворот – державний переворот, внаслідок якого від влади було усунуто Українську Центральну Раду і проголошено Українську Державу на чолі з гетьманом Павлом Скоропадським. Рушійною силою перевороту була політична організація Українська народна громада, створена П. Скоропадським.


    Скоропадський Павло Петрович – державний і військовий діяч. Гетьман всієї України та військ козацьких. Походив зі старовинного українського старшинсько-шляхетського роду.

    Дитячі роки провів у родовому маєтку Тростянець на Полтавщині. У садибі Скоропадських була велика колекція предметів української старовини. У сімейному житті родина зберігала і трималася старих українських звичаїв. Сімейні традиції вимагали, щоб юний Павло пішов шляхом військового. Військова кар'єра приваблювала і самого Павла. Також на формування його поглядів та виховання великий вплив справив дід Іван Михайлович, колишній полтавський губернський предводитель дворянства, меценат і доброчинець, засновник Тростянецького дендропарку. Після смерті батька та діда у 1886-1893 роках навчався в Пажеському корпусі в Санкт-Петербурзі, по закінченні якого отримав чин корнета. Молодого офіцера призначили на службу до  Кавалергардського полку тимчасово виконуючим обов'язки цього полку, а в грудні 1897 року він став поручником.

    11 січня 1898 року Павло Скоропадський одружився з Олександрою Дурново. Згодом у подружжя народилося дві дочки  Марія і Єлисавета та три сини  Петро, Данило і Павло.

    З початку Першої світової війни Павло Петрович відправився на фронт. І незабаром він вже командував гвардійською кавалерійською дивізією, яка успішно діяла в Прибалтиці у 1915-1916 роках.

    Після отримання влітку 1916 року чину генерал-лейтенанта Павло Петрович 22 січня 1917 року призначений командиром 34-го армійського корпусу, що стояв в Україні і вперше знайомиться з масовим українським національним рухом. В Україні національний рух очолила Центральна Рада.

    Схвально зустрів Лютневу революцію 1917 року і повалення самодержавства, із квітня 1917 року почав стежити за розвитком українського руху. У нових умовах домагався збереження боєздатності корпусу, але після провалу липневого наступу російських військ, в якому корпус брав активну участь, під впливом розладу старої армії дійшов думки про необхідність зміцнення дисципліни шляхом українізації і восени завершив формування боєздатного 1-го Українського корпусу.

    Ще з березня 1917 року в Україні почав ширитися рух Вільного козацтва. Серед козацтва особа нащадка гетьманського роду, бойового генерала Павла Скоропадського мала неабияку популярність. Тож 16-17 жовтня 1917 року в Чигирині на З'їзді вільного козацтва двома тисячами делегатів від 60 000 зорганізованих козаків п'яти українських губерній і Кубані за отамана Вільного козацтва було обрано командира 1-го Українського корпусу генерала Павла Скоропадського. Ідея протиставити розкладовому впливу більшовизму здорове національне почуття змусила його погодитися на обрання наказним отаманом.

    Після Жовтневого перевороту в Петрограді 1917 року Скоропадський рішучо став на бік Української Центральної Ради, успішно боровся з більшовиками на Південно-Західному фронті, фактично очолював українські війська в Правобережній Україні у грудні 1917 року, використовував загони Вільного козацтва та інші підрозділи для роззброєння збільшовичених частин і не допустив їх до Києва. Але недовіра з боку керівного українського проводу, військова політика УЦР, яка віддавала перевагу політичним авантюристам, змусили його залишити командування корпусом наприкінці грудня 1917 року. Ще з літа 1917 року уряд Центральної Ради, занепокоєний великою популярністю аристократа-землевласника генерала Скоропадського, чинив йому перешкоди у керівництві корпусом: припиняв або затримував надходження до 1-го Українського корпусу озброєння, одягу, харчів тощо.

    Незабаром Росія розпочала агресію проти Українськоїї народної республіки. У січні 1918 року її війська зайняли Київ, але П. Скоропадський не покинув місто і переховувався від репресій. Тим часом, Центральна Рада на мирних переговорах у Брест-Литовську покликала на допомогу німецькі та австро-угорські війська. Унаслідок такого миру між УНР та центральними державами Україна опинилася перед фактом австро-німецької окупації. 


    Невдачею завершилася перша спроба Павла Скоропадського взяти участь у політичному житті – балотуватися до Всеросійських Установчих зборів за списком "Союзу земельних власників". Після відновлення української влади в березні 1918 Павло Скоропадський вдався до створення власного політичного проєкту, опозиційного до Ради  "Української народної громади", політичної партії, яка виступала за сильну одноосібну владу, здатну подолати анархію й наслідки більшовицького панування. Вона увійшла в тісний контакт з Українською демократично-хліборобською партією та "Союзом земельних власників" з метою домогтися спільними зусиллями зміни уряду і внутрішньо-економічної політики Ради.

    Коли ж німецька окупаційна влада задумала ліквідувати українську державність, "Українська народна громада" розпочала підготовку до державного перевороту. Німецьке командування, як тільки-но дізналося про наміри генерала Скоропадського, розпочало з ним переговори і оголосило йому про свій нейтралітет з цього приводу. Популярність П. Скоропадського серед поміркованого і консервативного політичних таборів, а також німецького й австро-угорського командування в Україні була надзвичайною, що в умовах системної політичної кризи викликало загальну підтримку державного перевороту.

    29 квітня 1918 року в Києві відбувся конгрес хліборобів, скликаний Союзом земельних власників та підтриманий Українською хліборобсько-демократичною партією, на який зібралося близько 8 тисяч делегатів з усієї України. Конгрес проголосив Павла Скоропадського Гетьманом всієї України та військ козацьких.

    Того ж дня була видана "Грамота до всього українського народу". Вона проголошувала перехід усієї влади в Україні до Гетьмана Павла Скоропадського. Управління державою мало здійснюватися через посередництво уряду – Ради міністрів Української Держави, яка призначалася гетьманом. Оголошувалося про розпуск Української Центральної Ради, земельних комітетів, скасування законів і розпоряджень попереднього українського уряду, відновлення прав приватної власності, повної свободи торгівлі й підприємництва, купівлі й продажу землі тощо. Разом із виданими того ж дня «Законами про тимчасовий державний устрій України» грамота від 29 квітня заклала правові підвалини гетьманської влади в Україні 1918 року.

    Було скасовано Українську Народну Республіку, вся законодавча та виконавча влада тимчасово, до обрання всеукраїнського сейму, передавалася гетьманові, який був також і верховним головнокомандувачем. Уночі проти 30 квітня невеликі гетьманські загони, не зазнавши опору, захопили державні установи, частина військових формувань УНР перейшла на сторону гетьмана.

    Упродовж 29 квітня – 14 грудня 1918 року Павло Скоропадський намагався збудувати систему одноосібної влади, яка спиралася на історичні та національні традиції, мала тимчасовий характер і тяжіла до авторитаризму. Створена під його проводом Українська Держава досягла значних успіхів в зовнішній політиці, розбудові економіки, культурному розвиткові, але не змогла вирішити найголовніших – земельного та соціального – питань.

    Оскільки зовнішньою гарантією стабільності виступали німецькі війська, які приборкали інспіровані більшовиками селянське повстання на Звенигородщині та Всеукраїнський страйк залізничників 1918 року, то воєнна поразка Четверного союзу в листопаді 1918 року призвела до вибуху протигетьманського повстання лівих і національних партій, формальним приводом до якого стала Федеративна грамота від 14 листопада 1918 року – проголошення Скоропадського курсу на федерацію з небільшовицькою Росією. На чолі повстання був Український національний союз, який 14 листопада створив Директорію з 4-х осіб.

    Короткий час після повалення гетьманської влади Павло Скоропадський переховувся в Києві. Проте, не бажаючи продовжувати братовбивчу боротьбу між українцями, підписав зречення від влади, проголошене в грамоті, виданій 14 грудня 1918 року,  і за допомогою німців виїхав до Берліну (Німеччина). Після народження там молодшої дочки Олени, Павло Петрович з дружиною в липні 1919 року від'їжджають до Швейцарії, щоб зустрітися там з іншими членами сім'ї, які також покинули Україну, але раніше. Через два роки вся родина повернулася до Німеччини і оселилася у м. Ванзеє поблизу Берліна.


    Використані джерела:

    1. Енциклопедія історії України [Електронний ресурс] : в 10 т. : електронна версія видання / Нац. акад. наук України; голова ред. кол. В. А. Смолій ; Нац. акад. наук України, Ін-т історії України // Інститут історії України : [офіц. сайт]. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://resource.history.org.ua (дата звернення 13.04.2020). – Назва з екрану.
       
    2. Поміркований гетьман // Шкільна бібліотека. – 2018. – №4. – С. 50

    Філія №14
    Філія №14
    • Електронний каталог
    • Електронний каталог
    • Електронний каталог
    • Електронний каталог
    • Електронний каталог
    • Меню для книгоманів
    • Зростаємо професійно
    • Мистецька вітальня
    • Наші видання
    • Послуги ЦБС
    Нові книги у третьому кварталі 2015 р.
    Якому жанру літератури Ви надаєте перевагу?
    детективи
    драми
    казки
    комедії
    легенди
    ліричні вірші
    пригоди
    трілери
    фентезі
    інше

    Слідкуйте за нами у
    соціальних мережах






    © ХМ ЦБС, 2010-2020 г.
       Офіційний сайт
    Україна, м. Хмельницький, вул. Подільська, 78
    www.cbs.km.ua            kmcbs.c@gmail.com
    Копіювання інформації можливе тільки за наявності згоди
    адміністратора, а також активного посилання на сайт.
    створення
    сайту
    Студія Спектр