Новини ЦБС Централізована бібліотечна система Хмельницької міської територіальної громади Новини ЦБС Централізована бібліотечна система Хмельницької міської територіальної громади
    Про ЦБС
    Бібліотеки
    Читачам
    Ресурси бібліотек
    Віртуальні виставки
    Наша Україна
    Наше місто
    Літературна світлиця
    БібліоЖиття
    Фотогалерея
    Відеогалерея
    Проєкти та програми
    Контакти
    Карта сайту




    Пошук по сайту

     

    Хмельницька міська рада

     

      Головна » Про ЦБС » Новини ЦБС
    День української писемності та мови
    Підготувала Галина Єсюніна, завідуюча відділу ІТ та ЕР
    17 Жовтня 2023 р.

    Усе минає, а слово залишається. Зникають у безвісті царі, володарі, раби… На порох розсипаються величні будівлі, вмирають дерева, пересихають ріки… Гори перетворюються на купи каміння… Все стає тліном і прахом, а написане слово залишається. Залишається і несе крізь час голос людської душі. То ж хай живе, переживає століття й покоління найбільше диво – рідна мова.

    В українській мові багата емоційно-психологічна лексика. Українською: мовлять, речуть, розмовляють, говорять, балакають, оповідають, кажуть, гомонять, напучують, лепечуть, белькотять, бовкають, гаркають, гиркають, нашіптують…

    Свято Дня української писемності та мови відзначається щороку. Воно було встановлено Указом Президента України в 1997 році на честь Нестора Літописця. Іншим Указом Президента України №455/2023 встановлено нову дату святкування  27 жовтня.

    Нестор Літописець – послідовник творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія, перший історик Київської Русі, мислитель, вчений, ченець Києво-Печерського монастиря. Його твір «Повість врем’яних літ» вважається першим твором української літератури і перша у Київській Русі пам’ятка, в якій історія держави показана на широкому тлі світових подій. А ще Нестор Літописець є автором "Житій" святих князів Бориса і Гліба та Феодосія Печерського.


    Наш народ створював мову віками. Разом із християнством до Київської Русі прийшла старослов’янська (або церковнослов’янська) мова, створена на базі давньоболгарських діалектів проповідниками Кирилом і Мефодієм.

    В історії українців рідна мова завжди відігравала особливу роль: вона була основним націєтворчим чинником, єднала нас в один народ, хоча наші землі були розтерзані між чужими імперіями.

    Жорстоку політику денаціоналізації вела польська, литовська, угорська шляхта. Великої кривди українській мові було завдано російським самодержавством. У кінці XVII – на початку XVIII століть у царській Росії було видано багато указів, спрямованих на знищення української мови і культури. Це заборони друкування книг українською мовою, викладання українською мовою, закривалась мережа українських братських шкіл, вилучались букварі, заборонялось вживати українську мову в офіційних установах тощо. Натомість відкривались російські школи й університети.

    Проте навіть у таких умовах українська інтелігенція знайшла вихід: літературу друкували за кордоном і ввозили в Україну. Але Емський указ 1876 року поклав цьому край. Він був спрямований на витіснення української мови з культурної сфери: заборонено друкувати ноти для українських пісень, заборонено українські вистави, заборонено ввезення на територію імперії книг, що надруковані українською мовою, заборонено публічні виступи українською мовою… Українську мову обмежили лише побутовим вжитком.

    Але українська мова, незважаючи на заборони, розвивалася знизу, з уст народу, підносилась вгору письменниками, які надавали їй високого рівня досконалості. Підпільно вони писали рукописні збірники віршів чи народних пісень простою народною мовою.

    У 1798 році виходить друком перше видання «Енеїди» – класика української літератури Івана Котляревського. Продовжуючи традиції І. Котляревського та Григорія Сковороди, Тарас Шевченко надав мові інтелектуального наповнення, підняв її на академічну висоту. Квітла українська мова у творах Лесі Українки та Івана Франка, Михайла Коцюбинського. Їхню естафету підхопили представники "розстріляного відродження" та поети-лірники радянської доби: Павло Тичина, Максим Рильський, Володимир Сосюра, Андрій Малишко. Цим поетам теж довелося зазнати нових репресій, звинувачень у націоналізмі.

    Попри те, переборюючи утиски і заборони, наша мова оживала, спалахувала, дивуючи світ. Українська революція 1917-1921 років – це, зокрема, й культурна революція. Її творила національна еліта – науковці, письменники, освітяни, які стимулювали самоусвідомлення народу, розвиток творчих сил українського села, засвоєння українцями здобутків високої європейської культури.

    За Гетьманату Павла Скоропадського відкрилися широкі можливості для українського культурного відродження. Щойно утворена Центральна Рада негайно підняла питання створення українських шкіл. За час її діяльності було засновано українські гімназії, переважно в селах. Батьки і вчителі початкових класів палко її підтримували. Натомість у містах, де мешкало багато неукраїнського або зрусифікованого населення, чинився супротив. Щоб його уникати, замість українізації російських гімназій створювали нові українські. Натомість у російських навчальних закладах окремим законом Павло Скоропадський увів як обов’язкові українські мову і літературу, історію і географію України. Наприкінці врядування гетьмана в Україні діяло 150 українських гімназій, фінансованих державою.

    Відкрилися обов’язкові курси українознавства для вчителів, в усіх державних установах і військових частинах створили курси українознавства. Засновано два державних українських університети у Києві та Кам’янці-Подільському, історико-філологічний факультет у Полтаві, який мав трансформуватися в університет. Українізовано Київський, Харківський та Одеський університети та Київську політехніку. Вершиною цієї національно-творчої діяльності було заснування Української академії наук – найвищої наукової установи в Україні.

    У країні розгорнувся інтенсивний видавничий рух, відроджувалася преса. У часи Гетьманату засновані: Національний архів, Національна бібліотека, Національний музей, Український національний театр, Державний драматичний театр, Перша капела бандуристів та інші установи. Українська стала мовою богослужінь.

    З приходом до влади більшовиків, політика українізації спричинила занепокоєння комуністичної верхівки. Поступово розгорнувся тиск проти інтелігенції: на зміну профілактичним бесідам і «товариським судам» прийшли арешти, заслання та розстріли. Караючи одних, комуністичний режим намагався вселити страх в інших. Сталінський терор набирав обертів. Спочатку вибив надію на незалежний розвиток культури, а потім – на саме життя.

    Сьогодні українська мова не лише має статус державної, який гарантується статтею 10 Конституції України, а відіграє вирішальну роль у процесі національного відродження й консолідації єдиної української нації, у згуртованості всього світового українства.

    Хоч дивно це, але мене питають,
    Чому по-нашому завжди я розмовляю,
    І всім таким я мусив одвічати,
    Що не люблю нічого позичати,
    Ні перед ким схилятись не бажаю,
    Що мову я свою чудову маю,
    І головне – це мова, мислю я,
    Моїх батьків, мого народу і моя.

    В. Сосюрченко


    Філія №15
    Філія №15
    • Електронний каталог
    • Електронний каталог
    • Електронний каталог
    • Електронний каталог
    • Електронний каталог
    • Меню для книгоманів
    • Зростаємо професійно
    • Мистецька вітальня
    • Наші видання
    • Послуги ЦБС
    Новинки для читання

    Пропонуємо ознайомитись із новинками, які надійшли до бібліотек міста.

    Якому жанру літератури Ви надаєте перевагу?
    детективи
    драми
    казки
    комедії
    легенди
    ліричні вірші
    пригоди
    трилери
    фентезі
    інше

    Слідкуйте за нами у
    соціальних мережах






    © ХМ ЦБС, 2010-2024 г.
       Офіційний сайт
    Україна, м. Хмельницький, вул. Подільська, 78
    www.cbs.km.ua            kmcbs.c@gmail.com
    Копіювання інформації можливе тільки за наявності згоди
    адміністратора, а також активного посилання на сайт.
    створення
    сайту
    Студія Спектр